Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Бондарева О. Назва : Витворення авторського лексичного і семантичного словника у драматургічній практиці олександра ірванця Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2021. - Том 27, № 3. - С. 172-177. - ISSN 2311-259Х, DOI 10.28925/2311-259x.2021.3.7 (Шифр С325934233/2021/27/3). - ISSN 2311-259Х, DOI 10.28925/2311-259x.2021.3.7 Примітки : Бібліогр. в кінці ст. Ключові слова (''Вільн.індекс.''): ідентичність--аутоідентифікація--ментальні цінності--драматургічне письмо--деструкція радянських наративів--тоталітарна травма--суб’єктність--авторська лексика--семантична метаметафора Анотація: Предметом дослідження є лексико-семантичні особливості карнавально-іронічного драматургічного письма О. Ірванця. Об’єктом дослідження стали драми «Маленька п’єса про зраду для однієї актриси», «Електричка на Великдень», «Recording», «Прямии ефір», «Брехун з Литовської площі». Мета статті — проаналізувати драми письменника крізь призму ключових слів, авторських семантичних конструкцій , неологізмів та інших особливостеи художньої мови. Ефективним методом для досягнення поставленої мети є лексико-семантичний і стилістичний аналізи. У результаті дослідження з’ясовано, що в драмах О. Ірванець піддає естетичніи деструкції радянські міфи і формулює цілу низку художньо закамуфльованих питань, пов’язаних із цивілізаціи ним вибором посттоталітарної України та адресованих читачам / слухачам / глядачам його творів. Важливими для письменника в и ого драматургічному доробку стають питання тоталітарного травматичного досвіду українців і його постколоніального пережиття, симулятивної реальності та ї ї естетичних репрезентацій , суб’єктності / несуб’єктності українства на межі ХХ–ХХІ століть, повернення українців до власної мови й ментальних цінностеи . Ці питання він не декларує безпосередньо, а розв’язує на рівнях глобальних концептуальних метафор, символічного поля, авторського словотворення, антиутопічних модусів, асоціаціи і алюзіи , сполучення різномовних та різнодискурсних фрагментів і реплік, палких дискусій , зокрема и внутрішніх. Увесь цей регістр засобів покликаний спонукати українців як першого порадянського десятиліття, так наступних років до самоусвідомлення, цивілізаційного самовизначення та пошуків власної суб’єктної ідентичності. Новизна дослідження полягає в інтерпретації текстів на підставі виявлених лексикосемантичних особливостей . Перспективою дослідження є розгляд його результатів у контексті всієї творчості О. Ірванця, а також у зіставленні з лексико-семантичними особливостями творчості інших драматургів-постмодерністів.