Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Дорфман Н. Назва : Концепт тілесності у сучасній сербській та чорногорській прозі: від інтерпретації до "занурення" у текст [Електронний ресурс] Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2020. - Том 26, № 2. - С. 17-23. - ISSN 2311-259Х (Шифр С325934233/2020/26/2). - ISSN 2311-259Х Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана Ключові слова (''Вільн.індекс.''): тілесність--культура присутності--пост-постмодернізм--сербськии постмодернізм Анотація: Сучасна теоретична думка так само, як і література, яка зазвичаи наи більш чутливо та гостро реагує на світоглядні зміни, фіксує певне злиття ментального и тілесного в культурі ХХІ століття. Зафіксовании багатьма мислителями «кінець постмодернізму» привносить у культуру нову чуттєву домінанту. У статті демонструється, як у сучасніи сербськіи і чорногорськіи прозі простежується тенденція до змалювання особливого типу інтегральної тілесності — явища, у якому ментальні та психоемоціи ні процеси відбуваються и описуються лише за допомогою тіла і в термінах тілесного, демонструючи цілісність зовнішнього та внутрішнього. Це, на противагу постмодерністському відчуттю розірваності та фрагментації буття, засвідчує нову цілісність у культурі та світосприи нятті, що становить проблему дослідження. Зосереджуючись на аналізі творів трьох сербських і чорногорського письменників Давіда Албахарі, Слободана Тишми та Огнєна Спахіча, авторка, втім, схиляється до думки, що такі процеси — об’єднання тіла та емоціи і почуттів, а часто и соціокультурного контексту — є прямим віддзеркаленням та складником сучасної тенденції до переходу від інтелектуального осягнення світу, и ого розумової інтерпретації до певного «занурення» у світ, інтеграції , яка передбачає відчуття замість дистанціи ованого аналізу. Тобто концепт тілесності та и ого реалізація в літературі є частиною ширших, глобальних процесів зміни світоглядної парадигми взагалі та зміни підходу до взаємодії зі світом. Цеи зв’язок літератури із соціокультурними зсувами авторка намагається простежити у статті. Таким чином, метою дослідження є розглянути механізми реалізації тілесності в сучасніи сербськіи і чорногорськіи прозі як частину глобальних соціокультурних та світосприи няттєвих змін. Проводячи паралелі між концепцією перформатизму Рауля Ешельмана та переходом від раціоналізації до «занурення» у світ, описаного Х. У. Гумбрехтом у «Виробництві присутності», авторка вважає злиття тілесного та розумового, засвідчене у текстах аналізованих письменників, проявом руху в бік «культури присутності», наслідком світоглядних зсувів, які почалися ще в 60 ті закликами «проти інтерпретації », що і зумовлює новизну роботи. Під час здіи снення дослідження застосовувалися аналіз і синтез; порівняльнии метод для встановлення подібностеи та відмінностеи між проявами тілесності в аналізованих творах; індуктивнии метод, якии уможливлював рух від дослідження окремих феноменів в обраних творах до теоретичних узагальнень; а також герменевтичнии і культурно-історичнии методи для — відповідно — інтерпретації феномену тілесного в аналізованих художніх творах та можливості розглядати і тлумачити явища тілесного в них як частину глобальних процесів у контексті історії культури кінця ХХ — початку ХХІ століть