Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Срібняк І. Назва : "Школа дає знання. Знання дає силу. Сила дає владу...": з історії діяльності Товариства "Просвіта" ім. Бориса Грінченка у таборі полонених українців Зальцведель, Німеччина (1916-1917 рр.) [Електронний ресурс] Місце публікування : Освітологічний дискурс: наукове електронне видання/ Київ. ун-т ім. Б. Грінченка. - Київ: Вид-во Київ. ун-ту ім. Бориса Грінченка, 2022. - № 3/4. - С. 6-21. - ISSN 2312-5829, DOI 10.28925/2312-5829.2022.341 (Шифр О283150799/2022/3/4). - ISSN 2312-5829, DOI 10.28925/2312-5829.2022.341 Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана Ключові слова (''Вільн.індекс.''): народна школа імені бориса грінченка--виклади--вчителі--полонені українці Анотація: У статті розкрито специфіку діяльності Товариства «Просвіта» імені Бориса Грінченка, заходами якого у таборі Зальцведель (Німеччина) провадилася однойменна Народна школа. Початкова фаза її діяльності була позначена значними труднощами, що зумовлювалися неготовністю частини таборян її відвідувати із-за побоювань репресій з боку російського царату (після їх повернення додому). Але завдяки роз’яснювальній роботі членів Просвітнього відділу СВУ та українського активу табору цей страх було подолано, після чого кількість учнів почала невпинно збільшуватися. Протягом 1916-1917 рр. Народну школу імені Бориса Грінченка скінчили сотні полонених українців, які отримали в її стінах не лише початкові знання (письмо, читання, рахунок), але й винесли з неї розуміння багатьох явищ політичного і суспільного життя, а крім того – засвоїли основи агрономічних та точних наук. Школа започаткувала глибинні зміни в їх свідомості, зробивши випускників школи інтегральною частинкою українського світу, політична складова якого була нещадно переслідувана у Росії, і відтак – змушеного виборювати своє «місце під сонцем» на німецькій землі. Народна школа імені Бориса Грінченка стала одним з найпотужніших системоформуючих національних чинників в таборі, яка самою своєю роботою творила українське середовище. В її стінах – інколи навіть повз своєї волі – полонені починали усвідомлювати несправедливість соціально-політичних порядків у царській Росії та розуміти конечну потребу відокремлення України від імперського центру з подальшим набуттям нею суверенного статусу. Таким чином Школа та її педагогічний склад весь час дуже істотно долучалися до процесу формування національно-державницького світогляду тих полонених українців, які прагнули до освіти, сповна виконавши свій патріотичний обов’язок перед Батьківщиною.