Sekisov, V. The political nature of the church according to Stanley Martin Hauerwas, William T. Cavanaugh and Walter Brueggemann = Політична природа церкви за Стенлі Гауервасом, Вільямом Кавано та Волтером Брюггеманом / V. Sekisov // Схід = Skhid : аналітично-інформаційний журнал. - 2021. - № 9/10. - P40-44. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1728-9343. - ISSN 2411-3093 Кл.слова (ненормовані): церква -- поліс -- еклезіоцентризм Анотація: У контексті фрагментованого та множинного богословського дискурсу постмодерності однією з важливих тем, що об'єднує сучасних богословів та політичних теологів зокрема, є тема церкви. Однак йдеться не про церкву взагалі, але про ті особливі риси та виміри, які було забуто, або ж втрачено в епоху модерну. Насамперед це стосується політичного виміру християнської спільноти, що стало предметом дослідження представниками різноманітних богословських напрямів та конфесій. Ця стаття присвячена теологічному аналізу еклезіології трьох видатних богословів сучасності: С. Гауерваса, В. Кавано та В. Брюггемана. Усі вони, попри належність до різних шкіл, сфер інтересів та церков звертаються до теми політичної природи церкви у пошуку конструктивної відповіді на актуальні виклики сьогодення. Так, на думку С. Гауерваса слід відновити бачення християнської спільноти як альтернативи до світу, в якому вона знаходиться. Церква для Гауерваса не лише становить собою громаду, одну із багатьох, але поліс, який є викликом і сучасним імперіям, і панівним ідеологіям. Саме про це йдеться у роботі В. Кавано, який наголошує на тому, що трагічна втрата церквою власного політичного виміру призвела до “міграції священного” та сакралізації ідеологій та владних структур. Водночас В. Брюггеман вбачає важливою особливістю церкви її пророчий авторитет та практичну здатність протистояти “царській свідомості”, що проявляє себе у демонстрації сили та влади, та пропонує нездійсненні обітниці миру, стабільності та безпеки. Дод.точки доступу: Валерій Секісов Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1) Вільні: ГП ЧЗ (1) |