Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Ляшенко В., Корж Є., Омельченко Т. Назва : Порівняльна характеристика розвитку координаційних здібностей школярів 7-9 років та їхніх однолітків, які систематично займаються тхеквондо Місце публікування : Спортивна наука та здоров’я людини: науковий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка, Charity Foundation "City of Dreams". - Київ: Київський ун-т ім. Б. Грінченка, 2020. - N 2. - С. 64-73. - ISSN 2664-2069 (Шифр С967601977/2020/2). - ISSN 2664-2069 Примітки : Бібліогр. в кінці ст. Ключові слова (''Вільн.індекс.''): координаційні здібності--фізичне здоров’я--фізична підготовленість--технічна майстерність Анотація: Формування здоров’я школярів та повноцінний розвиток їхнього організму – є одною з основних проблем у сучасному суспільстві. Визначення ефективних методів розвитку координаційних здібностей у школярів засобами єдиноборств на позаурочних формах організації фізичного виховання є досить важливим, оскільки є потреба у пошуку та застосуванні ефективних методик, які спрямовані на розвиток фізичних, психологічних та інтелектуальних властивостей дітей молодшого шкільного віку. Мета – визначення розбіжностей у рівні розвитку координаційних здібностей школярів, що систематично тренуються у секції тхеквондо, як порівняти з дітьми, що займаються за стандартною програмою. Матеріал і методи: аналіз та узагальнення даних науково-методичних літературних джерел і мережі Інтернет, анкетування, педагогічне спостереження, педагогічний експеримент педагогічне тестування, методи математичної статистики. Сенситивним періодом для розвитку координаційних здібностей є вік 5–7 років. Вік 7–11 років дає другий за потужністю ефект розвитку цих здібностей. Отже, координаційні здібності дітей молодшого шкільного віку потребують цілеспрямованого розвитку, а основним засобом для виховання координаційних здібностей є фізичні вправи підвищеної координаційної складності, які містять певні елементи новизни. Визначено, що у дітей, які не займаються у позашкільних спортивних закладах, спостерігається надмірне напруження м‘язів. Результати нетренованих дітей та дітей-спортсменів засвідчили відставання перших за показником здібності до довільного розслаблення м’язів (25,98%). За результатами порівняльного аналізу рівня розвитку здібностей до координованості рухів у дітей молодшого шкільного віку отримано наступні дані: у дітей–спортсменів середній результат 21,92 ± 0,8 с, а у нетренованих дітей – 30,19 ± 1,83 с. Це свідчить про низький рівень розвитку цієї координаційної якості (р0,05). 6 Дод.точки доступу: Корж, Є. Омельченко, Т.