Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Васьків М. C. Назва : «Преса УСРР до XV роковин жовтня» Михайла Агуфа як дзеркало видавничої галузі в Україні у 1920-х років Місце публікування : Інтегровані комунікації: науковий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка, Інститут журналістики. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2019. - Вип. 2(8). - С. 89-95 (Шифр І254815328/2019/2(8)) Примітки : Бібліогр. в кінці ст. Ключові слова (''Вільн.індекс.''): книговидання--преса--1920-ті роки--державні--кооперативні та приватні видавництва--поліграфія Анотація: У статті проаналізовано статистичні параметри, якісну характеристику української (а також радян-ської загалом) книговидавничої галузі, видавництв, груп видань, поліграфії, преси 1920-х років крізь призму па-нівного на той час більшовицького світогляду в поєднанні з національно-коренізаційними переконаннями у кни-зі Михайла Агуфа «Преса УСРР до XV роковин Жовтня» (1932). Для аналізу цієї праці, вписування її в контекст розвитку вітчизняного і світового книговидання та періодичних видань, формулювання висновків були засто-совані описовий, компаративний, індуктивний, дедуктивний методи, а також методи систематизації й уза-гальнення. Українські дослідники радянської доби оминали працю М. Агуфа, побоюючись звинувачення в націо-налізмі, дослідники періоду незалежності не звертають на неї уваги через упереджене ставлення як до відверто заанґажованої. Певне пересмикування у книзі є: наприклад, оминається характеристика видавничої продукції 1917–18 років в Україні, переказуються відверті судові фальсифікації у справі СВУ тощо. М. Агуф постійно керується компартійними настановами і кутом зору в висвітленні розвитку та проблем книговидання. Про-те автор книжки спирається насамперед на статистичні дані, що дає йому змогу схарактеризувати тен-денції кількісного і якісного розвитку книговидання, домінування пропагандистсько-політичної, антирелігійної літератури у видавничих портфелях, централізацію видавничої сфери, преси і партійно-державний контроль над ними. Одночасно М. Агуф відзначає суттєве зростання українськомовних видань, видань мовами інших нацменшин, наукової, технічної, довідкової літератури, класичної й сучасної художньої української літерату-ри, здобутки коренізації у цій галузі. Окреслює він і суттєві проблеми з кадрами у видавничій і періодичній галузі, розвитку союзної та республіканської поліграфічної й паперової промисловості, книгорозповсюджен-ні, задоволенні читацьких запитів. Книга М. Агуфа окреслює 1920-ті роки як дуже плідний період у розвитку не лише українського радянського, а й національного книговидання