Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Електронний каталог бібліотеки- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Каталог авторефератів та дисертацій (2)

Рідкісні та цінні видання (1)

Наукові періодичні видання Університету (8)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=Схід<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 539
Показані документи с 1 за 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Donaj, L.
15 years of the Baltic States' membership in the EU: problems, prospects and experience for Ukraine = 15 років членства країн Балтії В ЄС: проблеми, перспективи та досвід для України / L. Donaj, V. Zavadskyi // Схід = Skhid : аналітично-інформаційний журнал. - 2018. - № 6. - P46-51. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1728-9343. - ISSN 2411-3093

Кл.слова (ненормовані):
країни Балтії -- результати -- членство -- Україна -- досвід
Анотація: У статті висвітлені ключові положення дослідження результатів повноправного членства країн Балтії в Європейському Союзі. Аналізуючи геополітичний вимір європейського вибору, автори підготували стислий дискурс викликів, які виникли у часи відновлення незалежності Латвії, Литви та Естонії. Розглянуто чинники європейського вибору зазначених країн, які полягали в безпековому, економічному та соціальному вимірах. Безпековий фактор європейського вектору політики актуалізувався у прагненні політичних еліт вивести країни зі сфери впливу Росії. В економічному плані країни прагнули переорієнтації економік на західні ринки та інкорпорації в архітектуру торговельних зв'язків розвинених країн Євросоюзу. Зазначено, що завдяки євроатлантичному вектору зовнішньої політики та чіткому виконанню критеріїв членства, країни Балтії отримали доступ до пільгового кредитування, програм допомоги країнам-кандидатам й змогли сформувати один із найпривабливіших інвестиційних кліматів у Східній Європі. За допомогою статистичних баз Світового банку, ресурсу "Євростат", аналітичних матеріалів провідної аудиторської компанії KPMG проаналізовано ключові економічні показники: динаміку ВВП (за ПКС) у порівнянні з іншими країнами Центральної та Східної Європи, рівень заробітної плати та пенсійних виплат. Розгляд економічних здобутків від членства в ЄС доповнено аналізом структури ВВП та вивченням галузевої специфікації. Визначено й втрати від процесу євроінтеграції, які полягали у: значному скороченні промислового виробництва, нерентабельності сільського господарства, еміграції населення у віці від 25 до 35 років. Ставлення мешканців до членства країн в Євросоюзі вивчено із використанням результатів щорічних опитувань європейської служби "Євробарометр". З'ясовано, що у 2018 році позитивне ставлення мешканців Латвії, Литви та Естонії фактично не змінилося порівняно з 2004 роком. Наявні у статті діаграми дозволяють також визначити, що рівень євроскептицизму у зазначених країнах значно не змінився у порівнянні з першим роком членства в ЄС. Авторами запропоновані алгоритми врахування Україною досвіду країн Балтії на шляху до повноправного членства.
Дод.точки доступу:
Zavadskyi, V.
Завадський Віталій
Донай Лукаш

Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)

Знайти схожі

Костюк, Тетяна.
2022: держава у перехідний період на перехідній території / Т. Костюк // Схід = Skhid : аналітично-інформаційний журнал. - 2022. - Том 3, № 2. - P28-32. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1728-9343. - ISSN 2411-3093

Кл.слова (ненормовані):
перехідна ера -- перехідна територія -- державне управління -- стратегічний менеджмент
Анотація: Впродовж історії людства найбільш складною задачею завжди була і залишається підтримка суспільства, соціального життя в упорядкованому, врівноважено-динамічному стані оптимальної життєздатності. Гнітюча регулярність соціальних катаклізмів, війн, криз, локальних конфліктів переконливо свідчить про надзвичайну складність цього завдання. Подібна складність, однак, не скасовує необхідність та важливість наукового забезпечення аналізу причин виникнення конкретних точок біфуркації в ході історичного розвитку суспільств та розробки нових теоретичних та емпіричних підходів дослідження їх наслідків, перероджень та трансформацій. Мета даної статті полягає у збагаченні (можливо поглиблені) сучасного погляду на просторово-часовий транзит держав у контексті повномасштабної війни у самому центрі Європи засобом розгорнутої характеристики потенційних векторів його спрямування в межах ситуативно обраної аналітичної оптики.

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Sukhiashvili, D.
A comparative analysis of Georgia's European integration policy during the presidency of M. Saakashvili and after the change of power October 1, 2012 = Порівняльний аналіз євроінтеграційної політики Грузії під час президентства М. Саакашвілі і після зміни влади 1 жовтня 2012 року / D. Sukhiashvili // Схід = Skhid : аналітично-інформаційний журнал. - 2019. - № 2. - P82-86. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1728-9343. - ISSN 2411-3093

Кл.слова (ненормовані):
Грузія -- зовнішня політика Грузії -- європейська інтеграція Грузії
Анотація: У статті аналізується зовнішня політика Грузії щодо інтеграції в ЄС з 2003 року. Політика інтеграції Грузії в ЄС була активізована після "революції троянд". Новий президент Грузії М. Саакашвілі користувався сильною підтримкою Заходу, але російсько-грузинська війна в 2008 році, невдалі реформи, високий рівень безробіття зробили його непопулярним серед грузин, а в жовтні 2012 року люди проголосували проти правлячої партії. Поразка на парламентських виборах в 2012 р стала величезним ударом для Саакашвілі та його прихильників. Вони почали дискредитувати політику нового коаліційного уряду (особливо зовнішньої політики), стверджуючи, що метою зовнішньої політики Грузії більше не є європейська і євроатлантична інтеграція, й що представники нового уряду є агентами Кремля. Аналіз зовнішньої політики Грузії в контексті інтеграції в ЄС показує, що пріоритети зовнішньої політики Грузії не змінилися. Метою зовнішньої політики Грузії й надалі залишається подальша інтеграція в ЄС
Дод.точки доступу:
Сухіашвілі Давіт

Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)

Знайти схожі

Rayhert, K.
A new view of reality (TV series culture studies) / K. Rayhert // Схід = Skhid : аналітично-інформаційний журнал. - 2018. - № 3. - P41-44. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1728-9343. - ISSN 2411-3093

Кл.слова (ненормовані):
культура -- людина -- природа -- реальність
Анотація: У зв’язку з появою і постійним розвитком нових технологій, які уможливлюють виділення нових граней реальності, триває науковий пошук нових основ і характеристик, що уточнюють зміст цього поняття. У контексті такого пошуку в статті досліджується комбінація визначення поняття «реальність», запропонованого Філіпом Кіндредом Діком, і концепції Umwelt Якоба фон Ікскюля в другій серії другого сезону телесеріалу «Легіон». Автори телесеріалу пропонують несподіване поєднання визначення «реальності» Філіпа Кіндреда Діка та концепції Umwelt Якоба фон Ікскюля, змушуючи поглянути на реальність під найнесподіванішим кутом. Наслідком комбінації є те, що суттєвою ознакою людського Umwelt є людська віра в справжність реальності, в якій людина живе. Сам людський Umwelt - це об’єднання першої природи, яка має фізичний характер, і другої природи, що є культурою, причому друга природа складається як з фізичного (реалізується в фізичних артефактах культури), так віртуального (реалізується в людській свідомості) виміру. Людина залежить від культури, особливо від її віртуальної частини, бо ця частина відповідає за людську мову, систему знаків, цінності та, певною мірою, свідомість і мислення, а отже, за людські відношення з зовнішнім, тобто, з реальністю. У такому випадку для людини найбільш значущим є наявність попереднього розуміння того, що реальне, а що - ні, тому що її функціонування, як частини природи та частини культури, особливо суспільства, залежить від такого розуміння. Все це свідчить про те, що ці дві природи визначають людський Umwelt, але якщо повірити визначенню поняття «реальність», що дав Філіп Кіндред Дік, справжнім компонентом реальності людського Umwelt можна вважати лише те, що фізично існує, тому що лише те, що фізично існує, не щезає нікуди, якщо припинити в нього вірити. Проте завжди є небезпека підробки реальності кимось чи чимось, що спроможне підробляти реальність, будь то інші люди, нелюди чи навіть ми самі
Дод.точки доступу:
Райхерт Костянтин

Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)

Знайти схожі

Krotofil, M.
Activity of schools and educational courses for soldiers of the Ukrainian Galician Army interned in Czechoslovakia as a form of their socialization (1919-1920) = Діяльність шкіл та освітніх курсів для інтернованих вояків Української Галицької Армії в Чехословаччині як одна з форм їх соціалізації (1919-1920 рр.) / M. Krotofil, I. Sribnyak // Схід = Skhid : аналітично-інформаційний журнал. - 2018. - № 6. - P58-62. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1728-9343. - ISSN 2411-3093

Кл.слова (ненормовані):
школа -- освітні курси -- навчання -- інтерновані -- табір Німецьке Яблонне -- Українська Галицька Армія
Анотація: У статті розглянуто особливості діяльності шкіл та освітніх курсів у таборі інтернованих військ Української Галицької Армії Німецьке Яблонне (Чехословаччина) у 1919-1920 рр. Актуальність теми даного дослідження полягає в тому, що дозволяє переосмислювати досвід загальноосвітньої та професійної підготовки інтернованих вояків-українців у таборах Чехословаччини в часи постімперської модернізації країни (1919-1920 рр.). Запропонована для таборян "освітня формула" значною мірою сприяла їх соціалізації та глибшому пристосуванню до умов життя серед титульних етносів (чехів і словаків). Завдяки порівняно сприятливим умовам перебування в ЧСР та готовності її уряду надавати гуманітарну допомогу слов'янам-емігрантам у рамках "руської акції", частина колишніх вояків отримала можливість набути вищу освіту в чеських вищих навчальних закладах. Табір став справжнім осередком єднання всіх галичан, перетворившись на центр інтенсивної культурно-просвітницької роботи в цій країні. З метою повної ліквідації неписьменності серед стрілецтва у таборі було засновано значну кількість курсів початкової освіти. Воякам з достатнім освітнім цензом (із закінченою початковою чи незакінченою середньою освітою) викладались спеціальні курси з кооперації, молочарства, сільського господарства та ін. Крім того, тут діяла ціла низка загальноосвітніх, кооперативних, господарських, торговельних курсів, а також школи кількох ступенів, на яких слухачі здобували знання з різних ділянок науки. Також у таборі можна було набути відповідний фах у шевській, кравецькій, столярській, слюсарській, палітурній, електротехнічній майстернях; діяли ветеринарні й лікарські курси; старшини мали можливість завершити середню освіту та підготуватись до вступу у вищі навчальні заклади Чехословаччини. Значна увага в культурно-просвітницькій роботі з інтернованими приділялась поширенню серед вояцтва історичних знань як на рівні стрілецьких університетів, так і початкових та середніх шкіл. Одночасно ця робота включала в себе й збирання матеріалів, документів, спогадів, мемуарів - що мало велике значення для наступних поколінь істориків. Діяльність таборових освітніх курсів дозволила майже повністю ліквідувати неписьменність серед інтернованого вояцтва УГА та в значній мірі підготувати його до переходу на цивільний стан. Освітня робота, започаткована у таборах, заклала міцне підґрунтя для продовження навчання українського вояцтва вже за цивільними фахами за кордоном
Дод.точки доступу:
Sribnyak, I.
Срібняк Ігор,
Кротофіл Мацей

Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)

Знайти схожі

Krotofil, M.
Activity of the UNR Military and Sanitary Mission on prisoners' of war affairs in Germany (1919) = Діяльність військово-санітарної місії УНР для справ полонених у Німеччині (1919 р.) / M. Krotofil, I. Sribnyak, М. Sribniak // Схід = Skhid : аналітично-інформаційний журнал. - 2019. - № 4. - P47-52. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1728-9343. - ISSN 2411-3093

Кл.слова (ненормовані):
полонені українці -- військово-санітарна місія -- репатріація -- табір
Анотація: Актуальність статті обумовлена потребою розкриття основних аспектів діяльності Військово-санітарної місії УНР для справ полонених у Німеччині (1919 р.), головним завданням якої мало стати налагодження їх репатріації. Слід відзначити, що основною перешкодою для виїзду полонених українців стало посилення деструктивних політичних процесів на теренах колишньої Російської імперії - в першу чергу в зв'язку з приходом до влади більшовиків у Петрограді. Мета студії полягає у встановленні специфіки взаємодії Місії з таборовими громадами полонених українців, а також обсягів та характеру гуманітарної допомоги, яка їм надавалась. Встановлено, що Місія домоглась поліпшення умов перебування полонених в таборах шляхом передачі їм продуктів харчування, одягу й взуття, а крім того вона опікувалась й духовними потребами українців, влаштовуючи в таборах курси, виклади, театральні вистави, надсилаючи до таборів українські часописи та книжки. Також Місія здійснювала й санітарну опіку полонених, надсилаючи до таборів ліки й лікарський персонал. Її заходами були розроблені й маршрути та логістика процесу повернення додому полонених українців. Новизна дослідження полягає у комплексному вивченні діяльності Місії, заходами якої у вересні-жовтні 1919 р. вдалось організувати перевезення невеликих груп полонених до Чехії, звідки вони переправлялися в Україну. Але домовитись про масове переправлення полонених українців додому так і не вдалось, наслідком чого значна їх частина залишалась до травня 1920 р. Попри це діяльність Місії мала позитивні наслідки для значної кількості полонених українців, особливо для організації їх національного життя в таборах
Дод.точки доступу:
Sribnyak, I.
Срібняк Ігор
Sribniak, М.
Срібняк Мілана
Кротофіл Мачей

Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)

Знайти схожі

Korobka, V.
Administrative supervision over the activities of the city self-governments of the Ekaterinoslav province (1870 - 1913) (part 1) = Адміністративний нагляд за діяльністю міських самоврядувань Катеринославської губернії (1870 – 1913) (частина 1) / V. Korobka, Y. Korobka // Схід = Skhid : аналітично-інформаційний журнал. - 2021. - № 3/4. - P5-11. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1728-9343. - ISSN 2411-3093

Кл.слова (ненормовані):
Катеринославська губернія -- міське громадське управління -- самоврядування -- губернське в земських і міських справах присутствіє -- Сенат -- міська дума -- міська управа -- соціальні трансформації
Анотація: Встановлено, що у практиці Катеринославського губернського в міських та земських справах присутствія віднаходяться випадки виявлення суттєвих порушень у діяльності громадських управлінь міст. Наслідком було започаткування кримінальних справ або накладання дисциплінарних стягнень на службовців та навіть очільників комунальних установ. Траплялись і випадки необґрунтованого притягнення муніципалів до відповідальності за судом, що супроводжувалось багаторічною судовою тяганиною. Визначено, що губернатор, губернське Присутствіє, Сенат у своїй контрольній й апеляційній практиці прагнули забезпечити законні права та інтереси приватних осіб і міських громад. За заявою зацікавленої сторони законність актів міського самоврядування могла стати об’єктом судового контролю, який здійснювався у межах судового процесу. Розкрито, що одним із найважливіших аспектів державного нагляду була бюджетна політика міських самоврядувань, способи наповнення доходної частини кошторисів міст та предмети видатків. Доведено, що переважна більшість міських громадських управлінь Катеринославської губернії мали у своїй практиці випадки скасування рішень губернським Присутствієм. При цьому ухвали наглядової установи при їх оскарженні самоврядуваннями міст знаходили підтримку в постановах Сенату. Показано, що через помилкове тлумачення законів Присутствіє ухвалювало хибні рішення. Це було результатом недостатньої правової підготовки губернаторів та інших членів Присутствія, незадовільним поширенням відомостей про сенатську практику в міських справах. Наукова новизна цього дослідження реалізується завдяки використанню неопублікованих архівних документів та опублікованих джерел, які до цього часу не введено до наукового обігу і не застосовано науковцями для історичного аналізу, з метою розкриття сутності адміністративного нагляду за міськими самоврядуваннями в Катеринославській губернії (1870 – 1914 рр.)
Дод.точки доступу:
Korobka, Y.
Юлія Коробка
Вадим Коробка

Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)

Знайти схожі

Klapchuk, V.
Administrative-territorial division and population dynamics in Galicia during the second half of the 19th century - the first third of the 20th century = Адміністративно-територіальний поділ і динаміка чисельності населення Галичини протягом другої половини ХІХ ст. - першої третини ХХ ст. / V. Klapchuk, M. Klapchuk, O. Pozdniakov // Схід = Skhid : аналітично-інформаційний журнал. - 2019. - № 2. - P17-24. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1728-9343. - ISSN 2411-3093

Кл.слова (ненормовані):
Галичина -- циркул -- дистрикт -- воєводство -- повіт -- адміністративно-територіальний устрій -- національний склад населення -- релігійний склад населення
Анотація: Реконструкція адміністративно-територіального устрою та етнічної, соціальної, релігійної картини життя Галичини в усій його багатогранності до початку Другої світової війни є основним завданням цього дослідження. Низка питань, що розглядаються у статті, потребують застосування широкого ретроспективного підходу до проблеми та нестандартних методологічних рішень. Джерельною базою дослідження є картографічний матеріал і статистичні дані, що демонструють адміністративно-територіальний поділ і динаміку населення в Галичині. Важлива статистична інформація міститься в матеріалах переписів населення 1921 і 1931 рр., проведених польським урядом у межах сучасних Івано-Франківської, Львівської, Тернопільської, частково Волинської та Рівненської областей України, Малопольському в Підкарпатському воєводствах Республіки Польща. Багато статистичної інформації міститься в щорічних статистичних бюлетенях і наукових роботах польських вчених. Галичина впродовж своєї багатовікової історії була як суверенною державою, так і суб'- єктом різних адміністративних утворень: Галицького та Галицько-Волинського князівств, Угорське та Польського королівств, Речі Посполитої, Габсбурзької та Австрійської імперій, Австро-Угорщини Західноукраїнської та Української Народних Республік, Польської Республіки. 1773 р. Галичину поділено на шість циркулів і 59 окрýг; 1774 р. кількість округ зменшилася до 19. 1782 р. ліквідовано інститут окрýг та збільшено кількість циркулів до 18, які безпосередньо підпорядковувалися Львівській губернії. 1810 р. на теренах Галичини утворено Королівство Галичини і Володимирії, яке поділялося на 12 дистриктів з адміністративно-політичним центром у м. Львові. До 1849 р. окремим округом Галичини залишалася Буковина. Тоді ж утворено 17 коронних країв на чолі з губернаторами (відтак - намісниками), яким підпорядковувалися повітові старости, бурмістри і війти. 1853 р. запроваджено двоступінчату адміністративну владу: 16 окружних староств і 176 повітових урядів. 1867 р. утворено 74 повітові уряди, що підпорядковувалися Крайовому уряду у Львові. Напередодні Першої світової війни у Галичині було 76 повітів. До другої половини листопада 1918 р. під адмініструванням Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) опинилося 49 повітів Галичини. 22 січня 1919 р. ЗУНР об'- єдналася з Українською Народною Республікою, отримавши назву "Західна Область Української Народної Республіки" (ЗОУНР), що була ліквідована 18 липня 1919 р. і розділена між Польщею, Румунією і Чехословаччиною. У грудні 1920 р. в межах Галичини утворено чотири нові воєводства: Краківське, Львівське, Станиславівське і Тернопільське. 14 березня 1923 р. Рада Послів держав Антанти остаточно ліквідувало ЗОУНР, а Східній Галичині (Львівське, Станиславівське та Тернопільське воєводства) надано автономію у складі Польщі. 1776 р. у Галичині проживало понад 2,6 млн осіб, 1810 р. - 3,5, 1843 р. - 4,5, 1869 р. - 5,5, 1880 р. - 6, 1910 р. - 8, 1939 р. - 8,5 млн мешканців. Відбувалася позитивна динаміка чисельності населення, за винятком періоду Першої світової війни, коли його кількість впродовж 1910-1921 рр. зменшилася на 0,6 млн осіб і майже відповідала показнику 1900 р. Панівне місце у національному складі краю складали поляки та українці, чисельність яких упродовж 1880-1931 рр. коливалася у межах 93-98 %. Оригінальною була релігійна ситуація: якщо у середині XIX ст. чисельність римо-католиків і греко-католиків була приблизно однаковою, то до 1931 р. кількість римо-католиків зросла до 50,8 %, а греко-католиків зменшилася до 39 %. Чисельність іудеїв коливалася в межах 9-11 %
Дод.точки доступу:
Klapchuk, M.
Клапчук Михайло
Pozdniakov, O.
Новосьолов Олександр
Клапчук Володимир

Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)

Знайти схожі

Vyzdryk, V.
Agrarian legislation of interwar Poland: specificities of its implementation in Eastern Galicia = Аграрне законодавство міжвоєнної Польщі: особливості його впровадження в Східній Галичині / V. Vyzdryk, O. Melnyk, O. Muravskiy // Схід = Skhid : аналітично-інформаційний журнал. - 2019. - № 4. - P23-28. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1728-9343. - ISSN 2411-3093

Кл.слова (ненормовані):
Східна Галичина -- аграрне законодавство -- Польща -- міжвоєнний період -- реформи -- камасація -- парцеляція -- осадництво
Анотація: Реформування нормативно-правової бази аграрного законодавства Другої Речі Посполитої полягало в необхідності вдосконалення соціально-економічних змін в системі аграрного землеустрою. Важливим підґрунтям цього процесу мало стати створення належної законодавчої бази, яка, забезпечуючи непорушність приватної власності на землю, відкривала можливості для утворення та зміцнення фермерських господарств, сприяла б ліквідації безземелля і малоземелля. Реалізація законів 1919 і 1920 років в аграрному секторі відбувалася вкрай повільно, що змушувало шукати нових шляхів і підходів до його реформування. Зважаючи на складну політичну ситуацію у східних і південно-східних воєводствах, враховуючи вимоги політичних сил щодо реформування земельних відносин в інтересах селян, сейм ухвалив новий закон під назвою "Про виконання аграрної реформи", який набрав чинності в грудні 1925 р. Цей законодавчий акт визначав основні параметри реформування аграрного сектора аж до 1939 р. Незважаючи на те, що аграрне законодавство Польщі більшою мірою захищало інтереси великих землевласників, але в той же час сприяло створенню нових фермерських господарств, удосконалило механізм юридичного оформлення права на землю, що утверджувало цивілізовані ринкові відносини в економічному секторі. Окремі законодавчі акти (1923 р., 1928 р., 1932 р.) унормовували ліквідацію вузькосмужжя і черезсмужжя (камасація), що сповільнювали розвиток інтенсивного землеробства; регулювали орендні відносини в аграрному секторі, що сприяло його переходу на ринкові умови функціонування; дозволили проведення меліоративних робіт з метою оптимального використання потенціалу ґрунтів. Аграрне законодавство держави й політика уряду вкрай загострили національні і соціальні протиріччя в суспільстві. Прагнення Варшави до зміни кількісного співвідношення українського та польського населення на користь останнього, за рахунок переселення із польської етнічної території колоністів на західноукраїнські землі, які повинні були створити міцні господарства й стати важливою соціальною та політичною опорою влади - зазнали краху.
Дод.точки доступу:
Melnyk, O.
Мельник Олександра
Muravskiy, O.
Муравський Олег
Виздрик Віталій

Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)

Знайти схожі

10.

Stoyatska, G.
Ambivalence of metaphorical thinking in the context of search for senses = Амбівалентність метафоричного мислення у контексті пошуку смислів / G. Stoyatska // Схід = Skhid : аналітично-інформаційний журнал. - 2019. - № 1. - P20-24. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1728-9343. - ISSN 2411-3093

Кл.слова (ненормовані):
метафора -- метафоричне мислення -- амбівалентність -- пошук смислу -- голос розуму -- капітал
Анотація: У даній статті піднімається питання амбівалентного характеру метафори як певного способу вираження смислу. Автор на прикладах функціонування соціальних метафор у роботах Т. Гоббса, Дж. Локка, К. Маркса показує, що вони можуть бути концептуально переосмислені з огляду на контекст вживання. В залежності від такого контексту виникає внутрішнє протиріччя, амбівалентність метафоричного потенціалу і сенс досліджуваного явища може поставати неоднозначним. Використовуючи методи аналізу та порівняння, автор прагнула досягти наступної мети: здійснити ре-аналіз метафори як засобу пошуку та відображення смислу; продемонструвати її амбівалентний характер у тих випадках, коли вона використовується для соціального або епістемологічного дослідження; розкрити дуальні конотації метафоричної аргументації в окремих філософських творах. Узагальнені результати, отримані у статті, можна завести до наступних положень: 1) Метафоричне значення понять в соціальній, історичній, епістемологічній практиці почасти замінює пряме, директивне значення і формує подальшу культуру людства у напрямку від девіації до норми. 2) Поняття "Leviathan" (Т. Гоббс), "voice of reason" (Дж. Локк), "capital" (К. Маркс) у метафоричній інтерпретації породжують амбівалентні історичні наративи щодо критеріїв справедливості, істини, соціального закону і в такому вигляді формують подальшу культуру людства. 3) Внутрішній потенціал досліджень, пов'язаних з різноманітністю метафоричних вживань, є особливо значним для сфери історико-філософських та соціально-політичних пошуків
Дод.точки доступу:
Стояцька Ганна

Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)

Знайти схожі

11.

Titov, S.
Analysis of taboos as a basic principle of religious beliefs in the context of modern religious studies = Аналіз табу як базового принципу релігійних вірувань у контексті сучасного релігієзнавства / S. Titov // Схід = Skhid : аналітично-інформаційний журнал. - 2018. - № 3. - P84-87. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1728-9343. - ISSN 2411-3093

Кл.слова (ненормовані):
табу -- релігійні вірування -- архаїчні і сучасні культури -- класифікація табу
Анотація: У статті розглянуто механізм виникнення табу (на прикладі експерименту Дж. Р. Стівенсона з макакамирезусами), проаналізовані деякі відомі в сучасному релігієзнавстві визначення феномена, зокрема, Х.Вебстера (1942), С.А.Токарева і А.Ф. Анісімова (1966), А Гусейнова (2007), Л.Я. Штернберга (2012) і виділені дві групи табу, пов'язані зі сферою його дії - сакральні та небезпечні. Досліджуючи релігійний характер табу, особливу увагу автор приділяє групі заборон, пов'язаних зі сферою сакрального. Показано, що в примітивних суспільствах сакральні табу регламентують усі сфери життя, замінюючи право, мораль і релігію. У цивілізованих суспільствах табу представлені вербалізованими формами сакрального. У зв'язку з цим він відзначає прагматичну корисність негативної інформації в медіа або інших джерелах масової інформації - негатив стимулює людську здатність вслухатися в перші ознаки загрози, що насувається, а отже попереджати подібні випадки в майбутньому, будь-які приписи, засновані на страху, заслуговують з точки зору і давньої, і сучасної людини, право на те, що б їм наслідувати і їх дотримуватися. Автор стверджує тотально релігійний характер походження будь-яких видів заборон і робить висновок, що феномен табу є окремим випадком релігійної заборони, як у примітивних суспільствах, так і в сучасних релігійних традиціях. При цьому табу примітивних народів є незрозумілими і не підлягають інтерпретації саме в силу того, що від початку в казуальному ланцюжку мають сакральне джерело походження. Новизною даного дослідження є спроба пошуку онтологічних підстав походження табу в релігієзнавчому аспекті.
Дод.точки доступу:
Титов Сергій,

Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)

Знайти схожі

12.

Bardyn, M.
Apocalyptic reflections in the studies of the Russian orthodox priest Alexander Men = Апокаліптичні рефлексії в творчості російського православного священника Олександра Меня / M. Bardyn // Схід = Skhid : аналітично-інформаційний журнал. - 2019. - № 5. - P67-71. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1728-9343. - ISSN 2411-3093

Кл.слова (ненормовані):
апокаліптика -- православ'я -- християнство -- богослов'я -- криза -- Біблія -- Новий Завіт -- пророцтва
Анотація: Актуальність теми дослідження обумовлюється збільшеним на сьогоднішній день інтересом до культурної спадщини минулого сторіччя, де особливе значення, як і в наші дні, мали апокаліптичні пророцтва про кінець світу. Апокаліптична проблематика була актуальною протягом всього розвитку християнської культури, допомагаючи останній реалізовувати ключові ідеї про безсмертя, повернення втраченого раю, кінцеву перемогу добра над злом. У цьому відношенні спадщина о. О. Меня являє собою дуже значимий компонент духовної культури російського суспільства, яка потребує подальшого вивчення. Отець Олексадр Мень детально тлумачить і пояснює прихований символізм, закладений в апокаліптичних пророцтвах. Він заперечує буквальне розуміння картин Апокаліпсису і наголошує на їх алегоричності. Його вихідною тезою є розуміння Апокаліпсису, як перманентної реальності. Отже, на думку теолога, апокаліптичні пророцтва постійно здійснюються і відтворюються. Священник Олександр Мень викликав до себе неоднозначне та суперечливе ставлення з боку православних священників. Серед основних причин несприйняття його творчості дослідники виділяють: суперечливі інтерпретації Святого Письма, залучення наукових фактів до пояснення божественних проявів, схильність до католицтва, спотворення духовної православної практики, надмірний лібералізм, екуменізм, захоплення західним богослов'ям. Тим не менше, отець Олександр Мень відіграв важливу роль в православній церкві, він мав багатьох прихильників (як вірян, священників, так і дослідників) і до тепер його ім'я згадується в статях і конфесіях
Дод.точки доступу:
Марія Бардин

Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)

Знайти схожі

13.

Markina, L.
Archaeological research in the context pf cultural development of mankind (the example of the Zhoukoudian Museum in China) = Археологічні дослідження в контексті культурного розвитку людства на прикладі музею Чжоукоудянь на території Китаю / L. Markina // Схід = Skhid : аналітично-інформаційний журнал. - 2021. - № 3/4. - P38-42. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1728-9343. - ISSN 2411-3093

Кл.слова (ненормовані):
археологічні дослідження -- культура -- культурний розвиток -- Музей Чжоукоудянь -- людство
Анотація: У статті проаналізовано археологічні дослідження на території Китаю в контексті впливу на культурний розвиток людства на прикладі музею Чжоукоудянь. Розкрито взаємодію археологічних досліджень з соціокультурними процесами суспільства. Особливу увагу приділено аналізу досвіду науковців Китаю в напрямку сучасної трансформації археологічних досліджень задля соціально-культурного розвитку населення та заохочення більшої кількості людей до захисту культурної спадщини. Дослідження місцезнаходження Чжоукоудянь дає можливість стверджувати, що археологія, як наука, що в сучасному світі отримала значний технологічний розвиток і являє собою інтеграційне знання про праісторію людства, має безпосередній вплив на культурний розвиток людської цивілізації. Використані методи дослідження дають можливість обґрунтувати перспективи взаємодії археологічних процесів з культурно-історичним розвитком суспільства. Досліджено процес взаємодії соціальних зв'язків між історико-археологічною спадщиною та аудиторією, де історико-археологічний комплекс виступає як соціальний канал зв'язку. Також, показано, що археологічні артефакти в сучасному музейному просторі можуть бути представлені в форматі проєкту, який функціонально демонструє результат археологічних досліджень, заохочує до виявлення нових запитань та отримання і демонстрації нових знань за допомогою сучасних, інтегрованих методів та форм задля культурного розвитку людства. Розглянуто новаторські підходи щодо використання традиційних засобів демонстрації археологічних експонатів поряд з інтернет-технологіями, які дозволяють історико-археологічним комплексам (музеям) значно покращити роботу з аудиторією, а також зробити процес демонстрації археологічних артефактів більш цікавим, різноманітним та інтерактивним
Дод.точки доступу:
Ліза Маркіна

Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)

Знайти схожі

14.

Makarova, A.
Archetypical approach to activity: legitimation by practice = Архетиповий підхід до діяльності: легітимація практикою / A. Makarova // Схід = Skhid : аналітично-інформаційний журнал. - 2020. - № 1. - P75-81. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1728-9343. - ISSN 2411-3093

Кл.слова (ненормовані):
архетип -- архетиповий підхід -- діяльність -- брендинг -- роль -- педагогіка -- дипломатія
Анотація: Сучасна реальність потребує імплементації у практику, ствердження як програми практичної діяльності нових розроблених теоретично підходів, серед яких архетиповий підхід видається одним із найбільш перспективних, оскільки враховує реальні мотиви діячів як суб'єктів. У статті висвітлено особливості архетипового підходу до діяльності в окремих сферах суспільної практики з точки зору реалізації в повсякденному житті, а не лише в теорії. Розглядаються приклади застосування архетипового підходу в практиці маркетингу, зокрема, брендингу, у педагогічній практиці та практиці політичної дипломатії. Наголошується на важливості врахування архетипової схильності об'єктів впливу в цих сферах та побудови адекватної їм схеми діяльності в тому числі на цих засадах. Наводиться розгорнутий перелік окремих архетипових класифікацій, диференціюються архетипи та ролі. В якості методологічної бази використано модель дванадцяти архетипів М. Марк и К. С. Пірсон, серед яких акцентовано типи "Простодушний", "Славний малий", "Дбайливий", "Творець", "Мудрець", "Шукач", "Бунтар", "Блазень", "Герой", "Маг", "Правитель". Окреслено різницю між змістом світогляду цих архетипів на прикладі їх актуальної або потенційної легітимації у практиці брендингу, педагогіки та дипломатії. Автор звертається до українських реалій, зокрема, проводить архетиповий аналіз дипломатичних переговорів між керівництвом Росії та глав європейських держав з приводу припинення війни на сході України. Запропоновано власну оцінку причин неефективності таких переговорів з точки зору архетипового підходу. Наведено огляд доробків сучасних українських учених у напрямку легітимації архетипового підходу в різних сферах практики.
Дод.точки доступу:
Алла Макарова

Є примірники у відділах: всього 3 : ГП ЧЗ (3)
Вільні: ГП ЧЗ (3)

Знайти схожі

15.

Sakovska, O.
Aristotelian neothomism in the 20th century: Charles de Koninck and differentiation of sciences of nature = Аристотелічний неотомізм в ХХ ст.: Шарль Де Конінк та диференціація наук про природу / O. Sakovska // Схід = Skhid : аналітично-інформаційний журнал. - 2019. - № 1. - P15-19. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1728-9343. - ISSN 2411-3093

Кл.слова (ненормовані):
аристотелічний неотомізм -- де Конінк -- Тома Аквінський -- матерія -- форма -- філософія природи
Анотація: Статтю присвячено неотомістичній філософії на матеріалі робіт представника аристотелічного неотомізму Шарля де Конінка, а також його вченню про розмежування наук з урахуванням підходу св. Томи Аквінського щодо розподілу дисциплін на підставі абстрагування від матерії як основного принципу нумеричної індивідуації тілесного сущого та з точки зору мінливості тілесного сущого. Чарльз Де Конінк зініціював новий неотомістичний рух, який представляли школи Лаваль (Квебек, Канада) і Рівер-Форест (Чикаго, США). Автор статті ставить задачу продемонструвати тісні зв'язки між середньовічною та сучасною філософіями в рамках томізму, а також роз'яснити ідеї де Конінка щодо диференціації наукових дисциплін, які базуються на вченні Аквінського. Методом порівняння було доведено, що де Конінк використовує такі ж аргументи для пояснення відмінності між математикою, метафізикою та природознавством, як і Тома Аквінський у XIII столітті. Виявлено, що головне протиріччя між двома підходами мислителів полягає в тому, що у Томи Аквінського ці три дисципліни представлені в ієрархії, де метафізика є найвищою. Ш. де Конінк, натомість, розглядає метафізику як менш надійне знання, а використовує фізику. У статті роз'яснюється підхід Ш. де Конінка щодо поняття абстракції матерії, який, на думку автора є найважливішою причиною для розуміння єдності та поділу наук. Автор статті висновує, що головною метою Ш. де Конінка було повернути філософію природи до науки й довести, що розвиток реального знання не можливий тільки на підставі експериментів і контингентних даних матеріальної світової колекції. Такий підхід залишався незмінним для всього аристотелевого неотомізму, так само, як ідея, що природні науки перевершують метафізику, особливо в порядку отримання знань. Вчення де Конінка стало досить впливовим серед його учнів і дуже корисним для католицької філософії Північної Америки.
Дод.точки доступу:
Саковська Олександра

Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)

Знайти схожі

16.

Troitska, O.
Aspects of the "carnivalization" of contemporary cultural practices = Аспекти "карнавалізації" сучасних культурних практик / O. Troitska, O. Popravko, N. Shcherbakova // Схід = Skhid : аналітично-інформаційний журнал. - 2020. - № 1. - P82-86. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1728-9343. - ISSN 2411-3093

Кл.слова (ненормовані):
аксіологія -- діалог культур -- карнавалізація -- карнавальна поведінка -- карнавальний світогляд -- криза культури -- культурні практики -- культурні смисли
Анотація: Актуальність статті обумовлена необхідністю осмислення нового культурного феномена, який презентує культурні практики сучасного хронотопу. Проаналізовано філософсько-культурологічні концепції стану культури та виявлено тенденції, які відображають нестійкість (перехідність), невизначеність, амбівалентність культурних практик і карнавалізацію усіх сфер буття. Філософська рефлексія сутності, характеру, ознак карнавалізації уможливила експлікацію феномена "карнавал" через його світоглядний і поведінковий компоненти. У контексті діалогу середньовічної та сучасної культури розкрито сутність карнавалізації як феномена культури та як особливого способу відновлення цілісності світосприйняття, світорозуміння, світовідношення і актуалізовано проблему орієнтації і спрямування культурних практик на їх ціннісно-смислове (аксіологічне) піднесення. Досліджено природу й сутність таких категорій, як "карнавальний сміх", "карнавальна свобода", "карнавальна поведінка", "амбівалентність", виявлено характерні ознаки карнавалізації та доведено, що її можна розглядати як спосіб моделювання і конструювання сучасної культурної дійсності. Обгрунтовано положення про те, що сучасний культурний простір створює умови не тільки для функціонування карнавалізації у межах першочергової функції - оновлення, становлення нового життєвого світу, але й нового світорозуміння та смислотворення. Визначено конструктивну роль діалогу культур у процесі праксеологічного зростання суб'єктів карнавалізації і показано, що концепція карнавалізації Михайла Бахтіна залишається актуальною на сучасному етапі розвитку культури. Розкриття карнавалізації як певного сигналу кризи культури і способу виходу з неї дає підстави розглядати карнавалізацію як чинник самоорганізації культури, як складноорганізованої системи
Дод.точки доступу:
Popravko, O.
Поправко Ольга
Shcherbakova, N.
Щербакова Ніна
Троїцька Олена

Є примірники у відділах: всього 3 : ГП ЧЗ (3)
Вільні: ГП ЧЗ (3)

Знайти схожі

17.

Dubinina, V.
At the Intersection of Psychology, Phenomenology, Logic and Metaphysics: Philosophical Work of Alexius Meinong = Між психологією, феноменологією, логікою та метафізикою: філософський доробок Алексіуса Майнонґа / V. Dubinina // Схід = Skhid : аналітично-інформаційний журнал. - 2020. - № 3. - P11-15. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1728-9343. - ISSN 2411-3093

Кл.слова (ненормовані):
герменевтика -- історія філософії -- нонеїзм -- теорія предметів -- такбуття -- теорія об'єктів
Анотація: Статтю присвячено аналізу філософської еволюції Алексіуса Майнонґа, австрійського філософа і психолога, автора "теорії предметів" (Gegenstandstheorie) та теорії цінності. На підставі аналізу сучасних філософських досліджень, присвячених його творчості, авторка пропонує нове бачення тієї історико-філософської перспективи, у якій постає філософська концепція Майнонґа. Описано генезу філософського доробку Алексіуса Майнонґа та подано його періодизацію; встановлено та охарактеризовано головні інтелектуальні тенденції та зв'язки, що обумовили ґенезу концепції Майнонґа на кожному з її етапів; окреслено центральні положення філософського доробку Алексіуса Майнонґа та перспективи використання його потенціалу у сучасних філософських дослідженнях. Показано, що предметом філософських пошуків Алексіуса Майнонґа був пошук засобів об'єктивного пізнання, що мислився у подоланні суперечностей між суб'єктом, психологією, логікою та мовною семантикою, що зрештою стало одним з центральних завдань багатьох мислителів ХХ та ХХІ століть. Головним же внеском Алексіуса Майнонґа у скарбницю європейської філософії стала теорія предметів, що уможливлювала подолання обмеженості як наукового (здебільшого позитивістського) так і філософського (ідеалістично-номіналістичного) дискурсів через використання міждисциплінарного інструментарію, в основі якого лежало поєднання методів психології, логіки, філософського, математичного та мовно-семантичного аналізів. Основним результатом дослідження є ідея про межовий характер філософської концепції Майнонґа, що знаходить своє місце на перетині психології, феноменології, логіки та метафізики, але зберігає при цьому автономію. Таке межове положення й певна дистанція від магістральних шляхів пізнання дозволяють актуалізувати нові філософські питання й відкривають шляхи дослідження того, що з різних причин раніше вважалось непізнаваним.
Дод.точки доступу:
Віра Дубініна

Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)

Знайти схожі

18.

Wogu, J. O.
Audience Perception of Media Reporting of Separatist and Sectarian Agitations in Nigeria = сприйняття аудиторією засобів масової інформації про сепаратистські та сектантські агітації в Нігерії / J. O. Wogu, P. Ugwu // Схід = Skhid : аналітично-інформаційний журнал. - 2019. - № 4. - P29-34. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1728-9343. - ISSN 2411-3093

Кл.слова (ненормовані):
медіа -- аудиторія -- сприйняття -- сепаратизм -- сектантство -- повідомлення про конфлікти -- розбудова нації
Анотація: В історії Федеративної Республіки Нігерії, починаючи від отримання цією країною незалежності в 1960 році, неодноразово мали місце спроби порушення державної цілісності. Кожна з сепаратистських груп, від яких виходила така загроза, стверджувала, що федеративний уряд не представляє її інтересів. Зокрема більшість груп вважають, що інтерес їх представників недостатньо репрезентований при розподілі влади. У Нігерії діє демократична система управління з трьома гілками влади: законодавчої, виконавчої, судової. У країні є шість геополітичних зон для розподілу влади. Зони - Північний Схід, Північно-Західна Північ, Північно-Центральний Південний Схід, Південний Захід та Південь-Південь. Отже, 36 суб'єктів федерації є групами з різних зон з неоднаковою кількістю штатів. Зокрема, Північний Схід має шість суб'єктів, Північний Захід - сім, ПівнічноЦентральна зона - шість, так само, як Південь-Південь і Південний Захід. Однак Південний Схід має лише п'ять суб'єктів федерації. Нерівна кількість суб'єктів у геополітичних зонах спричиняє серйозні проблеми при розподілі влади в країні. Кожен суб'єкт федерації має трьох обраних сенаторів і ряд палат представницьких членів залежно від населення регіону. Це означає, що на Південному Сході менша кількість сенаторів та членів Палати представників. Їхні колеги з Північного Заходу мають найбільшу кількість представників. Такі зони, як Північно-Центральна, Північний Схід, Південний Захід та Південь-Південь матимуть однакову кількість сенаторів, але кількість Палати представників може відрізнятися залежно від кількості населення. Нерівномірне представництво впливає на просування законопроектів та пропозицій у Національній Асамблеї, які стосуються соціальних питань у кожній з геополітичних зон. Саме теза про те, що Південний Схід недостатньо представлений у Національній Асамблеї, може змусити людей цього регіону з підозрою ставитися до будьяких урядових програм. Населення регіону може вважати, що федеральна влада не захищає їх інтереси, а отже країна як така їм не потрібна. Усе це створює плідне підґрунтя для спекуляцій і частково пояснює, чому країна стикається з агітацією сепаратистів Південного Сходу, які тривалий час прагнуть відокремитись від Нігерії. Про такі агітації повідомлялося також у ЗМІ. У статті досліджується сприйняття аудиторією такої інформації. Авторами було проведене опитування 384 респондентів, а також проаналізовано дані описової та аналітичної статистики. Було встановлено, що більшість опитаних респондентів повідомили про високу частоту згадування в ЗМІ агітації за відокремлення. Результат також показав, що основними медіа-каналами їх розповсюдження були радіо, телебачення та преса. Респонденти сприймали повідомлення ЗМІ про агітацію сецесії як підтримку таких дій. Було також встановлено зв'язок між сепаратистськими повідомленнями медіа та сприйняттям цих ідей громадськістю. Серед практичних рекомендацій дослідники вказують на необхідність активізації механізму моніторингу змісту сепаратистських агітацій Нігерійським союзом журналістів задля мінімізації загроз національній єдності країни.
Дод.точки доступу:
Ugwu, P.
Угву Патрік
Вогу, Йосиф Олучукву

Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)

Знайти схожі

19.

Dzeban, O.
Axiological portrait of information society = Аксіологічний портрет інформаційного суспільства / O. Dzeban, O. Aleksandrova, N. Vinnikova // Схід = Skhid : аналітично-інформаційний журнал. - 2019. - № 5. - P13-19. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1728-9343. - ISSN 2411-3093

Кл.слова (ненормовані):
мережеве суспільство -- віртуальне -- аксіальна інформація -- інфологема -- гедонізм
Анотація: Актуальність статті зумовлена триваючою в суспільстві дискусією про переваги та недоліки інформатизації та інформаційного суспільства, його проблеми і ризики. Основне коло проблем пов'язано з постійною трансформацією та соціальною нестабільністю, а отже, й зміною світоглядного поля особистості; переваги інформаційного суспільства прийнято пов'язувати з постійним розвитком, творчістю, свободою і відкриттям нових шляхів реалізації особистості та її комунікаційних можливостей. Використовуючи принципи постнекласичної методології, автори досліджують проблему ціннісних змін в умовах інформаційного суспільства і виділяють при цьому деякі важливі контексти інфосоціогенезу: контекст мережних координацій, етичний контекст та символічний контекст (віртуалізація та міфологізація інформаційного простору). Обґрунтовується, що реалії сучасного суспільства формують численні, часом діаметрально протилежні, цінності, що призводить до знецінення кожної з них і позбавляє світогляд консолідуючого принципу. Автори описують сукупність механізмів мережевої координації особистості і показують, що їх дія (конструктивна і деструктивна) уможливлює надзвичайне урізноманітнення досвіду людини, який набувається через множинність і одночасність віртуальних практик у різних сферах життя (симулякризація) і часто хибно видається за справжній досвід особи. Показано, що етичні трансформації інформаційного суспільства найбільше пов'язані з темою соціальної стійкості особистості, яка часто не усвідомлює межі своєї свободи у інформаційному просторі, а символічний контекст інфосоціогенезу у вигляді віртуалізації та міфологізації, характеризується створенням та соціальною запитаністю культурних форм, що продукують віртуальні патерни реальності (симулякри).
Дод.точки доступу:
Aleksandrova, O.
Олена Александрова
Vinnikova, N.
Наталія Віннікова
Олександр Дзьобань

Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)

Знайти схожі

20.

Пасько, І.
Aрхетипи і культура: поезія і філософія / І. Пасько // Схід = Skhid : аналітично-інформаційний журнал. - 2017. - № 1. - P107-112. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1728-9343. - ISSN 2411-3093

Кл.слова (ненормовані):
архетипи -- колективне несвідоме -- культура -- поезія -- філософія -- національна ідея
Анотація: У статті автор розглядає проблему ролі поезії в розкодуванні архетипів колективного несвідомого, маючи на меті дослідити призначення поезії у формуванні філософії національної ідеї народів, які виходять на історичну арену в сучасний період. Автор доходить висновку, що, по-перше, поети не є міфотворцями. Вони лише відкривають народу через міф сенси історичних імперативів. Саме тому зміст міфу має інваріантний характер. Подруге, кожний народ може отримати національну ідею як програму свого буття в історії лише через осмислення поетичного міфу в категоріях історіософії, філософії історії та філософії культури. Україна сьогодні ще не знайшла адекватної відповіді на це нагальне питання. Хоча спиратися є на кого - це, зокрема, історіософський спадок В. Липинського, Д. Донцова, І. Бойченка, С. Кримського, М. Поповича

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)