Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Головченко Г. Назва : Медіаосвітня діяльність в Україні: аналіз нормативно-правового забезпечення [Електронний ресурс] Місце публікування : Освітологічний дискурс: наукове електронне видання/ Київ. ун-т ім. Б. Грінченка. - Київ: Вид-во Київ. ун-ту ім. Бориса Грінченка, 2020. - № 3. - С. 19-36. - ISSN 2312-5829, DOI 10.28925/2312-5829.2020.3.2 (Шифр О283150799/2020/3). - ISSN 2312-5829, DOI 10.28925/2312-5829.2020.3.2 Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана Ключові слова (''Вільн.індекс.''): медіаінформаційна грамотність--медіаосвіта--нормативно-правове забезпечення--форми медіаосвіти Анотація: Нині в умовах цифрового суспільства життєво необхідними навичками вважаються медіаінформаційні, які є результатом медіаосвіти. Важливість і необхідність впровадження медіаосвіти в навчальний процес на усіх рівнях освітньої системи, а також у всіх освітніх системах розуміється і підтримується державними органами, науковцями, прогресивно мислячими громадськими діячами в Україні. Мета статті – проаналізувати медіаосвітню діяльність з позиції нормативно-правового забезпечення та досвіду його практичної реалізації на теренах України. Використано комплекс методів наукового пошуку: огляд літератури, аналіз, синтез отриманих даних, прогностичний метод. З’ясовано, що ціла низка правових документів регулює діяльність медіасфери в Україні. Однак, переважна більшість із них стосуються саме діяльності медіа чи регулювання інформаційної сфери. Натомість, розвиток медіаінформаційної грамотності регулюється не окремим законом, а в контексті низки законів України про освіту. Визначено й охарактеризовано 7 пріоритетних напрями подальшого розвитку медіаосвіти згідно з Концепцією провадження медіаосвіти на період до 2025 року: дошкільна, шкільна, позашкільна медіаосвіта, медіаосвіта у вищій школі, медіаосвітня підготовка батьків, медіаосвіта дорослих, неформальна медіаосвіта. Розглянуто концепти «неформальна медіаосвіта» та «медіаосвіта засобами медіа» як доволі дискусійні. Проаналізовано форми медіаосвіти та завдання, що стоять перед ними. Зважаючи на результати аналізу, виокремлено й обґрунтовано доцільність ще однієї форми медіаосвіти – «самоосвіта засобами медіа» як самоорганізованого здобуття цифрової, інформаційної та медіа компетентностей під час повсякденної діяльності, пов’язаної з професійною, громадською або іншою діяльністю, родиною чи дозвіллям. Окреслено перспективи подальших наукових розвідок, зокрема в плані проведення експериментальних досліджень