Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Електронний каталог бібліотеки- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

Знайдено у інших БД:

Мережеві ресурси (1)

Наукові періодичні видання Університету (3)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=масмедіа<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 19
Показані документи с 1 за 19

Назва журналу :Слово і час -2016р.,N 1
Цікаві статті :
Ковалець Л. Нема світа понад рідне: образ Буковини в художньому осягненні Юрія Федьковича / Л. Ковалець (стр.3-12) Кл.слова: Федькович Ю., про нього,Буковина,творча індивідуальність
Джиджора Є. Структурні властивості символу у середньовічному літературному творі/ Є. Джиджора (стр.13-18) Кл.слова: символ,символічна співпричетність,середньовічна література
Моренець В. Ефект високої башти/ В. Моренець (стр.19-35) Кл.слова: мистецтво для мистецтва,заангажованість,башта зі слонової кості
Зорівчак Р. Вільям Ричард Морфіл - перший україніст Великобританії/ Р. Зорівчак (стр.36-45) Кл.слова: Морфіл В.-Р., про нього,українське мовознавство,дослідження
Овчаренко Н. Художній спектр канадського постколоніалізму / Н. Овчаренко (стр.46-57) Кл.слова: постколоніалізм,мультикультуралізм,транскультуралізм
Миколі Дмитренку - 60 (стр.58-59) Кл.слова: Дмитренко М. К., про нього,ювілей,філологічні науки
Дмитренко М. Українська фольклористика: акценти сьогодення / М. Дмитренко (стр.59-67) Кл.слова: українська фольклористика,методологія,фольклор
Іваннікова Л. Міфологізація образу запорожця у фольклорі XVIII-XIX ст.: від злочинця до характерника / Л. Іваннікова (стр.67-75) Кл.слова: запорожці,богатирський епос,характерництво
Савенко О. Трансформація різдвяного сюжету в декламації/ О. Савенко (стр.76-79) Кл.слова: Беринда Памво, про нього,шкільна драма,євангельський сюжет
Матвійчук У. Перспективи інтерпретації літературних творів крізь призму музики/ У. Матвійчук (стр.80-86) Кл.слова: музичність,ритміка,звукопис
Миронець Н. Володимир та Розалія Винниченки: родинне листування (1921-1949 роки)/ уклад. Н. Миронець Кл.слова: Винниченко Володимир, про нього,Винниченко Розалія, про неї,листування
Лучук І. То все наробила війна.../ І. Лучук (стр.101-107) Кл.слова: Перша світова війна,передчуття війни,літературні публікації
Вертій О. Грані духовного світу Івана Чендея/ О. Вертій (стр.108-109) Кл.слова: Чендей І., про нього,творчий доробок,епістолярій
Даниліна О. Текстовий світ української лірики / О. Даниліна (стр.112-113) Кл.слова: референтний вид лірики,немімезисний вид лірики,нереферентний вид лірики
Філатова О. Масова література в центрі уваги: Міжнародна конференція в Миколаєві/ О. Філатова ; Інформація (стр.114-115) Кл.слова: Міжнародна конференція, Миколаїв, 2015 р.,масова література,масмедіа
Белімова Т. Пам’яті Василя Стуса. "Народе мій, до тебе я ще верну.../ Т. Белімова (стр.115-117) Кл.слова: вчена рада, ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, Київ, 2015 р.,Стус Василь, про нього,вшанування пам'яті
Лущій С. Всеукраїнська наукова конференція "Слов’янські наукові читання: літературознавчий та лінгвокультурологічний аспекти"/ С. Лущій (стр.118) Кл.слова: Всеукраїнська наукова конференція, Одеса, 2015 р.,слов'янські літератури,аналіз художніх текстів
Термінологічний семінар для дослідників літератури фентезі (стр.118-119) Кл.слова: семінар, Київ, 2015 р.,фентезі,жанрова природа фентезі
Текстологічні читання, присвячені пам’яті М. Є. Сиваченка (стр.119-120) Кл.слова: текстологічні читання, Київ, 2015 р.,Сиваченко Микола, про нього,історик літератури
Кіраль С. Науковець-галичанка з душею, відданою Україні/ С. Кіраль (стр.123-125) Кл.слова: Гнідан Олена, про неї,вшанування пам'яті,філолог-словесник
Валентина Василівна Єрмак (стр.126) Кл.слова: Єрмак Валентина, про неї,некролог,літературознавство
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа :
Шифр видання :
Автор(и) : Філатова, Оксана
Назва : Масова література в центрі уваги: Міжнародна конференція в Миколаєві
Місце публікування : Слово і час. - Київ: Фенікс, 2016. - № 1. - С. 114-115 (Шифр С707612/2016/1)
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): міжнародна конференція, миколаїв, 2015 р.--масова література--масмедіа
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Скорик А. Я.
Назва : Мистецтво телекомунікацій у полі культурознавства: проблема меж
Місце публікування : Міжнародний вісник: Культурологія. Філологія. Музикознавство: [збірник наукових праць]/ Міністерство культури України, Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, Одеська національна музична академія ім. А. В. Нежданової. - Київ: Міленіум, 2017. - Вип. 9. - С. 9-14. - ISSN 2312-4679 (Шифр М625259445/2017/9). - ISSN 2312-4679
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): масмедіа--дискурс--телекомунікації--культурологія--інтернет--мистецтво--феномен
Знайти схожі

Назва журналу :Зовнішні справи -2020р.,N 7/8
Цікаві статті :
Толстов С. Білоруська криза в європейському інтер’єрі/ С. Толстов (стр.5-10)
Ткач Д. Масмедіа Угорщини про проблеми в українсько-угорських відносинах, пов’язані із законом про освіту/ Д. Ткач (стр.11-16)
Тараненко М. Україна – Ізраїль. Від вільної торгівлі товарами – до спільного інноваційного розвитку/ М. Тараненко (стр.17-19)
Храбан І. Особливості сучасної зовнішньої політики Італійської Республіки/ І. Храбан (стр.20-26)
Лоссовський І. 45-та річниця Гельсинського Заключного акта та його роль у міжнародних гарантіях територіальної цілісності й безпеки Україні/ І. Лоссовський (стр.27-34)
Киридон А. Декомунізація в Україні: перерозподіл символічного ресурсу/ А. Киридон (стр.35-40)
Юдіна Д. Велика Британія – ЄС: Brexit і його наслідки/ Д. Юдіна (стр.41-44)
Стріха М. Український науково-технологічний центр як інструмент підтримки та розвитку української науки/ М. Стріха, Д. Чеберкус (стр.45-47)
Пашков В. Сфера вищої освіти як інструмент «м’якої сили» у зовнішній політиці держави/ В. Пашков (стр.48-54)
Цікаві статті :
Перейти до зовнішнього ресурсу ПОВНИЙ ТЕКСТ
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ткач, Дмитро
Назва : Масмедіа Угорщини про проблеми в українсько-угорських відносинах, пов’язані із законом про освіту
Місце публікування : Зовнішні справи: суспільно-політичний журнал/ МЗС України, Дипломатична академія України. - Київ: Політика і час, 2020. - N 7/8. - С. 11-16. - ISSN 2663-2675 (Шифр З361872/2020/7/8). - ISSN 2663-2675
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Галудзіна-Горобець, Вікторія Ігорівна
Назва : Трансформаційні процеси жанру телевізійного інтерв’ю в сучасному медіапросторі
Місце публікування : Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія: науковий журнал/ Міністерство культури і туризму україни, Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв. - Київ, 2021. - № 2. - С. 95-102. - ISSN 2409-9805 (Шифр Б222100/2021/2). - ISSN 2409-9805
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): соціальні мережі--соціальні медіа--інтерв’ю--масмедіа--інтернет-середовище--комунікативний простір--медіаплатформи
Знайти схожі

Назва журналу :Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія -2022р.,N 2
Цікаві статті :
Шевченко О. В. Модернізація бібліотек закладів вищої освіти України/ О. В. Шевченко, В. Г. Спрінсян (стр.7-14) Кл.слова: модернізація бібліотек,автоматизовані бібліотечно-інформаційні системи,соціальні мережі
Пугач Л. Ю. Перспективи інноваційних змін у бібліотечній діяльності: погляди вітчизняних вчених/ Л. Ю. Пугач (стр.14-20) Кл.слова: цифровізація бібліотек,бібліотечна інновація,бібліотечно-інформаційне обслуговування
Терентьєв С. О. Електронні ресурси в системі комунікацій публічних бібліотек України/ С. О. Терентьєв (стр.21-26) Кл.слова: електронні ресурси,документознавство,нормативно-правовий акт
Ільницький В. А. Інформаційно-творча діяльність бібліотек: актуальність сучасних практик/ В. А. Ільницький (стр.26-31) Кл.слова: інформаційно-творча діяльність бібліотек,актуальні практики,інноваційні проєкти
Черняк І. В. Трансформація мережі публічних бібліотек під впливом децентралізаії/ І. В. Черняк (стр.31-38) Кл.слова: децентралізація,об’єднана територіальна громада,реформування
Вовк Н. С. Моніторинг відкритих джерел інформації про діяльність книжкових видавництв як джерело для організації маркетингової кампанії/ Н. С. Вовк (стр.39-45) Кл.слова: книжкове видавництво,просування,відкриті джерала інформації
Дуднік О. Я. Бібліографічні видання з питань української державності 1917-1921 років: крізь призму переосмислення історичного минулого/ О. Я. Дуднік (стр.45-56) Кл.слова: Українська держава,російсько-українські війни,національно-визвольна війна
Ржеуський А. В. Інформаційне обслуговування користувачів бібліотек технічних закладів вищої освіти України в умовах карантину та воєнного стану: порівняльний аналіз/ А. В. Ржеуський, Н. Е. Кунанець, В. В. Добровольська (стр.57-65) Кл.слова: вебсайт,дистанційні послуги,воєнний стан
Сахарова М. П. Розробка та актуалізація комунікаційної політики бібліотеки в умовах воєнного стану: кризові комунікації/ М. П. Сахарова, Я. О. Хіміч (стр.65-74) Кл.слова: кризові комунікації,комунікаційна політика,соціальні мережі
Чередник Л. А. Діяльність українських масмедіа під час російсько-української війни/ Л. А. Чередник (стр.75-81) Кл.слова: масмедіа,інформаційний контент,ідіома
Лісіна С. О. Особливості інформаційного забезпечення підвищення кваліфікації працівників/ С. О. Лісіна (стр.81-86) Кл.слова: управління розвитком персоналу,підвищення кваліфікації,база даних
Клименко О. З. Дистанційне навчання бібліотечних працівників Національної академії наук України: теоретико-методологічні засади/ О. З. Клименко, О. Л. Сокур (стр.87-92) Кл.слова: дистанційне навчання,підвищення кваліфікації,бібліотечний працівник
Комова М. В. Міждисциплінарна інтеграція як елемент управління якістю освіти/ М. В. Комова, Ж. В. Мина, Т. М. Білущак (стр.93-100) Кл.слова: міждисциплінарна інтеграція,інноваційні технології,інформатизація
Яворська Т. М. Інноваційні технології та методи навчання в процесі підготовки майбутніх фахівців інформаційно-бібліотечної сфери/ Т. М. Яворська (стр.101-107) Кл.слова: інноваційні технології,підготовка фахівців інформаційної,бібліотечної та архівної справи
Палеха Ю. І. Гуманізація професійної підготовки фахівців з інформаційної, бібліотечної та архівної справи за умов дистанційного навчання/ Ю. І. Палеха, Н. Ю. Зозуля (стр.108-114) Кл.слова: онлайн-курси,культурно-відповідальне навчання,бібліотечна та архівна справа
Кошелєва О. Б. Формування моделі надання освітніх послуг ЗВО в умовах воєнного стану/ О. Б. Кошелєва, О. А. Кравчук, О. В. Цисельська (стр.114-122) Кл.слова: дистанційне навчання,освітній процес,воєнний стан
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Однотомне видання
Шифр видання : 159.923.2:316.6/Б 68
Назва : Благополуччя особистості як мета психологічних і соціальних практик : матеріали всеукраїнського науково-практичного семінару (25 вересня 2019 року, Київ)
Вихідні дані : Київ: Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, 2019
Кільк.характеристики :55 с
Колективи : Національна академія педагогічних наук України. Інститут психології імені Г. С. Костюка
Ціна : Б.ц.
ДРНТІ : 15.21.51
УДК : 159.923.2:316.6 + 316.6
Предметні рубрики: Психологія -- Особистість
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): масмедіа--вплив ситуації--соціальна анімація--екологічна активність
Зміст : Особистісні ресурси стратегій поведінки людини в ситуації життєвих змін/ Ю. О. Бохонкова. Суб’єктивне і психологічне благополуччя: проблема інтеграції евдеймонічного і гедоністичного підходів/ О. Л. Вернік. Суб’єктивне благаополуччя та екологічно відповідальна поведінка особистості/ О. О. Вовчик-Блакитна. Психологічне благополуччя і масмедіа: точки перетину/ Т. С. Гурлєва. Огляд досліджень благополуччя як складової здоров’я людини/ Т. М. Кирпенко. Православна психотерапія в запиті досягнення психологічного (душевного) і духовного благополуччя особистості в навчальному процесі/ Л. В. Маряненко. Вплив ситуації невизначеності на психоемоційне благополуччя особистості/ Ю. В. Мельник. Чинники благополуччя особистості у психологічних практиках/ О. В. Павленко. Суб’єктивне благополуччя як фактор подолання особистісного відчуження людей похилого віку/ В. Г. Подорожний. Соціальна анімація як складова психологічного благополуччя/ В. С. Романова. Екологічна активність як чинник психологічного благополуччя особистост/ О. В. Рудоміно-Дусятська. Благополуччя в системі життєдіяльності особистості/ Ю. М. Швалб.
Анотація: У матеріалах науково-практичного семінару викладено доповіді учасників про результати досліджень щодо проблем вивчення, діагностики, вимірювання і практичної роботи з переживанням особистістю благополуччя, чинників його позитивного і негативного розвитку, функціонування і трансформації у життєвому середовищі особистості у різних його аспектах і розрізах.
Примірники :Online(1)
Вільні : Online(1)
Перейти до зовнішнього ресурсу http://ecopsy.com.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Куцик, Руслан
Назва : Карикатура як один із інформаційних механізмів конструювання образу війни Росії проти України: за матеріалами «The Times» і «The Sunday Times»
Місце публікування : Схід: аналітично-інформаційний журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Маріуполь: Український культурологічний центр, 2022. - Том 3, № 3. - С. 15-24. - ISSN 1728-9343ISSN 2411-3093 (Шифр С794174244/2022/3/3). - ISSN 1728-9343ISSN 2411-3093. - ISSN 1728-9343ISSN 2411-3093
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): карикатура--інформаційний механізм--конструювання образу--повномасштабне вторгнення
Анотація: У статті подано авторське бачення карикатури як інформаційного механізму конструювання образу війни Росії проти України. Предметом дослідження стала сатирична графіка одного із найбільш відомих та авторитетних видань у світі – британської газети «The Times» та її окремого недільного видання «The Sunday Times». Хронологічно робота охоплює невеликий, але показовий період: перших 7 днів повномасштабної збройної агресії Росії. В цей час світові масмедіа у буквальному сенсі «вибухнули» інформаційними повідомленнями про події в Україні.
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Жигун С.
Назва : Моделювання простору в українському детективі другої половини ХХ ст.
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2019. - Том 25, № 3. - С. 99-106. - ISSN 2311-259Х, DOI 10.28925/2311-259x.2019.3.1 (Шифр С325934233/2019/25/3). - ISSN 2311-259Х, DOI 10.28925/2311-259x.2019.3.1
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): детектив--простір--колонія--метрополія--колективні стратегії
Анотація: Актуальність дослідження зумовлена недооцінкою впливу розважальної літератури на формування уявлень про світ у читача. Відтак мета представленої статті — продемонструвати, як просторові структури радянського детективу керують створенням значень, формуючи колективні стратегії. Предметом розвідки є співвідношення закордонного та радянського простору, а також локального та імперського, яким був радянський. Основним методом дослідження є структуралістський аналіз, а інтерпретація отриманих за допомогою нього результатів здійснювалася в контексті ідей постколоніальної критики. Це визначає новизну роботи, яка полягає в розгляді детективних текстів радянського періоду як носія не лише політичної ідеології, але й колоніального погляду. У результаті дослідження з’ясовано, що моделювання простору в українськім детективі 1950–1980-х років визначається співвідношенням світового та імперського простору, наділених етичними оцінками, а також імперського і локального, що творять систему знань про світ. При цьому простір українського детективу цього періоду відчутно звужений, якщо порівнювати його з детективом 1920-х років чи російським детективом 1950–80-х. Описаний простір часто позбавлений національних ознак або ж вони існують неакцентовано. Натомість увага зосереджується на досягненнях влади: нових будівлях і переобладнанні старих, промислових об’єктах. «Розважальний» текст закріплював тиражований масмедіа наратив цивілізаційної місії радвлади та її успіхів. Міський простір найчастіше визначається виробництвом і торгівлею, переважно нелегальною. І саме вона стає осердям зображення столиці Союзу — Москви. У представленні її як центру збуту краденого іноземцям виявляється приховане неприйняття метрополії. Але зображення Києва як усередненого «обласного центру» демонструє колоніальну мімікрію та стратегію асиміляції. Містифікація простору, характерна для текстів про злочини з ідеологічною механікою, руйнувала асоціювання відповідальності за них з конкретними містами. Натомість місця пам’яті акцентували понесені втрати в боротьбі з зовнішнім ворогом, що підвищувало емоційну цінність УРСР у складі Союзу. Таким чином, аналізовані тексти демонструють однозначні стосунки між світом та імперією, але складні між імперією і колонією. У перспективі дослідження доцільно порівняти зображення простору в російських детективах (столичних і регіональних авторів), а також у детективах інших республік та країн Варшавського договору
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

11.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Гудошник О., Темченко Л.
Назва : Дискусійні аспекти міждисциплінарної взаємодії журналістики та усної історії
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2022. - Том 28, № 2. - С. 95-103. - ISSN 2311-259Х, DOI 10.28925/2311-259x.2022.2.7 (Шифр С325934233/2022/28/2). - ISSN 2311-259Х, DOI 10.28925/2311-259x.2022.2.7
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): масмедіа--усна історія--наративність--цифровий сторітелінг--мультимедійність
Анотація: У статті представлено контекст сучасної наукової полеміки навколо кордонів міждисциплінарності. Предметом дослідження стали поширені практики використання в масмедіи ному просторі усноісторичних практик. Разом із тим сама усна історія стрімко змінюється під шаленим тиском цифрових платформ на кшталт StoryCorps (США), Listening Project (Велика Британія), The Story Project (Австралія), The Tale of a Town (Канада). Зміни торкнулися не лише технологічного процесу архівації та поширення інформації , але й засадничих основ усної історії — ї ї методології . На зміну глибинному інтерв’ю приходять метод «збору швидких реакціи » та історичний сторітелінг. Мета статті — окреслити дискусійне поле сучасного наукового дискурсу проблеми, на прикладі світових та українських медіа представити наи показовіші аспекти міждисциплінарної взаємодії , а саме: висвітлення суперечливих і неоднозначних для потрактувань історичних фактів; наративність; пролонговану комунікацію; мультимедій ність і багатоплатформність. Методами дослідження стали традиційні емпіричні методи спостереження та опису, а також парадигмальний аналіз функціональних особливостей усноісторичних практик у журналістиці. Результати дослідження. Запропоновано базові характерологічні напрями, що дають змогу різноаспектно представити головні дискусійні моменти: використання усноісторичних матеріалів, особливо «прихованої історії » очима очевидців, стає додатковим джерелом журналістських уточнень, розслідувань і розширення інформаціи ного порядку денного; звернення до маргінесних тем історії , надання голосу терористичним угрупованням та учасникам геноцидів ставить перед аудиторією вкраи складні и етично суперечливі питання; мультимедіи ність і багатоплатформність надають усноісторичніи інформації нового життя, при цьому до узвичаєних практик нових медіа додаються перформанс, театр, партисипативність. Наи виразнішим проявом змін у зазначеному міждисциплінарному дискурсі стали поширені в різних сферах практики цифрового сторітелінгу; медіи не и ого використання проілюстроване проєктом BBC’s Capture Wales digital storytelling project. У межах наукової дискусії , що точиться в останні роки, актуалізовані питання демократизації історії , масового долучення до цифрових архівів, створення потужних соціальних проєктів і намагання дистанціювати усну історію як окрему дисципліну. Разом із тим міждисциплінарність, як будь-яка творча практика, залишається широким полем для експериментів і творчості
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

12.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Усенко Ю. В.
Назва : Підготовка сучасних медіаюристів: юридичний захист ЗМІ та журналістів
Місце публікування : Інтегровані комунікації: науковий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка, Інститут журналістики. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2021. - Вип. 1(11). - С. 55-58 (Шифр І254815328/2021/1)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): медіаюрист--журналіст--масмедіа--юридичний захист змі--право--авторське право--свобода слова
Анотація: Запропонована тема має своєю метою розкрити важливий аспект діяльності фахівців-юристів, які будуть працювати з різними представниками засобів масової інформації і надавати кваліфіковану юридичну допомогу редакціям ЗМІ і журналістам в питаннях порушень їх професійних прав. Завдання вивчення наданого матері-алу — визначитися з поняттям «юрист» у сфері прав захисту ЗМІ, ознайомитися з правовими актами, що регламентують діяльність фахівців даної сфери, дати роз’яснення щодо необхідності впровадження в освітній процес ЗВО підготовки сучасних медіаюристів
Знайти схожі

13.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Лакомська І. В.
Назва : Фразеологізми у складі медіаповідомлень: функційна специфіка
Місце публікування : Інтегровані комунікації: науковий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка, Інститут журналістики. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2021. - Вип. 1(11). - С. 59-62 (Шифр І254815328/2021/1)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): засоби масової інформації--фразеологічні одиниці--медіазаголовок--функції фразеологізмів
Анотація: У статті встановлено, що в мові сучасних українських масмедіа спостерігається активне залучення фразе-ологічних ресурсів, що оптимізують сприйняття інформації та мають потужні властивості впливу. Вагому роль фразеологізми відіграють у структурі газетних заголовків, де вони виступають їхнім значеннєвим і су-гестивним концентром. До основних ознак фразеологічних одиниць уналежнено лаконічну форму та смислову місткість, емоційно-експресивну й оцінну виразність, що створює цілісне, гештальтоване сприйняття медій-ного повідомлення у прогнозованому напрямку. У з’ясуванні впливової функції заголовкових фразеологічних одиниць залучено положення нейролінгвістично-го програмування і сугестивної лінгвістики. Встановлено, що фразеологізми української преси є оптимальним засобом впливу на читача, який передбачає обов’язкову апеляцію до його емоцій, зацікавлення інформацією, ак-тивізує мислення й увагу. Вираження прагматичної особливості фразеологізмів спирається на високий ступінь узагальненості значення та експресивно-емоційну наповненість
Знайти схожі

14.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Мітчук, Ольга, Крупський, Іван
Назва : Медіакультура як ознака лібералізму сучасного інформаційного суспільства
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2023. - Том 29, № 3. - С. 220-225. - ISSN 2311-259Х, DOI 10.28925/2311-259x.2023.3.9 (Шифр С325934233/2023/29/3). - ISSN 2311-259Х, DOI 10.28925/2311-259x.2023.3.9
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): інформаційне суспільство --масмедіа--медіакультура--інформаційна вільнодумність--носії інформації
Анотація: Актуальність дослідження зумовлена визначенням і комунікативними супроводами того, що більшість представників бізнесу з виробництва прикладів інформаційної культури продовжують заперечувати проблему вільнодумного ухилу функціонування інформаційної культури. Неспростованим є такии факт: медіапрацівники, які створюють контент інформаційної культури, зізнаються, що більшість носії в усе-таки наближаються до трактування цього медіапродукту з ліберальної , вільнодумної точки зору. Об’єктом дос-лідження є медіакультура як чинник системи соціальних комунікаціи , предметом —носії української ліберальної інформаційної культури. Мета дослідження полягає в розкритті ключових чинників сучасного аспекту носіїв української інформаційної культури в контексті її вільної інтерпретації в інформаційному суспільстві. Для досягнення вказаної мети були поставлені такі завдання: виявити закономірності й особливості інформаційної медіакультури як комунікативного засобу; окреслити масовість інформаційної культури як ознаку вільнодумності; з’ясувати функціональність вільнодумної інформаційної культури. Методологічну основу становить поєднання загальнонаукових методів і спеціальних методик та підходів до вивчення закономірностей та особливостей проходження інформаційних процесів і явищ. У результаті дослідження з’ясовано, що інформаційна медіакультура передбачає, зокрема, наслідування власним носіям, які мають авторитет знання та досвіду. Саме в цьому інформаціи на культура допомагає закріпленню змісту тих норм, яким суспільство надає особливого значення. При цьому закріплення одного певного варіанта взірця інформаційної культури стає основою для того, щоби його контент проходив до аудиторії не у вигляді його постійної зміни та переробки, а у вигляді створення нових символічних значень цілісних комплексів уже не традиційних смислів.Українська інформаційна культура —соціокультурний феномен, що розвивається й до сьогодні. Закріпивши один варіант змісту, цей феномен не тільки намагається самою своєю сутністю розтлумачити певне традицій не явище «правильного минулого», а й приводить до потреби виникнення нових змістів, нових контекстів, нових меседжів, які враховують необхідні зміни, що відбулися, але виключно виходячи з особистих інтенціи аудиторії
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

15.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Сінько, Андрій
Назва : Інформаційна діяльність в системі соціальних комунікацій
Місце публікування : Інтегровані комунікації: науковий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка, Інститут журналістики. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2023. - Вип. 1. - С. 116-120. - DOI 10.28925/2524-2644.2023.1515 (Шифр І254815328/2023/1). - DOI 10.28925/2524-2644.2023.1515
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): аудиторія--інформаційно-комунікаційна діяльність--інформація--комунікація--контент--масмедіа
Анотація: У статті проаналізовано ключові аспекти інформаційної діяльності та її відношення до різних галузей суспільних зв’язків. Зважено думки вчених, що вже працювали над дослідженням галузі соціальних комунікацій і продовжують це робити в наш час. На прикладі їхніх праць виведено пояснення системи інформаційно-комунікаційного процесу та досліджено його причетність до низки конкретних професій сьогодення. Інформаційна діяльність як явище є важливою складової системи соціальних комунікацій. Йдеться про побудову ефективного процесу комунікації в систему якого входять представники громадськості, канал комунікації та професійні комуніканти. За наявності цих складових може відбуватись процес передачі інформації, що в результаті призводить до появи нових рішень та суспільних очікувань. Дотримуючись чітко налаштованого алгоритму дій, професійний комунікант може виступати як провідником об’єктивної інформації, так і єдиним джерелом поширення суб’єктивних даних. Варто зазначити, що дане дослідження є досить актуальним, оскільки зараз процес передачі інформації набуває нових форм. Особливо це спостерігається в системі пошуку та обробки інформації. З’явилось багато додаткових програмних елементів, які спрощують низку процесів та пришвидшують роботу з інформацією. Зокрема, йдеться про появу штучного інтелекту та елементів, що він продукує в процесі своєї роботи. Інформаційно-комунікаційна діяльність потребує актуального глибокого наукового дослідження, яке базуватиметься на особливостях сучасного інформаційного суспільства. У роботі продемонстровано теоретичний підхід до проведення наукового дослідження, який базується на ґрунтовному аналізі наявних праць науковців.
Знайти схожі

16.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Терещук, Віталій
Назва : Медіакомунікації як інструмент пропагандистської боротьби «за серця та уми» на теренах ЦСЄ
Місце публікування : Інтегровані комунікації: науковий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка, Інститут журналістики. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2023. - Вип. 2. - С. 21-28. - DOI 10.28925/2524-2644.2023.162 (Шифр І254815328/2023/2). - DOI 10.28925/2524-2644.2023.162
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): центральна та східна європа--масмедіа--пропаганда
Анотація: У статті аналізується роль медіакомунікацій як пропагандистського інструменту впливу на населення регіону Центральної та Східної Європи у два останніх на даний час періоди існування системи міжнародних відносин, а саме біполярний та постбіполярний. На основі тодішніх практик іномовлення показано, що пропагандистський вплив як на Радянський Союз, так і на країни ЦСЄ у часи Холодної війни посіли важливе місце у зовнішній політиці Сполучених Штатів Америки та їхніх союзників. Провідними інструментами такого медіавпливу на СРСР і соціалістичний блок були американські радіослужби «Голос Америки», «Радіо Вільна Європа» та «Радіо Визволення» («Радіо Свобода»). Охарактеризовано постбіполярний період у використанні пропагандистських медіакомунікацій і виокремлено дві тенденції. З одного боку, мало місце згортання великої кількості американських, британських, німецьких тощо служб мовлення через зникнення їхнього raison d’être. З іншого боку, після розпаду Радянського Союзу мала місце діяльність, яку можна розглядати як спробу відновити (зберегти) спільний медійний простір на теренах колишнього СРСР. Зокрема, в сфері медіакомунікацій активно просувався концепт «єдиного інформаційного простору СНД», який мав би зберегти домінування росії та російської мови у медіасфері пострадянських країн. Автором зроблена спроба окреслити перспективи збереження Центральної та Східної Європи у фокусі уваги іномовлення провідних акторів міжнародних відносин. Зокрема, обґрунтовано думку, що можливість збереження росією медійного впливу в кордонах СНД є малоймовірною, з огляду як на очевидний дрейф низки кавказьких та азійських пострадянських країн до більш близьких у культурному сенсі сусідніх країн, так і експансіоністську (включаючи воєнну агресію) політику росії останніх двох десятиліть, яка, вочевидь, підштовхнула країни регіону до переосмислення ролі російського медіапродукту як компоненту «м’якої сили» РФ та до посилення уваги до захисту національних інформаційних просторів. Щодо перспектив збереження Центральної та Східної Європи у фокусі уваги іних акторів міжнародних відносин, то це головним чином залежить від поточних зовнішньополітичних цілей, які можуть актуалізувати потребу використання медіакомунікацій як компоненту «м’якої сили».
Знайти схожі

17.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Харамурза, Дар’я
Назва : Інформаційний тероризм як інструмент гібридної війни та фактор руйнації медіапростору
Місце публікування : Інтегровані комунікації: науковий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка, Інститут журналістики. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2023. - Вип. 2. - С. 29-37. - DOI 10.28925/2524-2644.2023.163 (Шифр І254815328/2023/2). - DOI 10.28925/2524-2644.2023.163
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): медіатероризм--інформаційний тероризм--гібридна війна--масмедіа--медіапростір
Анотація: У статті проаналізовано явище інформаційного тероризму, який набув нових ознак в умовах глобалізації та розвитку сучасних інформаційних технологій. Окреслено специфіку цього поняття. Визначено принципові відмінності між інформаційним, медіа- та кібертероризмом. Авторка наголошує, що повномасштабне вторгнення російської федерації на територію України, розпал гібридної війни, масштабні інформаційно-психологічні спецоперації, дезінформаційні кампанії та кібератаки стали частиною сучасного інформаційного простору. Усе це вимагає нового підходу до аналізу інформаційного тероризму. У статті наведено основні інструменти та принципи інформаційного тероризму, визначено характерні ознаки інформаційного тероризму та його прояви в умовах російсько-української гібридної війни. Наголошено на двох ключових точках перетину медіа та тероризму. Перша – це ретрансляція мас-медіа актів терору, друга – використання терористами мас-медіа, соціальних мереж та інших інструментів комунікації у власних цілях. Інформаційний тероризм руйнує медіасистему та спричиняє потужний психологічний тиск у поєднанні з дезінформаційними кампаніями, поширенням фейків та діпфейків, поширенням інформаційних вірусів, застосуванням маніпулятивних технологій, посиленням психологічного тиску за допомогою медіа, трансляцією ідей ворога за допомогою продуктів масової культури, використанням інструментарію нової пропаганди. Інформаційний тероризм вносить дисбаланс у роботу медіаіндустрії, яка не може продовжувати функціонувати за старими правилами. Звідси виникає наступне не менш важливе питання – рівень медіабезпеки країни в цілому та кожного її громадянина. Медіатероризм отримує нові можливості у віртуальному світі – світі, у який люди прагнуть втекти від жорстокої реальності. Натомість потрапляють у світ маніпуляцій та пропаганди, де інструменти «м’якої сили» у поєднанні з маніпулятивними технологіями, дезінформаційними кампаніями, залякуванням, використанням методу батога та пряника, формують викривлену реальність.
Знайти схожі

18.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Гришин, Михайло
Назва : Маніпулювання інформацією: теоретичні аспекти наукового дискурсу
Місце публікування : Інтегровані комунікації: науковий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка, Інститут журналістики. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2023. - Вип. 2. - С. 38-43. - DOI 10.28925/2524-2644.2023.164 (Шифр І254815328/2023/2). - DOI 10.28925/2524-2644.2023.164
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): маніпулювання--медіакомунікація--масмедіа--дослідження--геополітичний контекст
Анотація: У статті обґрунтовано основні аспекти маніпулювання інформацією. Визначено, які з них стосуються мас-медіа та хто з українських і зарубіжних науковців їх досліджував. Зосереджено увагу на тому, що технології маніпуляції в медіа застосовуються для формування громадської думки, впливу на поведінку пересічних громадян та контролю за тими чи іншими наративами. Вивчення медіаманіпуляцій розвиває навички критичного мислення й підвищує медіаграмотність споживачів, що дозволяє розрізняти достовірну інформацію та маніпулятивний контент. А це дає можливість приймати правильні рішення та знижує ризик бути введеними в оману або піддатися маніпуляціям з боку оманливих медіатактик. Маніпуляції в медіа мають значну загрозу для демократичних процесів, адже фейкові новини та дезінформаційні кампанії підривають довіру громадськості, спотворюють та маніпулюють політичними наративами. Розпізнавання маніпуляцій у ЗМК дає громадянам інструменти для протидії цим загрозам. Відтак захищеними є демократичні принципи прозорості, підзвітності та поінформованої участі. Маніпуляції в медіа часто пов’язані з неетичними практиками, зокрема з поширенням дезінформації, перекручуванням фактів або використанням оманливих прийомів для створення сенсацій. Вивчення маніпуляції в медіа дає можливість журналістам стати більш обізнаними з такими тактиками та спонукають до дотримання етичних стандартів у журналістських матеріалах. Споживачі інформації, які розуміють, що таке маніпуляції в медіа, можуть перевіряти інформацію та не піддаватися впливу оманливого або упередженого контенту. Вивчення маніпуляцій у медіа має вирішальне значення для розвитку критичного мислення, захисту демократичних процесів, просування етичної журналістики, розуміння людської поведінки та зміцнення цифрового громадянства. Це дає змогу окремим громадянам і суспільству загалом орієнтуватися в складному медіаландшафті та протидіяти негативним наслідкам маніпулятивних упливів.
Знайти схожі

19.

Форма документа : Однотомне видання
Шифр видання : 811.161.2’373.43:/Ш 37-944406870
Автор(и) : Шевченко Л. І., Сизонов Д. Ю.
Назва : Нові слова та фразеологізми в українських масмедіа : словник. Частина 4
Вихідні дані : Київ: ВПЦ Київський університет, 2021
Кільк.характеристики :100 с
Колективи : Київський національний університет імені Тараса Шевченка
ISBN, Ціна 978-966-933-154-0: 15.52 грн.
ДРНТІ : 16.41 + 19.41
УДК : 811.161.2’373.43:075(477)](038) + 075(477)](038)
Предметні рубрики: Українська мова-- Фразеологізми
Мас-медіа-- Мова мас-медіа --Україна
Анотація: Четверта частина інноваційного словника об’єднує неолексику та неофразеологію сучасного вербального простору України, що представлена в медійних джерелах - газетах і журналах, на радіо та телебаченні, в інтернеті, рекламі за 2020 рік. У словнику вміщено близько 250 мовних одиниць, що репрезентують сучасний український медіапростір. Розраховано на студентів, фахівців у галузі медійної комунікації журналістів, медіалінгвістів - усіх, хто професійно цікавиться медіасферою.
Примірники : всього : Ф3(1), ГП ЧЗ(1)
Вільні : Ф3(1), ГП ЧЗ(1)
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)