Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Khvostenko Y., Redka I. Назва : Emotives of surprise in modern english poetry Паралельн. назви :Емотиви подиву в сучасній англомовній поезії Місце публікування : Studia Philologica: збірник наукових праць/ Київ. ун-т імені Бориса Грінченка. - Київ: Київ. ун-т імені Бориса Грінченка, 2021. - Вип. 16. - С. 29-34. - ISSN 2311-2425 (Шифр 80я43/S 90-306709024/2021/16). - ISSN 2311-2425 Примітки : Бібліогр. в кінці ст. Ключові слова (''Вільн.індекс.''): подив--емоція--емотив--емотиологія--емоційна ситуація Анотація: Статтю присвячено дослідженню виявів емоції подиву в сучасних англомовних поетичних текстах. Розвідка керується положенням про те, що емоції — психосоматичні процеси — знаходять вияв у художніх текстах (у тому числі й поетичних) у формі емотивів — мовних одиниць, що фіксують емоції і/ або почуття адресанта. Емоція подиву відрізняється від інших базових емоцій своєю амбівалентністю, а також специфічними передумовами виникнення. Оскільки подив виникає неочікувано, наукова розвідка ставить за мету виявити основні ситуації у контексті поетичних текстів, за яких з’являються емотиви подиву. Задля цього дослідження послуговується герменевтичною методикою аналізу емоційних ситуацій, а також елементами лінгвокогнітивного аналізу, що дає можливість розглянути загальні риси образних просторів поетичного тексту. Сам термін «емоційна ситуація» вживається на позначення обставин, за яких ліричний суб’єкт переживає почуття подиву. У результаті аналізу сучасних англомовних поетичних текстів виявлено декілька емоційних ситуацій, які зумовлюють появу емотивів подиву. Так, вони виникають на стику образних просторів: 1) сну і реальності; 2) реальності й фантазії; 3) очікування і їх справдження/не справдження; 4) двох контрастних ситуацій реальності. Такі образні простори можуть мати контрастні або комплементарні риси. Ефект ошуканого очікування, що виникає як результат взаємодії згаданих образних просторів, маркується вербально у вигляді емотивів подиву. Останні можуть виражатися на всіх рівнях мови: фонологічному, морфологічному, лексичному та синтаксичному. За характером вираження в тексті емотиви подиву поділяються на експліцитні (номінативи й дескриптиви) й імпліцитні (експресиви). Незалежно від типу всі вони є емерджентними образами (такими, що виникають у процесі творення текстосвіту). Дод.точки доступу: Redka, I. Редька І. Хвостенко Є.