Дранніков, А.
    Часові та просторові виміри дискурсу самотності в романі Крістофера Ішервуда "Самотній чоловік" [Електронний ресурс] / А. Дранніков. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2023. - Том 29, № 1. - С. 22-29, DOI 10.28925/2311-259x.2023.1.4. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
час -- простір -- екзистенційна самотність -- циркадний роман -- роман одного дня
Анотація: У статті представлено аналіз особливостеи дискурсу самотності у його зв’язку із категоріями часу та простору в романі Крістофера Ішервуда «Самотніи чоловік» (A Single Man, 1964). Актуальність розвідки продиктована загальною тенденцією до перегляду канону модерністської літератури із фокусом на ї ї «малих» голосах. Наразі у вітчизняній англістиці та американістиці як самому роману, що став об’єктом дослідження, так і всьому доробку Ішервуда назагал приділено недостатньо уваги. Мета дослідження – визначити и охарактеризувати основні форми актуалізації у творі дискурсу самотності у вимірах часу та простору. Для досягнення мети було використано комплекснии методологічнии підхід, якии залучає герменевтичнии аналіз, техніку «close reading», аспекти жанрології (концепція циркадного роману Д. Гіґдона) та наратології (теорія паратексту Ж. Женетта). У результаті дослідження виявлено, що самотність у романі представлена як складне багатоаспектне явище, мотивоване чинниками різного походження. Аналіз паратекстуальних елементів уможливив інтерпретацію самотності як ключової категорії твору. При цьому екзистенціи нии вимір постає концептуальною домінантою, на основі якої вибудовується увесь дискурс самотності в тексті. Розглянуто форми реалізації самотності в категоріях часу та простору, зосібна, виокремлені ї х зовнішні та внутрішні варіації . Зовнішніи час охарактеризовано як історичне та соціально-культурне тло написання роману, пов’язане із консьюмеризацією та симулякризацією американського суспільства. На внутрішньому рівні визначено особливості темпоральної будови твору як варіанту циркадного роману: хронологічні рамки, зумовлені не лише часовим лімітом доби, але й концептуальною відмежованістю минулого та майбутнього; фокус нарації на теперішньому, почутті моменту; ефект рекурсивного повторення одного дня. Зовнішніи простір поділяється на локальний , репрезентований множиною дрібних локусів (дім, лікарня, спортзал тощо), та глобальний , втілений у протиставленні природного та урбаністичного. Внутрішня площина простору має виміри пам’яті, травми, звільнення, есхатологічний , які в різних комбінаціях актуалізують самотність у просторах зовнішніх
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)