Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Електронний каталог бібліотеки- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=хибність<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 4
Показані документи с 1 за 4

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Мурзіна О.
Назва : Медіакомпетентність та медіаграмотність: сутність понять [Електронний ресурс]
Кільк.характеристики : on-line
Місце публікування : Неперервна професійна освіта: теорія і практика: науковий журнал/ Київський ун-т ім. Бориса Грінченка, Благодійний фонд ім. А. Макаренка. - Київ: Едельвейс, 2021. - Вип. 4. - С. 18-23. - ISSN 1609-8595, DOI 10.28925/1609-8595.2021.4.2 (Шифр Н057263/2021/4). - ISSN 1609-8595, DOI 10.28925/1609-8595.2021.4.2
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): медіакомпетентність--медіаосвіта--медіапростір--медіасередовище
Анотація: У статті проведено аналіз науково-педагогічної літератури, в ході якого визначено сутність понять «медіаграмотність» та «медіакомпетентність», а також подані власні дефініції. Під медіакомпетентністю ми розуміємо сукупність знань, умінь, здібностей, що сприяють пошуку, відбору, інтерпретації, використанню, оцінюванню, критичному аналізу, створенню та передаванню медіаінформації. Медіакомпетентність фахівців ми визначаємо як їх компетентність щодо застосування медіатехнологій у професійній діяльності. Медіакомпетентність включає інформаційну, інформатичну, комунікаційну та комунікативну компетентності. Медіакомпетентність формується через медіаграмотність, якої, у свою чергу, можна досягти в процесі медіаосвіти. Вона допомагає особистості критично мислити, що сприяє формуванню певного розуміння медіаінформації та прийняттю компетентних рішень у відповідь на неї. Медіаграмотність ми визначаємо як процес розвитку особистості за допомогою медіа та з метою формування медіакультури, розвитку комунікативних і творчих здібностей, критичного мислення, уміння знаходження, інтерпретації, оцінювання й аналізу медіаінформації за допомогою медіатехнологій. Тобто медіаграмотна особистість здатна контролювати медіа та орієнтуватися в медіасередовищі, ефективно знаходити потрібну інформацію, а також може усвідомлювати і контролювати хибність повідомлення.
Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/
Знайти схожі

Форма документа : Однотомне видання
Шифр видання : 94(477)/S73
Автор(и) : Soroka, Yurii
Назва : 100 Key Events in Ukrainian History
Вихідні дані : Kharkiv: Folio, 2019
Кільк.характеристики :205 с
Серія: True History Series
ISBN, Ціна 978-966-03-8551-1: 50.00 грн.
ДРНТІ : 03.27
УДК : 94(477)
Географіч. рубрики: Україна-- Історія
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): основні історичні факти--персоналії--досягнення
Анотація: Ця книга є спробою зібрати події, які сформували Україну, яку ми знаємо сьогодні, і сприятимуть її подальшому розвитку.Атор прагнув акцентувати увагу на позитивних подіях української історії, іншими словами, на перемогах. Тривалий час експлуатується образ нашої країни як безпорадної безперервно страждаючої жертви, яка вічно співає сумних пісень і не здатна протистояти зовнішньому тиску. Власне, вникнення в реальну історію України доводить хибність цього образу. Голос минулого доносить до нас десятки літописів, документів та історичних досліджень. Мужні герої, сильні воїни, талановиті митці, видатні державні діячі, неперевершені філософи та вчені — такими були люди, які творили нашу історію. І, звичайно, вони та їхні досягнення повинні бути розкриті та популяризовані. Ця праця є спробою об’єднати в одному томі найяскравіші моменти нашої історичної спадщини та показати, що, незважаючи ні на що, Україна пам’ятає своє минуле та має намір будувати власне світле майбутнє, враховуючи набутий багатий досвід.
Примірники :ГП ЧЗ(1)
Вільні : ГП ЧЗ(1)
Знайти схожі

Назва журналу :Studia Philologica -2023р.,N 21
Цікаві статті :
Бехта І. А. Заперечення, правда та хибність/ І. А. Бехта, О. В. Татаровська (стр.7-19)
Благак Б. «Творчий переклад» як політична дефамація: велика чеська державницька утопія Гануша Куффнера та її пропагандистична інструменталізація проти Чехословаччини/ Б. Благак (стр.20-34)
Butko O. A. Основні особливості економічного дискурсу в англійській та іспанській мовах/ O. A. Butko (стр.35-45)
Вітвіцька Н. М. Лексико-граматичні особливості прямого мовлення персонажа- трикстера у художньому дискурсі (на матеріалі збірки Ніла Геймана «Скандинавська міфологія»)/ Н. М. Вітвіцька, Н. Г. Єсипенко (стр.46-56)
Колесник О. С. JÖTNAR як «надзвичайні істоти»: когнітивна матриця давньопівнічних мовних репрезентацій/ О. С. Колесник (стр.57-76)
Мізін К. І. Антропоцентрична природа образного порівняння та його кореляція з метафорою/ К. І. Мізін, М. Г. Шемуда (стр.77-90)
Радван Д. В. Листи і промови імператриці Священної Римської Імперії Адельгейди, доньки короля Русі, у хроніках і книгах кінця 11-12 століття/ Д. В. Радван (стр.91-108)
Цапро Г. Ю. Фейкові новини: створені для чоловіків чи жінок?/ Г. Ю. Цапро, О. В. Грищенко (стр.109-118)
Юрчишин І. М. Роль металінгвістичного заперечення в міжособистісній комунікації/ І. М. Юрчишин (стр.119-126)
Цікаві статті :
Перейти до зовнішнього ресурсу https://studiap.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бехта І. А., Татаровська О. В.
Назва : Заперечення, правда та хибність
Місце публікування : Studia Philologica: збірник наукових праць/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2023. - Вип. 21. - С. 7-19. - ISSN 2311-2425, DOI 10.28925/2311-2425.2023.211 (Шифр 80я43/S 90-306709024/2023/21). - ISSN 2311-2425, DOI 10.28925/2311-2425.2023.211
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): заперечення--правда--хибність--лінгвістичний аналіз--прагматична універсалія--заперечення--хибність--метафізика--логіка--пропозиція
Анотація: Ця стаття включає тематично пов'язані питання про заперечення в областях філософії логіки, філософської логіки та метафізики. Він підкреслює центральну проблему заперечення певної галузі філософії. Метою статті також є аналіз заперечення у сферах філософії логіки, філософської логіки та метафізики. Він підкреслює центральну проблему заперечення певної галузі філософії. Він містить історичні довідки, поміщає обговорювані проблеми в контекст і об’єднує низку основних тем і проблем. Розслідування обговорює проблему логічного ревізіонізму та те, чи існує місце для справжньої розбіжності, а отже, спільного значення між відповідним використанням «не» класицистом і девіантом. Якщо його немає, перегляд неможливий. Ми стверджуємо, що перегляд справді можливий, і надаємо пояснення заперечення як суперечності, згідно з яким низка передбачуваних заперечень оголошується справжніми. Серед них є заперечення FDE (First-Degree Entailment – залучення першого типу) і широке сімейство інших відповідних логік, LP (діалетеїчна «Логіка парадоксу» Пріста), слабкі та сильні тризначні логіки Кліні з «виключенням» або «вибором» заперечення та інтуїтивістська логіка. Ми також обговорюємо проблему забезпечення інтуїтивістської логіки емпіричним запереченням для адекватного вираження тверджень у формі «А на даний момент не вирішено» або «А може ніколи не бути вирішеним», останнє з яких, як стверджується, є інтуїтивістично суперечливим. Ми розкриваємо важливість різних понять збереження наслідків як s, де s може бути хибністю (проти неправди), невизначеністю або деякою іншою семантичною (або «алгебраїчною») цінністю, у формулюванні обмежень раціональності мовленнєвих актів і пропозиційних установок, таких як неприйняття, заперечення та сумнівність. У статті розглядається природа істинних значень, що розглядаються як об’єкти. Стверджується, що лише істина існує як максимальний істинотворець. Розглядаються наслідки, які це має для репрезентативної семантики, і стверджується, що будь-яка логіка, від класичної до некласичної, є розривною. Крім того, розроблена теорія правдотворця, згідно з якою лише позитивні істини, опис яких також розгорнуто в цьому документі, мають правдотворців. Ми досліджуємо можливість визначення заперечення як «абсолютну» неможливість, тобто де поняття необхідності чи можливості, про яке йдеться, відповідає глобальній модальності.
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)