Головна Спрощенний режим Посібник користувача
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Електронний каталог бібліотеки- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
 Знайдено у інших БД:Наукові періодичні видання Університету (1)
Формат представлення знайдених документів:
повний інформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>K=вторинна номінація<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 2
Показані документи с 1 за 2
1.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Андрішко, Олег
Назва : Неосемантизація у «Словничках-жартівничках»
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2024. - Том 30, № 1. - С. 43-49. - ISSN 2311-259Х, DOI 10.28925/2311-259x.2024.1.6 (Шифр С325934233/2024/30/1). - ISSN 2311-259Х, DOI 10.28925/2311-259x.2024.1.6
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): вторинна номінація--неосемантизація--метафоризація--парономазія--енантіосемія--гра слів
Анотація: У статті досліджено явище вторинної номінації (неосемантизації) в «Словничках-жартівничках». Очевидно, що такі слова найпоширеніші на сторінках гумору в періодичних виданнях. Основою для вивчення явища стали матеріали однойменної рубрики журналу «Перець», газет «Сільські вісті», «Літературна Україна» та ін. Також частину неосемантизмів надрукували письменники-гумористи у вигляді книжок чи на спеціалізованих літературних порталах. Мета цієї розвідки — дослідити неосемантизацію в «Словничках-жартівничках», звідси предмет дослідження — авторські неосемантизми з гумористичною основою. Водночас такі слова становлять проблему наукового осягнення, оскільки раніше не привертали уваги мовознавців. Найдоцільнішим, а тому основним методом є описовий; новизна статті в тому, що вперше описано неосемантизми і здійснено спробу їх класифікації за значенням. У результаті дослідження виявлено, що слова найчастіше набувають нових значень за допомогою неометафоризації та парономазії, а також розкладання простого слова на два співзвучні корені, проте певну кількість таких новотворів можна розцінювати як не надто вдалі з погляду семантики, коли автор підшукує начебто співзвучні слова, однак цього співзвуччя мало для створення вдалого нового значення. Цікавим способом створення таких лексичних одиниць є тлумачення слів іншомовного походження як композитів чи абревіатур із паронімічним чи омонімічним значенням. Відкритим лишається питання про зв’язок значень неосемантизмів із жаргонізмами (сленгізмами). Результати дослідження показують, що одне й те саме слово автори пояснюють по-різному: у якихось випадках нові значення тотожні чи близькі, в інших — різні залежно від авторського бачення. В окремих випадках автор може трактувати слово по-різному, оприлюднюючи ці значення в різних виданнях чи випусках; через це важливим є питання плагіату, хоча можна твердити, що абсолютна більшість збігів (якщо не всі) випадкова. Зрідка утвореним лексемам притаманна енантіосемія. Оскільки ця рубрика досить регулярна у свіжих випусках зазначених видань, у перспективі можливе детальніше вивчення більшої кількості слів та укладання словника жартівливих неосемантизмів.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

2.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Катернюк В. В.
Назва : Номінації ресторанів Лондона: лексико-семантичний аспект
Місце публікування : Studia Philologica: збірник наукових праць/ Київ. ун-т імені Бориса Грінченка. - Київ: Київ. ун-т імені Бориса Грінченка, 2015. - Вип. 5. - С. 76-79. - ISSN 2311-2425 (Шифр 80я43/S 90-306709024/2015/5). - ISSN 2311-2425
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): ергонім--назва ресторану--вторинна номінація--онімізація--трансонімізація
Анотація: У статті розглядаються семантичні характеристики назв ресторанів міста Лондона. Автором проаналізовано семантичні способи утворення онімів у різноструктурних мовах, оскільки назви ресторанів представлені лексемами не лише англійської, але й іспанської, італійської, португальської, французької, японської та інших мов. Досліджувані ергоніми, якими є ці ономастичні одиниці, представлено з точки зору їх мотивації. Аналіз фактичного матеріалу дав змогу виявити дванадцять лексико-семантичних груп на позначення урбаністичних об’єктів ділової діяльності людини.
Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)