Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Тугай О. М. Назва : Модальність волевиявлення складного речення у синхронії Місце публікування : Studia Philologica: збірник наукових праць/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2021. - Вип. 17. - С. 65-78. - ISSN 2311-2425 (Шифр 80я43/S 90-306709024/2021/17). - ISSN 2311-2425 Примітки : Бібліогр. в кінці ст. Ключові слова (''Вільн.індекс.''): складне речення--модальність волевиявлення--суб’єктивна волітивна модальність--об’єктивна пропозитивна модальність--волюнтативний / оптативний модус--пропозитивний диктум--ранньоновоанглійська мова Анотація: У пропонованій статті схарактеризовано модальність волевиявлення складного речення в історичному розвитку англійської мови у синхронії, а саме в ранньоновоанглійській мові. Модальність складного речення визначено як функціонально-семантичну категорію із відношенням змісту висловлення до дійсності з урахуванням предикативних ознак категорії часу та волітивної модальності як реалізації події або ситуації. Синтаксичну категорію модальності волевиявлення зафіксовано в парадигмі модусно-диктумних відношень з виділенням предикатів модусу для фіксації факту наявності мовленнєвої ситуації та вираження пропозиції адресанта. Комунікативне призначення модальності волевиявлення складного речення окреслено з погляду відношення мовця до пропозитивної або диктумної основи змісту висловлення. Виокремлено категорії суб’єктивної та об’єктивної модальностей у складному реченні вольової семантики ранньоновоанглійської мови. Суб’єктивну модальність визначено як волітивну у головній клаузі речення із розмежуванням на волюнтативну та оптативну модальності зі значеннями прояву волі наказу, команди, бажання, прохання, інтенції адресанта тощо. Об’єктивну модальність визначено як пропозитивну у підрядній фінітній або інфінітивній предикаційній клаузі як реалізації пропозиції висловлення. Окреслено модально-прагматичну перспективу складного речення з фінітною та інфінітивною предикацією дієслів волевиявлення. Встановлено, що суб’єктивна волітивна (волюнтативна та оптативна) модальність реалізується в модусній модально-прагматичній рамці, тоді як об’єктивна пропозитивна модальність експлікується в диктумній модально-прагматичній рамці досліджуваного речення. Проаналізовано реалізацію суб’єктивно-об’єктивних модальних відношень в ранньоновоанглійському складному реченні. Доведено, що волюнтативні модальні відношення виражаються в парадигмі «волюнтативний модус — пропозитивний диктум», тоді як оптативні модальні відношення актуалізуються в парадигмі «оптативний модус — пропозитивний диктум». Засвідчено реалізацію волюнтативної та оптативної модальностей прояву волевиявлення адресанта та модально-часову парадигму актуалізації ситуації в реченняхвисловленнях. Встановлено, що волюнтативна модальність визначає модальні відношення як «актуальні (потенційні) — реальні / реальні (ірреальні)» на позначення актуальної / потенційної реальної або нереальної здійсненої ситуації. Модальні відношення оптативної модальності окреслено як «актуальні (потенційні) — ірреальні (реальні) / ірреальні» на позначення актуальної / потенційної нереальної або реальної, але не можливої здійсненої ситуації. Модально-часову парадигму реалізації ситуації в складних реченнях зафіксовано в парадигмі «індикатив / імператив — суб’юнктив / інфінітив».