Martych, R.     Evolution of perception of "living” in religious and philosophical discourse = Еволюція уявлень про "живе" в релігійно-філософському дискурсі / R. Martych // Схід = Skhid : аналітично-інформаційний журнал. - 2019. - № 3. - P10-15. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1728-9343. - ISSN 2411-3093 Кл.слова (ненормовані): буття -- людина -- життя -- концепт -- дискурс -- релігія -- етика -- біоетика -- цінність Анотація: Сучасний науковий дискурс, який має в своїй основі постнекласичну наукову картину світу і ґрунтується на перманентно-транзитивних флуктуаціях епохи постмодерну, все ж включає в себе такі одвічні питання, як проблема людини, її життя і здоров'я, основних факторів буття світу і людського буття в світі. Життя - це єдиний біологічно можливий спосіб буття людини в світі. Цінність його полягає не тільки в особливостях існуючих біологічних форм і різноманітних проявів, які є, проте, в своїй сукупності унікальним феноменом буття, але і в можливості саморефлексії, усвідомленого переживання самого явища і здатності до формування на цій основі символічних картин буттєвого світу. Метою даної роботи є дослідження трансформації наукового дискурсу щодо поняття "живого" в рамках становлення і розвитку релігійно-етичних вчень. Для реалізації цієї мети автором аналізується категоріальний каркас поняття "живого". Аналізуючи класичні філософські та сучасні наукові підходи до визначення поняття "живого", автором виділяються два основні підходи до визначення життя - субстратний і функціональний. Основна увага в статті зосереджена на аналізі релігійного та біоетичного дискурсів у вченні про "живе". Біоетичний дискурс виходить з необхідності виявлення моральних норм та імперативів, здатних відповідати на питання про межі існування "живого" і визначати моральні можливості впливу (розширення або звуження) на ці кордони. Однією з фундаментальних проблем біоетики є проблема життя як цінності. У сучасному біоетичному дискурсі сформувалися дві основні точки зору з цього приводу. Першу можна назвати етикою сакральності життя або життя як найвищої цінності (sanctity of life), другу - етикою якісного життя (quality of life). Сакральність життя передбачає ставлення до феномену "живого" як до об'єкта виняткової ваги, найважливішої цінності і на цій підставі вимагає побожного до нього відношення. Найбільш яскраво і повно такий підхід представлений сучасним релігійним дискурсом. Релігійний зміст біоетичного дискурсу про "живе" проявляється по-перше, в утвердженні християнським персоналізмом об'єктивного онтологічного статусу людської особистості; по-друге, у вченнях християнських теологів, які стверджують красу і праведність життя, створеного Богом, де природа і людина в ній розуміються як щось сакральне, а тому дії, викликані проти них - грішні і неприпустимі; по-третє, основа людського життя корениться в духовному світі самої людини, співвіднесеного з божественною трансценденцією. Зроблено висновок про те, що сучасний релігійно-етичний дискурс формує систему категорій і концептів, що описують прикладні етичні понятійні конструкти з метою формування морального ставлення людини до всього живого. Запропонований авторський підхід дозволив зафіксувати сутність сучасного біоетичного дискурсу у вченні про "живе". Дод.точки доступу: Мартич Руслана Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2) Вільні: ГП ЧЗ (2)