Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Кавун Л. Назва : Тема пам’яті й тотожності в сучасній українській прозі [Електронний ресурс] Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2023. - Том 29, № 1. - С. 1-7. - ISSN 2311-259Х, DOI 10.28925/2311-259x.2023.1.1 (Шифр С325934233/2023/29/1). - ISSN 2311-259Х, DOI 10.28925/2311-259x.2023.1.1 Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана Ключові слова (''Вільн.індекс.''): сучасна українська література--тотожність--пам’ять--тяглість--ідентичність--роман Анотація: Актуальність дослідження зумовлена необхідністю висвітлення питань памʼяті й тотожності в умовах глобалізації , деколонізації , загострення росіи сько-украї нської війни, активізації пошуків національної й індивідуальної ідентичності, зокрема засобами художнього слова. Об’єкт дослідження становлять художні тексти украї нської літератури початку ХХІ століття, які фіксують пам’ять, порушують проблеми тотожності и історичної тяглості. Епічнии вимір проблеми наи повніше репрезентують романи Тані Малярчук «Забуття», Софії Андрухович «Амадока», Марії Матіос «Букова земля». Предметом студії є індивідуальна та групова пам’ять і тотожність, свого часу штучно витіснена із національного наративу й зумисне перервана диктаторським радянсько-росій ським режимом. Мета дослідження — проаналізувати художню реконструкцію памʼяті і тотожності украї нців у вітчизняній літературі початку ХХІ століття, зʼясувати інструменталізацію памʼяттєвих смислів і ролі памʼятання/забування. У результаті дослідження за допомогою герменевтичного методу простежуємо художню інтерпретацію пам’яті в контексті інтенсивного осмислення місця і ролі українців у розгортанні сюжету історії , повернення їм почуття індивідуальності, і просто неповторності, інтегральності і тяглості (тобто сталості). Роман «Забуття» Тані Малярчук оповідає про пам’ять та місце сучасної людини в постколоніальному украї нському просторі, про усвідомлення нею зв’язку і спадкоємності минулого, теперішнього і маи бутнього. Роман Софії Андрухович «Амадока» обертається навколо історії чотирьох поколінь різних епох і об’єднании темою розриву пам’яті, традиції , часу, простору. Вдалу спробу позитивного опрацювання пам’яті й тотожності на матеріалі історії Буковини XVIII–XXI ст. здіи снила Марія Матіос у романі «Букова земля». Окрім спільної мети — викриття радянської псевдопам’яті й (від)живлення питомої української тотожності, автори порушують проблеми регіональної специфіки суспільного сприйняття і розвінчування радянсько-російських міфів щодо СРСР. Перспективами дослідження теми пам’яті й тотожності є відтворення всієї палітри смислових ресурсів, зашифрованих в українській літературі. Це може стати способом звільнення з-під влади міфів російської імперії