Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Плющик О. Назва : "Змістоформна Одіссея" Василя Махна у збірці "Cornelia street cafe: нові та вибрані вірші" [Електронний ресурс] Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2017. - № 4. - ISSN 2311-259Х (Шифр С325934233/2017/4). - ISSN 2311-259Х Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана Ключові слова (''Вільн.індекс.''): поетика--римування--поезія--віршорядок Анотація: За мету статті обрано аналіз форми віршів Василя Махна – знаного поета, есеїста, літературного критика, перекладача та вченого – в її єдності зі змістом на прикладі збірки «Cornelia Street Cafe: нові та вибрані вірші» (2007). Василь Махно захоплюється новими образами, трансформуючи власні, уже давно набуті. Зокрема в текстах поета головними містами були зазвичай ті, в яких він проживав, але з мандрами світом і часом географія його міст та місць розширювалася – так й у віршах автор плавно переходить від класичних зразків до верлібру. Митець не зациклюється на строгій витриманості римування – серед певної кількості строф з’являються одна-дві-три, які не повторюють одна одну, а змінюють у рядках жіночі-чоловічі-дактилічні рими. Графічна форма запису віршів у В. Махна, ніби мандруючи, може наближатися до переміщення, руху, дії: більшість рядків поезій містять тире – як зміну декорацій, теми, простору, плану тощо. Василь Махно не прагне прив’язуватися до рими – у нього завжди виникає бажання «поборотися» з традицією. Власне, для поета існує внутрішня боротьба з віршовими формами при виборі головного формального інструментарію – йому завжди цікаво експериментувати, досягаючи заглиблення у саму сутність поезії. Зокрема, створюючи умовно-асоціативні образи, В. Махно користується парономазією (звуковою метафорою); заримовування українських слів з англійськими надає несподіване розгортання неточній римі; звуковий ефект навіть вплетений у строфічний перенос, який зустрічається майже в усіх ритмічних строфічних віршах; почасти в збірці зустрічаються анафора та епіфора, які також створюють звукове інструментування (як обрамлення). Аналізуючи збірку на предмет інструментарію для втілення змісту через образи та форму, автор статті доводить, що В. Махно – неперевершений майстер слова, який міцно тримає його (слово) у руці й вправно втілює на папері словообразність, не боячись експериментувати з формою (фонікою, строфікою, римою, римуванням, віршорядками)