Паламар, С.     Саморегуляція особистості як умова формування лідерських якостей майбутнього педагога [Електронний ресурс] / С. Паламар, Ю. Cавченко, Є. Антипін. - Електронні текстові дані // Педагогічна освіта: теорія і практика. Психологія. Педагогіка : збірник наук. праць. - 2022. - № 37. - С. 61-69, DOI 10.28925/2311-2409.2022.379. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-2409 Кл.слова (ненормовані): внутрішньопсихічна активність -- лідерські якості -- особистість -- професійна підготовка -- саморегуляція Анотація: У статті досліджуються особливості саморегуляції особистості, оскільки динамічне сьогодення висуває високі вимоги до особистісного розвитку сучасної молоді. Сучасні соціально-економічні процеси в нашому суспільстві висувають підвищені вимоги до особистісних та професійних якостей фахівців таких важливих областей практики, як управлінська, науково-педагогічна, педагогічна, юридична, медична, психологічна тощо. В умовах розбудови і оновлення педагогічної освіти особливо актуальною постає проблема становлення особистості вчителя. Один з шляхів вирішення цієї проблеми — повернення національної освіти до гуманістичних джерел. Оскільки вчитель є найважливішою постаттю в системі освіти, саме гуманістична спрямованість в структурі особистості педагога дає змогу розгорнути суб’єкт-суб’єктні відносини між учасниками освітнього процесу. Проблема суб’єкт-суб’єктної взаємодії особливо актуалізується в системі вищої освіти, яка є першою сходинкою у професіоналізації особистості молодої людини — студента/студентки. Як свідчить практика, сьогоднішні першокурсники в переважній більшості вісімнадцятилітті юнаки та юнки, які змінили соціальний статус та умови життя. Доведено, що перехід до дорослого життя дуже складний і суперечливий. Колізії особистісного становлення нелегкі, сповненні протирічь, пошуків сенсів, умотивованому виборі професії та опанування професійними компетентностями. Оволодіння педагогічною професією обумовлюється мотивацією студента, його психологічною готовністю до педагогічної діяльності, свідомим намаганням самореалізуватися в професії. До соціально значимих мотивів педагогічної діяльності науковці відносять: відповідальність за виховання дітей; захоплення і задоволеність від взаємодії з дітьми; усвідомлення високої місії педагога. Зазначимо, що соціально цінні мотиви педагогічної діяльності яскраво виражені в освітньо-професійному процесі і охоплюють опанування студентами педагогічної, соціально-культурної та науково-дослідницької діяльності. за наявності такої мотивації процес навчання майбутнього педагога стає найбільш ефективним і, вірогідніше за все, що здобувши професійну кваліфікацію, вони будуть реалізовувати набуті компетентності у галузі освіти. Перейти до зовнішнього ресурсу https://pedosvita.kubg.edu.ua Дод.точки доступу: Cавченко, Ю. Антипін, Є. Є примірники у відділах: всього 5 : ГП ЧЗ (2), Ф2 (2), Ф3 (1) Вільні: ГП ЧЗ (2), Ф2 (2), Ф3 (1)