Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Електронний каталог бібліотеки- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=християнський персоналізм<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 2
Показані документи с 1 за 2

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Verbova R.
Назва : Self-improvement through the prism of God's cognition in the poetry of Vasyl Stus
Паралельн. назви :Самовдосконалення особи крізь призму пізнання бога у поезіях Василя Стуса
Місце публікування : Схід: аналітично-інформаційний журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Маріуполь: Український культурологічний центр, 2020. - № 3. - С. 5-10. - ISSN 1728-9343ISSN 2411-3093 (Шифр С794174244/2020/3). - ISSN 1728-9343ISSN 2411-3093. - ISSN 1728-9343ISSN 2411-3093
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): християнський персоналізм--самовдосконалення особи--самопізнання особи--персоналістські ідеї--персоналізація молитви
Анотація: У статті проведено аналіз персоналістських ідей Василя Стуса з точки зору християнської філософії. Закцентовано увагу на самовдосконаленні особи в контексті пізнання Бога як однієї з головних проблем у творчості українського мислителя. У дослідженні висвітлено актуальні питання, пов'язані із внутрішнім світом людини та впливом духовності на формування особи. Простежено тенденцію до розкриття тематики персоналістського діалогу Бога і особи у поезіях Василя Стуса. Розкрито проблему становлення особистісної свободи крізь призму пізнання Бога. Розглянуто медитацію як один із станів самопізнання Бога кожною конкретною особою. Доведено, що у творчості українського поета взаємозв'язок особи і Бога має значення і у відбитті індивідуального авторського модусу буття, і у формуванні більш загального виявлення відповідної персоналістської рецепції. Використано персоналістський метод, який є універсальним засобом пізнання людини і всієї реальності.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Gulyamov B.
Назва : Social doctrine of the Ecumenical Patriarchate about the family
Паралельн. назви :Соціальне вчення вселенського патріархату про родину
Місце публікування : Схід: аналітично-інформаційний журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Маріуполь: Український культурологічний центр, 2021. - № 1. - С. 55-60. - ISSN 1728-9343ISSN 2411-3093 (Шифр С794174244/2021/1). - ISSN 1728-9343ISSN 2411-3093. - ISSN 1728-9343ISSN 2411-3093
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): соціальне вчення--православна традиція--християнський персоналізм--теологія любові
Анотація: Вчення про родину стоїть у центрі класичної християнської соціальної доктрини, оскільки родина є взірцем для всякої соціальності – церковної громади, трудового колективу, місцевої громади, нації, людства. Сучасна криза родини приводить до трансформації соціального вчення, коли взірцем стають міжособистісні відносини. А саме, відносини між чоловіком та жінкою в родині, відносини особистості та Бога, відносини у чернечій громаді, відносини у церковній євхаристійній громаді стають загальним ідеалом, який пропонується для світської соціальності. У етиці родинного життя соціальне вчення Константинопольського патріархату особливий наголос робить на абсолютній гідності особистості від моменту її зачаття до природної смерті. Велика увага приділяється захисту дітей від різноманітних загроз у соціумі, пропонуються дієві заходи для уникнення злочинів проти дітей. Також дається апологія усіх сторін сексуального життя родини, засуджуються різноманітні упередження щодо жінок та шлюбу. В цілому соціальне вчення Константинопольського патріархату про родину є виразом етики християнського реалізму, при якому визнання абсолютності певних цінностей поєднується з готовністю зрозуміти і простити людські помилки. У вченні про родину соціальне вчення з позицій комунітаризму переходить до прийняття засад християнського персоналізму.
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)