Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Електронний каталог бібліотеки- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

Знайдено у інших БД:

Наукові періодичні видання Університету (9)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=полонені українці<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 10
Показані документи с 1 за 10

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Срібняк, Ігор Володимирович
Назва : Створення та діяльність комітету культурної помочі українцям у Німеччині у таборі Раштат
Місце публікування : Київські історичні студії: науковий журнал/ Київ. ун-т ім. Б. Грінченка. - Київ: Київ ун-т ім. Б. Грінченка, 2017. - № 1(4). - С. 3-8. - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0754.2017.1.18 (Шифр К269584624/2017/1). - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0754.2017.1.18
Примітки : Библиогр. в конце ст.
ДРНТІ : 03
Предметні рубрики: Історія-- Всесвітня історія
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): табір--полонені українці--освітні курси--раштат--німеччина
Анотація: У статті проаналізовано діяльність раштатського відділення Комітету культурної помочі українцям у Німеччині, який перебрав на себе проведення всієї культурно-освітньої роботи в таборі Раштат з 1 серпня 1918 р. Завдяки його заходам у таборі було засновано кілька українських організацій («Просвіта» імені І. Франка, артистичне товариство «Бандура», товариство «Січ» та деякі інші), продовжувала свою діяльність кооперативна спілка «Єдність». Спираючись на таборовий актив, Комітет зумів відновити в таборі роботу освітніх курсів, допоміг в організації таборового театру. У Раштаті продовжувала видаватись таборова газета «Розсвіт», працювала гончарна майстерня
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Назва журналу :Київські історичні студії -2020р.,N 2
Цікаві статті :
Кухто А. Київська приватна гімназія Андроника Степовича: створення та особливості функціонування/ А. Кухто (стр.6-15) Кл.слова: київська гімназія,приватна гімназія,освіта
Іванюк О. Інфраструктурні проєкти Київської міської думи у 1906–1910 рр. : за матеріалами періодики/ О. Іванюк, Я. Мартьянова (стр.16-23) Кл.слова: інфраструктурні проєкти,міський транспорт,забудова
Мусіяченко О. Ділова документація як джерело дослідження музичного середовища Києва другої половини ХІХ — початку ХХ ст./ О. Мусіяченко (стр.24-28) Кл.слова: музичне середовище,ділова документація,джерела
Драч О. У житті поки "щастить": освітня траєкторія пересічної киянки модерної доби за автобіографією/ О. Драч (стр.29-37)
Яненко А. "Віддалення й невигоди трамвайного руху дуже перешкоджають одвідуванню наукових закладів…": пожильці Києво-Печерської ларви 1920-х — початку 1930-х рр./ А. Яненко (стр.38-44) Кл.слова: містяни,інтелектуали,повсякдення
Перещ В. Роль басілевсів в організації ремісничого виробництва за даними табличок серії Jn./ В. Перещ (стр.45-49) Кл.слова: басілевс,мікенська цивілізація,лінійне письмо
Срібняк І. Часопис "Просвітній листок" як джерело для реконструкції історії розвитку української громади у таборі Вецляр, Німеччина (1916 р.)/ І. Срібняк, В. Шнайдер (стр.50-59) Кл.слова: полонені українці,табір,газета
Саган Г. Успіхи шкільної освіти в Республіці Корея: історичні чинники сучасного реформування/ Г. Саган, А. Трофимченко (стр.60-65) Кл.слова: шкільна освіта,освітні реформи,колоніальний період
Ковалевська О. Місця пам’яті полеглих воїнів війська польського в сучасних меморіальних практиках українців і поляків/ О. Ковалевська (стр.66-68) Кл.слова: військовий цвинтар,польські легіонери,меморіальні заходи
Калакура Я. Антропоцентризм і соціокультурний підхід як складники цивілізаційного осмислення історії України/ Я. Калакура (стр.69-80) Кл.слова: цивілізаційне пізнання,гуманітаристика,соціокультурний підхід
Гошко Т. Нові знахідки мідних виробів трипільської культури з басейнів дністра та південного бугу/ Т. Гошко, В. Рудь, Р. Хофманн (стр.81-85) Кл.слова: трипільська культура,мідні вироби,рентгенофлуоресцентний аналіз
Мотуз М. Позиція послів белзького воєводства на торунському сеймі 1576 року/ М. Мотуз (стр.86-90) Кл.слова: Торунський сейм,земський сеймик,Белзьке воєводство
Шиманський Є. Вищі земські урядники чернігівського воєводства в 1696–1733 рр./ Є. Шиманський (стр.91-97) Кл.слова: вищі земські урядники,сенатори,еґзу- лянти
Клименко Н. Співпраця О. Лотоцького й Б. Грінченка щодо створення та поширення україномовної книжкової продукції у 1894–1900 рр./ Н. Клименко (стр.98-105) Кл.слова: книжкова продукція,книговидавнича справа,рукопис
Бонь О. Табірне повсякдення київських професорів-гуманітаріїв: БАМЛАГ/ О. Бонь (стр.106-115) Кл.слова: українські гуманітарії,БАМЛАГ,інтелігенція
Салата О. Періодичні видання в системі нацистської пропаганди на окупованих територіях України у 1941–1943 роках/ О. Салата (стр.116-124) Кл.слова: пропаганда,Друга світова війна,періодичні видання
Мицик Ю. Миргородські документи "книги-архіву" Спасо-Преображенського мгарського монастиря ХVІІ–ХVІІІ ст./ Ю. Мицик (стр.125-130) Кл.слова: монастир,архів,монстирі
Ковальов Є. "Народ хотів свободи": відображення київської козаччини 1855 року в листуванні та щоденникових нотатках Г. Ґалаґана/ Є. Ковальов (стр.131-136) Кл.слова: селянський рух,листування,козаччина
Щербак В. До джерел української держави ранньомодерної епохи. Рецензія на: Сіверщина гетьманських часів. ТТ. 1–2: XVII–XVIII ст. Збірники архівних документів / упоряд.: О. Ю. Мицик, і. Тарасенко. К., 2019–2020./ В. Щербак (стр.137-138) Кл.слова: архівні документи,джерела
Ковальов Є. Рецензія на: Імперські ідентичності в українській історії XVIII — першої половини ХІХ ст. / колективна монографія за ред. В. Ададурова і В. Склокіна. Львів: УКУ, 2020. 304 с./ Є. Ковальов (стр.139-141),імперія,українська нація
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Срібняк І.
Назва : Особливості проведення національно-просвітницької роботи у таборі полонених українців Вецляр, Німеччина (червень 1916 – лютий 1917 рр.) [Електронний ресурс]
Місце публікування : Освітологічний дискурс: наукове електронне видання/ Київ. ун-т ім. Б. Грінченка. - Київ: Вид-во Київ. ун-ту ім. Бориса Грінченка, 2021. - № 2. - С. 16-28. - ISSN 2312-5829, DOI 10.28925/2312-5829.2021.2.2 (Шифр О283150799/2021/2). - ISSN 2312-5829, DOI 10.28925/2312-5829.2021.2.2
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): полонені українці--просвітня громада--вчитель--табір вецляр--німеччина
Анотація: В статті проаналізовані особливості проведення національно-просвітницької роботи в середовищі полонених вояків-українців у таборі Вецляр, Німеччина, протягом червня 1916 – лютого 1917 рр. З моменту українізації табору (вересень 1915 р.) вона велась заходами членів Просвітнього відділу СВУ, а з травня 1916 р. – після створення Просвітньої громади ім. М. Драгоманова – перейшла до сфери відповідальності її членів з числа полонених. Завдяки приїзду групи українських активістів з табору Фрайштадт (Австро-Угорщина) стало можливим організувати щоденне проведення занять у таборовій народній школі грамоти та стале функціонування всіх освітніх курсів. Громада дбала про забезпеченість школи вчительським складом з числа самих полонених, разом з тим дуже важливою була й участь у викладацькій роботі цивільних членів Просвітнього відділу СВУ – просвітян з гімназійною або університетською освітою. Крім того, члени Просвітньої громади готували скликання загальнотаборових зборів (вічей), призначали референтів для культурноосвітньої роботи в окремих блоках табору, опікувались таборовою бібліотекою. В рамках Громади діяв учительський гурток, члени якого мали можливість вдосконалювати свої професійні компетенції на спеціальних семінарах, які час від часу скликались у таборі. З огляду на те, що в складі товариства об’єдналася найсвідоміша та найактивніша частина полонених, члени Просвітньої громади справляли вирішальний вплив на всі сторони культурно-освітнього і національноорганізаційного життя в таборі. Крім того, громадівці активно долучались й до активізації просвітнього життя полонених, які перебували у складі робітничих команд поза табором. Значною мірою завдяки їх зусиллям стало можливим національно освідомити значну кількість полонених українців, які пізніше увійшли до лав «Синьожупанної» дивізії, взявши діяльну участь у боротьбі за українську державність.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://od.kubg.edu.ua/
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Срібняк І.
Назва : "Школа дає знання. Знання дає силу. Сила дає владу...": з історії діяльності Товариства "Просвіта" ім. Бориса Грінченка у таборі полонених українців Зальцведель, Німеччина (1916-1917 рр.) [Електронний ресурс]
Місце публікування : Освітологічний дискурс: наукове електронне видання/ Київ. ун-т ім. Б. Грінченка. - Київ: Вид-во Київ. ун-ту ім. Бориса Грінченка, 2022. - № 3/4. - С. 6-21. - ISSN 2312-5829, DOI 10.28925/2312-5829.2022.341 (Шифр О283150799/2022/3/4). - ISSN 2312-5829, DOI 10.28925/2312-5829.2022.341
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): народна школа імені бориса грінченка--виклади--вчителі--полонені українці
Анотація: У статті розкрито специфіку діяльності Товариства «Просвіта» імені Бориса Грінченка, заходами якого у таборі Зальцведель (Німеччина) провадилася однойменна Народна школа. Початкова фаза її діяльності була позначена значними труднощами, що зумовлювалися неготовністю частини таборян її відвідувати із-за побоювань репресій з боку російського царату (після їх повернення додому). Але завдяки роз’яснювальній роботі членів Просвітнього відділу СВУ та українського активу табору цей страх було подолано, після чого кількість учнів почала невпинно збільшуватися. Протягом 1916-1917 рр. Народну школу імені Бориса Грінченка скінчили сотні полонених українців, які отримали в її стінах не лише початкові знання (письмо, читання, рахунок), але й винесли з неї розуміння багатьох явищ політичного і суспільного життя, а крім того – засвоїли основи агрономічних та точних наук. Школа започаткувала глибинні зміни в їх свідомості, зробивши випускників школи інтегральною частинкою українського світу, політична складова якого була нещадно переслідувана у Росії, і відтак – змушеного виборювати своє «місце під сонцем» на німецькій землі. Народна школа імені Бориса Грінченка стала одним з найпотужніших системоформуючих національних чинників в таборі, яка самою своєю роботою творила українське середовище. В її стінах – інколи навіть повз своєї волі – полонені починали усвідомлювати несправедливість соціально-політичних порядків у царській Росії та розуміти конечну потребу відокремлення України від імперського центру з подальшим набуттям нею суверенного статусу. Таким чином Школа та її педагогічний склад весь час дуже істотно долучалися до процесу формування національно-державницького світогляду тих полонених українців, які прагнули до освіти, сповна виконавши свій патріотичний обов’язок перед Батьківщиною.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://od.kubg.edu.ua/
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Гринь, Дмитро, Срібняк, Ігор, Яковенко, Наталія
Назва : Звіти делегацій СВУ як джерело для вивчення специфіки міжнаціональних відносин та умов перебування полонених царської армії в Австро-Угорщині, 1915 р.
Місце публікування : Київські історичні студії: науковий журнал/ Київський університет імені БорисаГрінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2023. - № 1(16). - С. 27-34. - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2023.13 (Шифр К269584624/2023/1). - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2023.13
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): полонені українці--табір--визволення україни--австро-угорщина
Анотація: У статті проаналізовано джерельно-інформаційний потенціал звітів делегацій Союзу визволення України, які відряджалися до багатонаціональних таборів полонених солдатів царської армії з метою укладання списків українців та подальшого переведення їх до українського табору Фрайштадт. Отримана із цих звітів інформація дає змогу з’ясувати подробиці повсякденного життя таборян, а також зрозуміти деякі риси національного характеру, репрезентовані в поведінці полонених. Разом з тим звіти переконливо ілюструють окремі аспекти організаційної діяльності Союзу, які сприяли закладенню тривкого підґрунтя для згуртування українців у багатонаціональних таборах полонених зі складу царської армії.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Krotofil M., Sribnyak I., Sribniak М.
Назва : Activity of the UNR Military and Sanitary Mission on prisoners' of war affairs in Germany (1919)
Паралельн. назви :Діяльність військово-санітарної місії УНР для справ полонених у Німеччині (1919 р.)
Місце публікування : Схід: аналітично-інформаційний журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Маріуполь: Український культурологічний центр, 2019. - № 4. - С. 47-52. - ISSN 1728-9343ISSN 2411-3093 (Шифр С794174244/2019/4). - ISSN 1728-9343ISSN 2411-3093. - ISSN 1728-9343ISSN 2411-3093
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): полонені українці--військово-санітарна місія--репатріація--табір
Анотація: Актуальність статті обумовлена потребою розкриття основних аспектів діяльності Військово-санітарної місії УНР для справ полонених у Німеччині (1919 р.), головним завданням якої мало стати налагодження їх репатріації. Слід відзначити, що основною перешкодою для виїзду полонених українців стало посилення деструктивних політичних процесів на теренах колишньої Російської імперії - в першу чергу в зв'язку з приходом до влади більшовиків у Петрограді. Мета студії полягає у встановленні специфіки взаємодії Місії з таборовими громадами полонених українців, а також обсягів та характеру гуманітарної допомоги, яка їм надавалась. Встановлено, що Місія домоглась поліпшення умов перебування полонених в таборах шляхом передачі їм продуктів харчування, одягу й взуття, а крім того вона опікувалась й духовними потребами українців, влаштовуючи в таборах курси, виклади, театральні вистави, надсилаючи до таборів українські часописи та книжки. Також Місія здійснювала й санітарну опіку полонених, надсилаючи до таборів ліки й лікарський персонал. Її заходами були розроблені й маршрути та логістика процесу повернення додому полонених українців. Новизна дослідження полягає у комплексному вивченні діяльності Місії, заходами якої у вересні-жовтні 1919 р. вдалось організувати перевезення невеликих груп полонених до Чехії, звідки вони переправлялися в Україну. Але домовитись про масове переправлення полонених українців додому так і не вдалось, наслідком чого значна їх частина залишалась до травня 1920 р. Попри це діяльність Місії мала позитивні наслідки для значної кількості полонених українців, особливо для організації їх національного життя в таборах
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Срібняк, Ігор
Назва : Товариство «Просвітна громада ім. Михайла Драгоманова» у таборі полонених українців Вецляр, Німеччина, 1917 – початок 1918 рр. (за матеріалами часопису «Громадська Думка») [Електронний ресурс]
Місце публікування : Освітологічний дискурс: наукове електронне видання/ Київ. ун-т ім. Б. Грінченка. - Київ: Вид-во Київ. ун-ту ім. Бориса Грінченка, 2023. - № 3(42). - С. 7-22. - ISSN 2312-5829, DOI 10.28925/2312-5829.2023.31 (Шифр О283150799/2023/3). - ISSN 2312-5829, DOI 10.28925/2312-5829.2023.31
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): полонені українці--школа--освітні курси--табір вецляр--німеччина
Анотація: В статті проаналізовані особливості діяльності «Просвітної громади ім. Михайла Драгоманова» в таборі полонених українців Вецляр (Німеччина), яка протягом 1917 р. досягла найбільших здобутків у своїй діяльності, що було зумовлено загальною активізацією національно-організаційної роботи у таборі Вецляр після повалення російського царату.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://od.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Кротофіл, Мачей, Срібняк, Ігор, Яковенко, Наталія
Назва : З історії створення та діяльності українських таборових організацій у Вецлярі, Німеччина (1917 — початок 1918 рр.)
Місце публікування : Київські історичні студії: науковий журнал/ Київський університет імені БорисаГрінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2023. - № 2(17). - С. 13-21. - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2023.22 (Шифр К269584624/2023/2). - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2023.22
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): полонені українці--товариство--громадський активізм--табір вецляр--німеччина
Анотація: У статті відтворено історію створення та деякі аспекти діяльності таборових організацій у Вецлярі (Німеччина) впродовж 1917 — початку 1918 рр. Кожна з них («Воля», «Товариство старших бараків ім. І. Мазепи», «Українське Мистецтво», «Сільський Господар», «Запомогово-роздавочний комітет») внесла свою лепту в процес громадсько-національного освідомлення полонених українців насамперед завдяки їх залученню до життя загальнотаборової громади. Отримавши початкову освіту в таборовій школі, її учні воліли розширювати власні знання, набували досвіду громадської роботи, засвоювали нові стандарти колегіального вирішення своїх нагальних проблем у таборовому вимірі. Наголошується, що така діяльність стала для багатьох таборян справжньою школою особистісного становлення, прищепивши їм основи демократичних цінностей, та виплекала у подальшому в декотрого з полонених бажання взяти до рук зброю і стати на захист новоствореної Української Народної Республіки у двобої з більшовицькою Москвою.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Срібняк, Ігор
Назва : Освітній рух у таборі полонених вояків-українців Фрайштадт, Австро-Угорщина, 1915-1917 рр. [Електронний ресурс]
Місце публікування : Освітологічний дискурс: наукове електронне видання/ Київ. ун-т ім. Б. Грінченка. - Київ: Вид-во Київ. ун-ту ім. Бориса Грінченка, 2022. - № 2. - С. 29-54. - ISSN 2312-5829, DOI 10.28925/2312-5829.2022.23 (Шифр О283150799/2022/2). - ISSN 2312-5829, DOI 10.28925/2312-5829.2022.23
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): полонені українці--табір фрайштадт--школа--просвітній відділ
Анотація: У статті розкрито особливості розгортання освітнього руху в таборі полонених вояків-українців Фрайштадт (Австро-Угорщина) у 1915-1917 рр. Було встановлено, що попри усі початкові складнощі (через протидію чорносотенців) завдяки системній роботі членів Просвітнього відділу, просвітньої секції СПГ, товариства «Просвіта» ім. М. Драгоманова протягом 1915-1917 рр. стало можливим організувати викладання доволі широкого спектру навчальних курсів та шкіл грамоти (для неписьменних).
Перейти до зовнішнього ресурсу https://od.kubg.edu.ua/
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Срібняк І., Шнайдер В.
Назва : Часопис "Просвітній листок" як джерело для реконструкції історії розвитку української громади у таборі Вецляр, Німеччина (1916 р.)
Місце публікування : Київські історичні студії: науковий журнал/ Київський столичний університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, 2020. - № 2. - С. 50-59. - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2020.2.7 (Шифр К269584624/2020/2). - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2020.2.7
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): полонені українці--табір--газета
Анотація: У статті реконструйовано перебіг культурно-освітньої та національно-організаційної роботи в таборі Вецляр (Німеччина) у 1916 р. шляхом фронтального опрацювання річного комплекту таборового часопису «Просвітній Листок». Встановлено, що на його шпальтах було уміщено величезний обсяг інформації про життя та повсякдення полонених українців, що дозволяє достатньо повно реконструювати особливості організаційно-просвітньої роботи у цьому таборі. Найважливішою ознакою «Просвітнього Листка» була україноцентричність всіх його матеріалів, що допомогло полоненим засвоїти національно-державницькі ідеали
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)