Вірченко, Т.     Література у вимірах мета (на матеріалі есеїстики Григорія Штоня) [Електронний ресурс] / Т. Вірченко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 3. - С. 119-124. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): література -- есе -- письменник -- літературний канон -- самосвідомість -- читач Анотація: У статті досліджено проблему письменницької авторефлексії на прикладі саморецензування і самоосмислення Григорія Штоня. Тексти и ого рецензіи , інтерв’ю, есеї в потребують дослідницької уваги, щоб обрати доцільну оптику для наукового осмислення художнього спадку. Актуальність наукової студії двовекторна: в історичніи площині задля належної оцінки літературного процесу двотисячних років, у теоретичніи — задля поглиблення и увиразнення кореляціи них зв’язків між висловлюваннями письменників про літературу і художністю ї хніх творів. Саме тому увагу буде сфокусовано на двох збірках есеї в Г. Штоня, що становитиме об’єкт, а феномен металітератури — предмет дослідження. Синкретичність як стильову прикметну ознаку творчості Г. Штоня вже помітили літературознавці, проте пошук відповіді на проблемне питання «Як розуміння літератури позначилось на творчості автора?» ще не завершении . Для цього слід досягти дещо вужчої мети — осягнути розуміння письменником літератури, ї ї специфіки, художніх завдань тощо методами рецептивної естетики і герменевтики. У ході дослідження з’ясовано, що першорядним для митця було самопізнання, у якому письменник убачав можливість до осмислення контексту, без чого немислимо розглядати твір художньої літератури. У широкому контексті мислив Г. Штонь і місію літератури. На першии погляд, художня література є моделлю життя, але саме життя Г. Штонь мислив масштабно — земне / небесне, поосібне / усекосмічне. У всіх свої х міркуваннях автор прагнув спонукати читача розширити межі мислення, тому и працював над власним самовдосконаленням як митця, на поради щодо якого натрапляємо в текстах. Новизна студії полягає в тому, що вперше критично проаналізована есеї стика Г. Штоня у вимірах металітератури. Есеї письменника виконують функцію медіатора між світоглядними засадами автора і и ого творчістю. Г. Штонь обрав жанр сповідального есе, тож засадничими принципами стають рефлексіи ність, самосвідомість, самоусвідомлення. У перспективі доречно дослідити літературні портрети, завдяки оцінці яких увиразняться критерії формування літературного канону за Г. Штонем. Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1)