Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Грінченкознавство- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

Знайдено у інших БД:

Електронний каталог бібліотеки (1431)

Каталог авторефератів та дисертацій (8)

Рідкісні та цінні видання (2)

Мережеві ресурси (30)

Наукові періодичні видання Університету (78)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=мислення<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 2
Показані документи с 1 за 2

Форма документа : Однотомне видання
Шифр видання : 821.161.2-32Грінч/Г 75-586935866
Автор(и) : Грінченко, Борис Дмитрович (1863-1910),
Назва : Олеся : Троє оповіданнів з малюнками. Грицько/ Б. Д. Грінченко . Украла
Вихідні дані : Київ: Український учитель, 1909
Кільк.характеристики :32 с
Ціна : Б.ц.
ДРНТІ : 17.82.32
УДК : 821.161.2-32Грінченко
Предметні рубрики: Українська література-- Оповідання-- Тексти
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): рідкісне видання--художня література для дітей
Анотація: «Олеся» – оповідання Бориса Грінченка, написане у 1890 році. Твір відзначається авторським гуманізмом, глибиною проникнення у світ дитячої психології, зображенням родинного та національного обов'язку. Автор, змальовуючи життя і виховання дітей в тогочасних суспільних умовах, реалістично і всебічно відтворював психологію героїв, спосіб їх мислення за допомогою діалогів, введених до тексту. Дія відбувається на Волині, у невеличкому селі та навколишніх лісах, за часів татарсько-турецьких нападів. Бувалий козак дід Данило черговий раз оповідає сиротам Олесі та Михайлику про свої поневіряння на каторзі, про порятунок, повернення до села, напад татар 9 років тому та загибель батьків дітей, після чого він забрав малечу до себе. Одної неділі, діти вирішили піти в ліс по ягоди, а в дорозі помітили татар. Олеся наказала Михайлику бігти до села, попередити дідуся, а сама дозволила загарбникам схопити себе, щоб привести їх до болота. Коли татари зрозуміли, що були обмануті, то одразу вбили дівчину. Завдяки Михайлику селяни встигли втекти в ліси, та це вже було непотрібно. Наступного дня дід Данило, Михайлик та ще кілька чоловік знайшли лише «татарських коней, що позагрузали в болоті» та мертву Олесю. «На шиї в неї був татарський аркан.» Олеся врятувала село і спричинила загибель татарського загону ціною власного життя. «Другого дня ховали Олесю… плакали всі: і старі й малі, і чоловіки й жінки, і подруги-дівчата.» Над могилою дід Данило сказав: «Кожен повинен боронити свій рідний край, не жаліючи життя! Дай, боже, всякому такої смерті!»Дія відбувається на Волині, у невеличкому селі та навколишніх лісах, за часів татарсько-турецьких нападів. Бувалий козак дід Данило черговий раз оповідає сиротам Олесі та Михайлику про свої поневіряння на каторзі, про порятунок, повернення до села, напад татар 9 років тому та загибель батьків дітей, після чого він забрав малечу до себе. Одної неділі, діти вирішили піти в ліс по ягоди, а в дорозі помітили татар. Олеся наказала Михайлику бігти до села, попередити дідуся, а сама дозволила загарбникам схопити себе, щоб привести їх до болота. Коли татари зрозуміли, що були обмануті, то одразу вбили дівчину. Завдяки Михайлику селяни встигли втекти в ліси, та це вже було непотрібно. Наступного дня дід Данило, Михайлик та ще кілька чоловік знайшли лише «татарських коней, що позагрузали в болоті» та мертву Олесю. «На шиї в неї був татарський аркан.» Олеся врятувала село і спричинила загибель татарського загону ціною власного життя. «Другого дня ховали Олесю… плакали всі: і старі й малі, і чоловіки й жінки, і подруги-дівчата.» Над могилою дід Данило сказав: «Кожен повинен боронити свій рідний край, не жаліючи життя! Дай, боже, всякому такої смерті!»Завдяки Михайлику селяни встигли втекти в ліси, та це вже було непотрібно. Наступного дня дід Данило, Михайлик та ще кілька чоловік знайшли лише «татарських коней, що позагрузали в болоті» та мертву Олесю. «На шиї в неї був татарський аркан.» Олеся врятувала село і спричинила загибель татарського загону ціною власного життя. «Другого дня ховали Олесю… плакали всі: і старі й малі, і чоловіки й жінки, і подруги-дівчата.» Над могилою дід Данило сказав: «Кожен повинен боронити свій рідний край, не жаліючи життя! Дай, боже, всякому такої смерті!».
Примірники :Сервер(1)
Вільні : Сервер(1)
Повний текст / зовнішній ресурс (посторінковий перегляд): Цифрова копія або завантажити
Знайти схожі

Форма документа : Однотомне видання
Шифр видання : 821.161.2-32Грінч/Г 75-721217517
Автор(и) : Грінченко, Борис Дмитрович (1863-1910)
Назва : Сопілка : казка з малюнками
Вихідні дані : Київ: Друк. В. П. Бондаренка та П. Ф. Гніздовського, 1914
Кільк.характеристики :12 с
Ціна : Б.ц.
ДРНТІ : 17.82.32
УДК : 821.161.2-32Грінченко
Предметні рубрики: Українська література-- Казки-- Тексти
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): рідкісне видання--художня література для дітей
Анотація: У віршованій казці «Сопілка», написаній у 1889 на основі давньої народної казки-легенди, Борис Грінченко використав образи-символи хати, калини, сопілки, дівчини Галі, які створюють в уяві читача цілісну картину українського селянського життя та способу мислення. «Сопілка» є зразком соціально-побутової казки і має дидактичне спрямування: зло, а саме заздрість сестер, призводять до злочину, брехні. Але за кожне зло людина отримає покарання: злочин – викрито, а сестер прокляли батьки та вигнали з села. У казці Б. Грінченко порушує проблеми призначення людини на землі, свободи вибору між добром і злом, взаємин людей у родині, заздрості, яка спричиняє злочин. Проілюстрував видання художник і мистецтвознавець Юхим Михайлів (1885-1935).
Примірники :Сервер(1)
Вільні : Сервер(1)
Повний текст / зовнішній ресурс (посторінковий перегляд): Цифрова копія або завантажити
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)