Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Срібняк І. Назва : Особливості проведення національно-просвітницької роботи у таборі полонених українців Вецляр, Німеччина (червень 1916 – лютий 1917 рр.) [Електронний ресурс] Місце публікування : Освітологічний дискурс: наукове електронне видання/ Київ. ун-т ім. Б. Грінченка. - Київ: Вид-во Київ. ун-ту ім. Бориса Грінченка, 2021. - № 2. - С. 16-28. - ISSN 2312-5829, DOI 10.28925/2312-5829.2021.2.2 (Шифр О283150799/2021/2). - ISSN 2312-5829, DOI 10.28925/2312-5829.2021.2.2 Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана Ключові слова (''Вільн.індекс.''): полонені українці--просвітня громада--вчитель--табір вецляр--німеччина Анотація: В статті проаналізовані особливості проведення національно-просвітницької роботи в середовищі полонених вояків-українців у таборі Вецляр, Німеччина, протягом червня 1916 – лютого 1917 рр. З моменту українізації табору (вересень 1915 р.) вона велась заходами членів Просвітнього відділу СВУ, а з травня 1916 р. – після створення Просвітньої громади ім. М. Драгоманова – перейшла до сфери відповідальності її членів з числа полонених. Завдяки приїзду групи українських активістів з табору Фрайштадт (Австро-Угорщина) стало можливим організувати щоденне проведення занять у таборовій народній школі грамоти та стале функціонування всіх освітніх курсів. Громада дбала про забезпеченість школи вчительським складом з числа самих полонених, разом з тим дуже важливою була й участь у викладацькій роботі цивільних членів Просвітнього відділу СВУ – просвітян з гімназійною або університетською освітою. Крім того, члени Просвітньої громади готували скликання загальнотаборових зборів (вічей), призначали референтів для культурноосвітньої роботи в окремих блоках табору, опікувались таборовою бібліотекою. В рамках Громади діяв учительський гурток, члени якого мали можливість вдосконалювати свої професійні компетенції на спеціальних семінарах, які час від часу скликались у таборі. З огляду на те, що в складі товариства об’єдналася найсвідоміша та найактивніша частина полонених, члени Просвітньої громади справляли вирішальний вплив на всі сторони культурно-освітнього і національноорганізаційного життя в таборі. Крім того, громадівці активно долучались й до активізації просвітнього життя полонених, які перебували у складі робітничих команд поза табором. Значною мірою завдяки їх зусиллям стало можливим національно освідомити значну кількість полонених українців, які пізніше увійшли до лав «Синьожупанної» дивізії, взявши діяльну участь у боротьбі за українську державність.