Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Грінченкознавство- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

Знайдено у інших БД:

Електронний каталог бібліотеки (37)

Рідкісні та цінні видання (4)

Наукові періодичні видання Університету (2)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=селяни<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 2
Показані документи с 1 за 2

821.161.2-32Грінченко
Г 75

Грінченко, Борис Дмитрович (1863-1910).
Непокірний : з 6 малюнками / Б. Д. Грінченко. - Друге видання. - Харків : Книгоспілка, 1928. - 16 с. - Б. ц.
Примітки про особливості:
Прим. Е126 : РІДКІСНІ ВИДАННЯ.

ДРНТІ	17.82.32
УДК	821.161.2-32Грінченко

Рубрики: Українська література--Оповідання--Тексти--Популярні видання

Кл.слова (ненормовані):
рідкісне видання -- художня література
Анотація: В оповіданні йдеться про історію нетривалої боротьби нового сільського вчителя з місцевою сільською елітою (волосний старшина, писар, староста, поліцейський урядник та деякі селяни), якій не сподобалася незалежність вчителя і його наполегливість у відстоюванні прав учнів на якісну освіту. Оповідання красномовно свідчить про те, в яких важких умовах доводилося працювати творчим, ініціативним і відповідальним педагогам, які намагалися створити всі умови для освіти селянських дітей. Оповідання ілюстроване 6 малюнками.
Повний текст / зовнішній ресурс (посторінковий перегляд): Цифрова копія або завантажити
Утримувачі документа:
Педагогічний музей України

Дод.точки доступу:
Чайченко, В., Гринченко, Б.

Примірників всього: 1
Сервер (1)
Вільні:
Сервер (1)

Знайти схожі

821.161.2-32Грінченко
Г 75

Грінченко, Борис Дмитрович (1863-1910).
Олеся. Грицько. Украла : Троє оповіданнів з малюнками / Б. Д. Грінченко. - Київ : Український учитель, 1909. - 32 с. - Б. ц.
Примітки про особливості:
Прим. Е130 : РІДКІСНІ ВИДАННЯ.

ДРНТІ	17.82.32
УДК	821.161.2-32Грінченко

Рубрики: Українська література--Оповідання--Тексти--Популярні видання

Кл.слова (ненормовані):
рідкісне видання -- художня література для дітей
Анотація: «Олеся» – оповідання Бориса Грінченка, написане у 1890 році. Твір відзначається авторським гуманізмом, глибиною проникнення у світ дитячої психології, зображенням родинного та національного обов'язку. Автор, змальовуючи життя і виховання дітей в тогочасних суспільних умовах, реалістично і всебічно відтворював психологію героїв, спосіб їх мислення за допомогою діалогів, введених до тексту. Дія відбувається на Волині, у невеличкому селі та навколишніх лісах, за часів татарсько-турецьких нападів. Бувалий козак дід Данило черговий раз оповідає сиротам Олесі та Михайлику про свої поневіряння на каторзі, про порятунок, повернення до села, напад татар 9 років тому та загибель батьків дітей, після чого він забрав малечу до себе. Одної неділі, діти вирішили піти в ліс по ягоди, а в дорозі помітили татар. Олеся наказала Михайлику бігти до села, попередити дідуся, а сама дозволила загарбникам схопити себе, щоб привести їх до болота. Коли татари зрозуміли, що були обмануті, то одразу вбили дівчину. Завдяки Михайлику селяни встигли втекти в ліси, та це вже було непотрібно. Наступного дня дід Данило, Михайлик та ще кілька чоловік знайшли лише «татарських коней, що позагрузали в болоті» та мертву Олесю. «На шиї в неї був татарський аркан.» Олеся врятувала село і спричинила загибель татарського загону ціною власного життя. «Другого дня ховали Олесю… плакали всі: і старі й малі, і чоловіки й жінки, і подруги-дівчата.» Над могилою дід Данило сказав: «Кожен повинен боронити свій рідний край, не жаліючи життя! Дай, боже, всякому такої смерті!»Дія відбувається на Волині, у невеличкому селі та навколишніх лісах, за часів татарсько-турецьких нападів. Бувалий козак дід Данило черговий раз оповідає сиротам Олесі та Михайлику про свої поневіряння на каторзі, про порятунок, повернення до села, напад татар 9 років тому та загибель батьків дітей, після чого він забрав малечу до себе. Одної неділі, діти вирішили піти в ліс по ягоди, а в дорозі помітили татар. Олеся наказала Михайлику бігти до села, попередити дідуся, а сама дозволила загарбникам схопити себе, щоб привести їх до болота. Коли татари зрозуміли, що були обмануті, то одразу вбили дівчину. Завдяки Михайлику селяни встигли втекти в ліси, та це вже було непотрібно. Наступного дня дід Данило, Михайлик та ще кілька чоловік знайшли лише «татарських коней, що позагрузали в болоті» та мертву Олесю. «На шиї в неї був татарський аркан.» Олеся врятувала село і спричинила загибель татарського загону ціною власного життя. «Другого дня ховали Олесю… плакали всі: і старі й малі, і чоловіки й жінки, і подруги-дівчата.» Над могилою дід Данило сказав: «Кожен повинен боронити свій рідний край, не жаліючи життя! Дай, боже, всякому такої смерті!»Завдяки Михайлику селяни встигли втекти в ліси, та це вже було непотрібно. Наступного дня дід Данило, Михайлик та ще кілька чоловік знайшли лише «татарських коней, що позагрузали в болоті» та мертву Олесю. «На шиї в неї був татарський аркан.» Олеся врятувала село і спричинила загибель татарського загону ціною власного життя. «Другого дня ховали Олесю… плакали всі: і старі й малі, і чоловіки й жінки, і подруги-дівчата.» Над могилою дід Данило сказав: «Кожен повинен боронити свій рідний край, не жаліючи життя! Дай, боже, всякому такої смерті!».
Повний текст / зовнішній ресурс (посторінковий перегляд): Цифрова копія або завантажити
Утримувачі документа:
Педагогічний музей України

Дод.точки доступу:
Чайченко, В., Гринченко, Б.

Примірників всього: 1
Сервер (1)
Вільні:
Сервер (1)

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)