Головна Спрощенний режим Посібник користувача
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Електронний каталог бібліотеки- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
 Знайдено у інших БД:Наукові періодичні видання Університету (1)
Формат представлення знайдених документів:
повний інформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>K=неокантіанство<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 3
Показані документи с 1 за 3
1.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ясь, Олексій
Назва : "Великі повороти" соціогуманітарного знання в історії історієписання XX ст.: українська проекція
Місце публікування : Український історичний журнал: науковий журнал. - Київ: УІЖ, 2018. - № 5. - С. 107-135. - ISSN 0130-5247 (Шифр У172688/2018/5). - ISSN 0130-5247
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): неокантіанство--соціологізація історія--феноменологія--неоромантизм--антропологічний поворот--лінгвістичний поворот--українська історіографія xx ст .
Знайти схожі

2.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Сінченко О.
Назва : Неопотебнянство Бориса Навроцького
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2015. - № 2. - ISSN 2311-259Х, DOI 10.28925/2311-259x.2018(1)1516 (Шифр С325934233/2015/2). - ISSN 2311-259Х, DOI 10.28925/2311-259x.2018(1)1516
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): внутрішня форма слова--лірика--мислення--мова--образ--потебня--сприйняття--формалізм
Анотація: У статті розглянуто книгу Бориса Навроцького «Мова та поезія» (1925) як спробу побудови цілісної літературної теорії на основі лінгвістичного підходу Олександра Потебні. Полемічні контексти ідей Навроцького становлять: інтуїтивізм Б. Кроче, релятивізм К. Фосслера, неокантіанство, символізм А. Бєлого, російський формалізм, лінгвістичні теорії Ф. Фортунатова, І. Бодуена де Куртене та А. Марті, експериментальна психологія тощо. В цьому розмаїтті теорій науковець послідовно відстоює принципи, орієнтовані на теорію Потебні, а саме: кожен елемент тексту стає вагомим у художньому творі лише через зумовленість із внутрішньою формою; в художньому творі всі елементи можуть витворювати образні уявлення: внутрішня форма, граматична форма, «гра прикмет» зі сфери «прозаїчного значення» тощо; образи – це лише перехід до «рації» твору; буквальне сприйняття – неприйнятне для розуміння твору в цілому. Чи не найважливішим аспектом літературної теорії Навроцького стало розуміння слова як зв’язку людини з космосом. У річищі матеріалістичної науки 1920-х років цей рефрен його роботи практично лишався непомітним, як власне й сама його спроба розширити межі теорії Потебні, зокрема на аналіз ритміки, фоніки й композиції художнього твору, а також лірики.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

3.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Адорно Т.
Назва : Актуальність філософії (переклад, анотація і примітки Віталія Брижніка)
Місце публікування : Схід: аналітично-інформаційний журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Маріуполь: Український культурологічний центр, 2018. - № 5. - С. 99-106. - ISSN 1728-9343ISSN 2411-3093 (Шифр С794174244/2018/5). - ISSN 1728-9343ISSN 2411-3093. - ISSN 1728-9343ISSN 2411-3093
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): філософія--актуальність--проєкт--тотальність--буття--суб'єкт--історія--сенс--тлумачення--дійсність
Анотація: Свою роботу "Актуальність філософії" молодий філософ-неомарксист Теодор Адорно прочитав улітку 1931 року як лекцію, вступаючи на посаду приват-доцента Франкфуртського університету імені Йогана Вольфґанґа Ґете. У цій лекції Т. Адорно критично проаналізував філософію позитивізму, неокантіанство, філософію життя та феноменологічне вчення Едмунда Гуссерля, ідейно впливових течій і шкіл німецької філософії, що мали статус панівного теоретичного знання в суспільстві. Також Т. Адорно здійснив неомарксистську критику онтологічних проєктів таких німецьких філософів, як Макс Шелер та Мартін Гайдеґґер, які зазнали ідейного впливу Гуссерлевого вчення. На переконання Т. Адорно, ці онтологічні проєкти через первинну присутність у них ірраціоналістичних елементів існування людини формують таку манеру суб'єктивного мислення, що не спроможне дієво поєднати його суб'- єкта із зовнішньою дійсністю. Иншим об'єктом критики Т. Адорно була філософія Віденського гуртка, яка, на його переконання, хоча й переймалася розглядом людини як суб'єкта емпіричного пізнання, однак не зауважила дійсну суть його існування як історичної істоти. Неомарксист Т. Адорно запропонував убачати спільний сцієнтизм феноменології, філософії емпіріокритицизму та Віденського гуртка такою теоретичною тенденцією, котра неспроможна надавати аподиктичні відповіді на основні, сутнісні питання людського буття як історично плинного. Тим самим ця теорія доводить свою ідейну недосконалість, а також й історичну неактуальність. Виходячи зі своєї критики цієї філософії, Т. Адорно запропонував власне, неомарксистське бачення філософії, котра мусить замінити попередню філософію як панівну в суспільстві. Ця нова, матеріялістична теорія, що перебуває в буттєвому діялектичному зв'язку із соціяльною практикою, має сприяти самостійному тлумаченню суб'єктом буттєвих сенсів та історичних картин, що формує за допомогою понять його розуміння соціальної дійсності як історичної, і водночас вона мусить ідейно скасовувати претензії будьякої філософії на статус офіційної теорії. У цій лекції Т. Адорно також представив ідейний задум свого вчення про людське буття, суть якого у зміненному вигляді він пізніше експлікував у "Негативній діялектиці" (1966), у своєму головному філософському творі
Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)