Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Курбан О. Назва : Проблема критичності мислення при споживанні медіаконтенту в умовах інформаційної війни [Електронний ресурс] Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2022. - Том 28, № 1. - С. 21-27. - ISSN 2311-259Х (Шифр С325934233/2022/28/1). - ISSN 2311-259Х Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана Ключові слова (''Вільн.індекс.''): медіа--медіаконтент--критичність мислення--медіаграмотність--інформаційна стійкість--інформаційна безпека--інформаційне поле--інформаційна війна Анотація: Статтю присвячено проблемі споживання контенту в сучасних медіа в контексті розвитку критичності мислення, базовими частинами якої є медіаграмотність та інформаціи на стіи - кість. Актуальність дослідження полягає в нинішній наявності сери озних викликів для українського медіаполя та інформаціи ного поля, що виникли внаслідок гібридної геополітичної агресії , якої Україна зазнала з боку Росіи ської Федерації . Предметом розгляду в представленому дослідженні є критичне мислення та навички протистояння маніпуляціям у медіа у віи - ськовослужбовців Зброи них сил Украї ни. Метою дослідження виступає кількісна оцінка рівня критичного мислення в представників цільової групи та виявлення конкретних проблемних питань у цьому контексті. Для досягнення зазначеної мети було використано такі загальнонаукові методи, як аналіз, порівняння та спостереження, а основним прикладним дослідженням було соціологічне опитування (анкетування). Результати дослідження свідчать про те, що представники цільової групи як основні джерела інформації використовують соціальні мережі (79,8 %), інтернет-ЗМІ (61,5 %) та месенджери (46,8 %). Переважна більшість опитаних при споживанні медіаконтенту користуються украї нською мовою — 70 %, для 22 % мова виявилася не принциповою, а 8 % визнали, що ї м зручнішою є росіи ська мова. Було з’ясовано, що представники цільової групи частіше обирали візуальні форми медіаконтенту (відео, інфографіку, фото), ніж тексти. На жаль, дослідження виявило факти низького рівня критичності мислення: лише 53,7 % опитаних зазначили, що перевірять інформацію, отриману з медіа, в альтернативних джерелах. 45,1 % респондентів уважали, що ніколи не були об’єктом медіаманіпуляціи , при цьому фактично саме на них у першу чергу спрямовується пропаганда з боку відповідних структур РФ. Ці та інші наведені в статті результати опитування засвідчили низький рівень критичності мислення і медіаграмотності та інформаціи ної стіи кості віи ськовослужбовців ЗСУ. Зазначена обставина є передумовою для необхідності подальшого вдосконалення процесів управління інформацій - ними процесами в украї нських медіа для ЗСУ, якісного поліпшення та збільшення кількості виробництва відповідного медіаконтенту, а також проведення системних навчань для представників цільових груп із питань медіаграмотності та інформаційної стійкості