Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Федик Т. Назва : Травмування Чорнобилем: залежність ментальна і фізична (художні моделі адикції в п'єсах Григорія Штоня і Павла Ар'є Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2022. - Том 28, № 4. - С. 189-195. - ISSN 2311-259Х, DOI 10.28925/2311-259x.2022.4.3 (Шифр С325934233/2022/28/4). - ISSN 2311-259Х, DOI 10.28925/2311-259x.2022.4.3 Примітки : Бібліогр. в кінці ст. Ключові слова (''Вільн.індекс.''): сучасна українська драматургія--залежність--адиктивна поведінка--поетика адикції Анотація: Актуальність дослідження зумовлена гострою потребою переосмислення Чорнобильської катастрофи в різних мистецтвах: кіно, музиці, живопису, серед яких література дає можливість представити зв’язок між макромасштабом події і мікрорівнем персональної історії . У статті розглянута проблема ролі адикції в художньому осмисленні Чорнобиля як травми нації . Предметом дослідження є адиктивна поведінка головних діи ових осіб аналізованих п’єс. Метою — аналіз поетики художніх моделей зумовлених Чорнобильською катастрофою адикціи на матеріалі двох п’єс: «Канон» Григорія Штоня і «На початку і наприкінці часів» Павла Ар’є. Для досягнення мети були використані методи психологічного аналізу, поетологічний і моделювання. У результаті дослідження простежуємо у двох п’єсах схожі маркери, які вказують на персонажів-адиктів: компульсивну поведінку, заперечення, втрату реальності та натомість створення альтернативної діи сності, проте драматурги обирають різні інструменти конструювання художніх моделеи адикції . Григоріи Штонь під час творення образу Антіна поступово накладає прийоми один на одного — спершу з’являються ретроспекції , згодом художні відступи оприявнені через марення, а своєрідним інструментом виступають галюцинації , які не є частиною структури тексту п’єси, але чиї наслідки простежуються в діях чоловіка. Натомість Павло Ар’є у вибудовуванні образу Баби Прісі використовує розлогі емоційно забарвлені монологи, а серед унікальних прий омів формування образу жінки є введення сюрреалістичної історії -вигадки. Новизна полягає в аналізі поетики творення художніх моделей адиктивної поведінки й увиразненні відмінних художніх підходів в переосмисленні природи і наслідків Чорнобильської катастрофи залежно від генераціи ної приналежності драматургів