Головна Спрощенний режим Посібник користувача
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Електронний каталог бібліотеки- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
 Знайдено у інших БД:Наукові періодичні видання Університету (4)
Формат представлення знайдених документів:
повний інформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>A=Щока, О.$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 4
Показані документи с 1 за 4
1.

Назва журналу :Синопсис: текст, контекст, медіа -2018р.,N 4
Цікаві статті :
Полтавцева Н. Роман Евгения Водолазкина "Авиатор" как текст постмодерна/ Н. Полтавцева (стр.1-9)
Щербаков Я. Містичні та монотеїстичні мотиви і відображення найдавнішого світогляду Китаю у давньокитайській "Книзі пісень"/ Я. Щербаков (стр.10-22)
Козлов Р. Образ Грінченка-письменника в публіцистиці МУРу. - C. 23-33./ Р. Козлов (стр.23-33)
Щока О. Жіночі образи як репрезентанти різних поглядів на фемінізм у романі Еліф Шафак "Три дочки Єви"/ О. Щока (стр.34-43)
Жигун С. Марія Пригара як/і жінка з "Пролетарської правди": вплив медійного конструкту на фемінну художню творчість/ С. Жигун (стр.44-53)
Москвичова О. Методологічне підґрунтя побудови фрактальної поетичної моделі світу у британських поетичних текстах ХІХ–ХХІ століть у лінгвокогнітивному вимірі/ О. Москвичова (стр.54-68)
Романенко О. Мовою літератури, науки та кулінарії. Рецензія на монографію: Ковпік С. Поетика густативів (на матеріалі сучасної української прози) / Світлана Ковпік. – Київ: ТОВ "НВП Інтерсервіс", 2018. – 150 с./ О. Романенко (стр.69-71)
Цікаві статті :
Перейти до зовнішнього ресурсу До змісту
Знайти схожі


2.

Назва журналу :Синопсис: текст, контекст, медіа -2019р. т.25,N 1
Цікаві статті :
Peer W. What literature does to our emotions, and how do we know? Empirical studies will tell/ W. Peer, A. Chesnokova (стр.1-10)
Радзієвський В. Авторські відступи як репрезентація авторської позиції в новелах Леоніда Мосендза/ В. Радзієвський (стр.11-15)
Вощенко О. Жанрова домінанта химерної прози/ О. Вощенко (стр.16-22)
Семенюк Л. Природа народної сміхової культури і явище низового бароко в Україні/ Л. Семенюк (стр.23-30)
Літвінчук Т. Художня рецепція дихотомії "місто — степ" в історичних романах П. Загребельного, Р. Іванченко та П. Угляренка/ Т. Літвінчук (стр.31-39)
Добродій В. Жанрові особливості різдвяного оповідання Дзвінки Матіяш "Різдво брата Заїки"/ В. Добродій (стр.40-47)
Насмінчук І. Концепт "свій/чужий" у публіцистиці Олега Чорногуза/ І. Насмінчук (стр.48-52)
Щока О. Тематичні групи фразем у творах Бориса Грінченка/ О. Щока (стр.53-58)
Цікаві статті :
Перейти до зовнішнього ресурсу До змісту
Знайти схожі


3.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Щока О.
Назва : Жіночі образи як репрезентанти різних поглядів на фемінізм у романі Еліф Шафак "Три дочки Єви"
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2018. - № 4. - С. 34-43. - ISSN 2311-259Х, DOI 10.28925/2311-259x.2018.4.4 (Шифр С325934233/2018/4). - ISSN 2311-259Х, DOI 10.28925/2311-259x.2018.4.4
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): фемінізм--гендер--релігія--жіночі образи--точка зору--аксіологічна ідентичність
Анотація: У статті проаналізовано жіночі образи в романі турецької письменниці Еліф Шафак як репрезентанти різних поглядів на фемінізм. Авторка порушує питання емансипації жінки в аспекті мусульманської культури. Тому актуальність дослідження її прози полягає в можливості розширити гендерні студії, зокрема шляхом аналізу жіночих образів у романі «Три дочки Єви», який поки що не став об’єктом розгляду літературознавців. Туреччину висвітлено як країну контрастів: з одного боку, це сучасна держава, в якій окремо існують світське й релігійне життя; з іншого — у ній залишаються стереотипні уявлення про другорядність жінки в родині та суспільстві. Роман «Три дочки Єви» є своєрідною галереєю жіночих образів, які втілюють різні форми сприйняття фемінізу. Мета цієї розвідки — дослідити їх крізь призму аксіологічної ідентичності. Твір побудовано на двох сюжетних лініях, які чергуються між собою. Перша — це реальний час дії — 2016 рік. Тут відбувається світський раут, на який головна героїня Назпері Налбантоглу (Пері) приїхала разом із дочкою та чоловіком. Друга сюжетна лінія — це спогади Пері про своє життя від дитинства й до навчання в Оксфорді, коли вона шукала себе, намагаючись з’ясувати свої релігійні переконання тощо. Головна героїня репрезентує усвідомлену, але пасивну позицію щодо відстоювання жіночих прав. Сельма є прикладом відсутності переконань як таких. Мона гучно заявляє про свої феміністичні погляди, проте є скоріше теоретиком боротьби за права жінок. Ширін — практик фемінізму, оскільки втілює ці переконання в життя. У фіналі роману свободу від гендерних стереотипів знаходить Ширін. Погляди героїнь твору свідчать, що боротьба за права жінок має відбуватися передусім у повсякденному житті, тоді феміністичні переконання матимуть результат.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

4.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Щока О.
Назва : Тематичні групи фразем у творах Бориса Грінченка
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2019. - Том 25, № 1. - С. 53-58. - ISSN 2311-259Х, DOI 10.28925/2311-259x.2019.1.8 (Шифр С325934233/2019/25/1). - ISSN 2311-259Х, DOI 10.28925/2311-259x.2019.1.8
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): ідеографічна класифікація фразеологізмів української мови; фразеосемантичний ряд; структурно-семантична модель.--фразеотематична група--фразеосемантичне поле--варіантно-синонімічна група--фразеосемантичний ряд--структурно-семантична модель
Анотація: У статті розглянуто тематичні групи, семантичні поля та варіантно-синонімічні групи фразем у художніх творах Бориса Грінченка. Створено структурно-семантичні моделі фразеологізмів у прозовій спадщині письменника. У роботі також подано таблиці ідеографічної класифікації стійких словосполучень. На їх основі здійснено статистичні підрахунки в межах фразеотематичних груп. У роботі ми опиралися передусім на ідеографічний поділ фразеологізмів, здійснений Віктором та Дмитром Ужченками. Вчені пропонують виділення мовних універсалій (структурно-семантичних моделей — ССМ), за допомогою яких будуються фраземи. На сьогодні ця класифікація застосована лише до вивчення лексики творів Бориса Грінченка. Найбільше стійких словосполучень виявлено у фразеотематичній групі «Людина» (95 %), а саме у ФТП «Людина як розумна істота». У цьому тематичному полі особливо багате на фразеологізми ФСП «Емоції, почуття, стан». Це пов’язано насамперед із тим, що Борис Грінченко мав певні психологічні здібності, майстерно розкриваючи характери та почуття своїх персонажів. У ФТГ «Абстрактні відношення» (3 %) найбільш численним виявилось ФСП «Якість», найменш численним — «Кількість». Це можна пояснити біднішим виражальним потенціалом останнього поля. ФСП «Можливість» у цій фразеотематичній групі відсутнє на противагу класифікації Віктора Ужченка. ФТГ «Природа» (2 %) так само є невеликим, проте у ньому вдалося виділити три ССМ. Крім того, класифікація Віктора Ужченка у статті була доповнена необхідними ВСГ. Аналіз художньої прози Бориса Грінченка в ідеографічному аспекті фразеології доводить її багатство й різноманітність майже в усіх тематичних групах
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)