Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Підбуртна Д. Назва : Людина в історії роду: криза ідентичності в романі "OST" ("Морозів хутір") Уласа Самчука Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2022. - Том 28, № 2. - С. 71-78. - ISSN 2311-259Х, DOI 10.28925/2311-259x.2022.2.4 (Шифр С325934233/2022/28/2). - ISSN 2311-259Х, DOI 10.28925/2311-259x.2022.2.4 Примітки : Бібліогр. в кінці ст. Ключові слова (''Вільн.індекс.''): самовизначення--межова ситуація--криза ідентичності Анотація: Колоніальні та постколоніальні літератури є відмінними за своєю суттю від літератур держав-колонізаторів, зокрема це проявляється в аспекті самоідентифікації персонажів. Проте в цьому дослідженні ми маємо справу з літературою емігрантською, яка є якісно інакшим продуктом, що ввібрав у себе риси колонізованої і водночас деколонізованої свідомості. Це не могло не відбитися в персонажах романів письменниківемігрантів. Мета статті — окреслити особливості самовизначення персонажів у романі Уласа Самчука «OST» («Морозів хутір»). Предметом є національна ідентичність персонажів, ї ї соціальна зумовленість. У дослідженні послуговувалися такими загальнонауковими методами, як аналіз і синтез, а також власне філологічними — аспектним, образним аналізом, історико-літературним методом. Основну увагу було зосереджено на національніи ідентичності, зв’язку поколінь, на пам’яті, традиції та ї ї збереженні або відкиданні. Актуальність дослідження зумовлена певним зміщенням перспективи, а отже, були розглянуті аспекти, які науковці, що досліджували цю проблему, розглянули частково або оминули. Це, зокрема, зв’язок між родинною і соціальною ідентичністю родини Морозів, проблемою пам’яті і забування чи відмежування себе від роду; простежена динаміка самоусвідомлення: сталою чи змінною є позиція персонажів протягом роману. Новизна дослідження полягає в глибшому зануренні в соціальнии контекст боротьби 1917–1919 років на території Черкащини, адже Улас Самчук міг собі дозволити писати в нецензурованому середовищі і описувати події без дотримання партіи ної доктрини. У результаті ми виявили, що самовизначення людини цілком залежить від соціуму, проте більшою мірою важить середовище, яке ї ї оточує в дорослому віці, ніж родинне коло, але за умови, що вона відкинула або не зберегла родинну пам’ять, а також проілюстрували це на матеріалі роману «OST» («Морозів хутір»). Перспектива подальших досліджень полягає в застосуванні обраного підходу до творів різних письменників минулого і сучасності, що дасть можливість побачити формування та розвиток ідентичностеи персонажів під впливом соціально-політичної ситуації