Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Електронний каталог бібліотеки- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Пошуковий запит: (<.>K=жінка в дипломатії<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 1

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Klynina T.
Назва : "Female face" of American diplomacy
Паралельн. назви :"Жіноче обличчя" американської дипломатії
Місце публікування : Схід: аналітично-інформаційний журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Маріуполь: Український культурологічний центр, 2019. - № 6. - С. 70-74. - ISSN 1728-9343ISSN 2411-3093 (Шифр С794174244/2019/6). - ISSN 1728-9343ISSN 2411-3093. - ISSN 1728-9343ISSN 2411-3093
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): жінка в дипломатії--державний департамент сша--міжнародні відносини
Анотація: Стаття присвячена питанню місця, ролі та присутності жінок на дипломатичній службі Сполучених Штатів Америки у XX ст. на початку XXI століття. Зазначається, що з часу появи такого поняття як "дипломатія" в житті Америки (по суті, від 1787 року) і до 1922 року, коли жінкам було надано виборче право і як наслідок, право на складання екзамену для роботи в дипломатичній службі, жодна жінка не займала навіть найнижчої посади. Єдиним засобом долучитися до участі в дипломатичних відносинах, це бути жінкою-тінню за спиною чоловіка-дипломата. З 1922 року жінки почали поступово опановувати ази дипломатичної служби, однак зустрічалися з безліччю перешкод на своєму шляху, однією з яких було небажання головного виконавчого органу в галузі міжнародних відносин - Державного департаменту - просувати жінок на дипломатичній службі. Задля цього для потенційних кандидаток були заздалегідь розроблені "лякаючі" ситуації, з якими жінка могла б зустрітися під час виконання нею службових обов'язків. А ті, яким врешті-решт вдалося опинитися на дипломатичній службі, виконували переважно канцелярські обов'язки і про можливість обійняти якусь вищу посаду в "чоловічому клубі" дипломатичної служби не могло бути й мови. Вважалося, що призначення жінки-посла за кордон викличе псування іміджу США на світовій арені. Лише із закінченням Другої світової війни, коли вже сама Америка почала встановлювати певні правила, як наслідок виробничої необхідності, кількість жінок в дипломатичний службі почала поступово зростати з кожним десятиліттям, досягнувши свого піку за часів правління Білла Клінтона та Барака Обами, які, зробивши ставку на представлення жінок в Державному департаменті, не прогадали. Саме за часів їх правління найвищу посаду в Державному департаменті США займали жінки. В статті надаються статистичні дані щодо кількості жінок-послів за часів американських президентів, починаючи від Ф. Рузвельта до Б. Обами
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)