Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Електронний каталог бібліотеки- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Наукові періодичні видання Університету (12)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=Ґалаґан<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 15
Показані документи с 1 за 10

1-10 11-15

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ковальов Є.
Назва : Ментальна мапа Григорія Ґалаґана: територіальне й етнонаціональне структурування в картині світу українського дворянина (середина 1830-х — середина 1860-х років)
Місце публікування : Київські історичні студії: науковий журнал/ Київський університет імені БорисаГрінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2021. - № 2. - С. 103-110. - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2021.213 (Шифр К269584624/2021/2). - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2021.213
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): григорій ґалаґан--гуманітарна географія--просторові ментальні структури--образи етнонаціональних спільнот
Анотація: У статті досліджуються просторові структури й пов’язані з ними образи етнонаціональних спільнот у світогляді Григорія Павловича Ґалаґана (1819–1888), представника українського помісного дворянства й видатного громадського діяча. Методологія дослідження використовує здобутки сучасної гуманітарної географії, насамперед метод ментального картографування, що дозволяє вивчати просторові структури у світогляді особистості з урахуванням її соціокультурного середовища. Йдеться, зокрема, про такі просторові конструкти, як «Малоросія», «Україна», «Росія», «Русь», «Європа», а також про пов’язані з ними «уявлені спільноти» — «малоросійський народ», «руський народ», «європейці». Просторові та етнонаціональні уявлення Г. Ґалаґана показані як динамічна система, що змінювалася під впливом суспільно-політичних та ідеологічних рухів, як-от польські повстання 1830–1831 і 1863–1864 років, постання слов’янофільства й українофільства.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ковальов Є., Терещенко Т.
Назва : "…Пани, люб’язні народу": репрезентація початку Селянської реформи 1861 року в листах Василя Тарновського (старшого) Григорію Ґалаґану
Місце публікування : Київські історичні студії: науковий журнал/ Київський університет імені БорисаГрінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2021. - № 1. - С. 70-79. - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2021.18 (Шифр К269584624/2021/1). - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2021.18
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): василь тарновський--григорій ґалаґан--селянська реформа--полтавська губернія--чернігівська губернія--листування
Анотація: У статті йдеться про листи Василя Тарновського (старшого) (1810–1866) до Григорія Ґалаґана (1819–1888) як джерело для дослідження Селянської реформи 1861 р., яка стала однією з найважливіших подій в історії України XIX ст. Вона стимулювала соціально-економічну модернізацію, а поняття «дореформений період» і «пореформений період» досі є актуальними для історіографічного дискурсу. Це листування виявляє ставлення місцевого чиновництва й помісного дворянства до реформи, демонструє, з якими проблемами доводилося у цей час стикатися реформаторам.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ковальов Є.
Назва : "Проєкт приєднання частини Малоросійського краю до Київської губернії" Григорія Ґалаґана та його ідеологічний контекст
Місце публікування : Київські історичні студії: науковий журнал/ Київський університет імені БорисаГрінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2022. - № 1. - С. 116-123. - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2022.114 (Шифр К269584624/2022/1). - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2022.114
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): григорій ґалаґан--дворянство--київська губернія--малоросійський край--адміністративно-територіальний устрій
Анотація: У статті аналізується досі не опубліковане джерело для дослідження історії адміністративнотериторіального устрою України доби її перебування у складі Російської імперії — записка українського громадського діяча Григорія Ґалаґана (1819–1888) щодо необхідності приєднання частини Малоросійського краю (Чернігівщини та Полтавщини) до Київської губернії, укладена 1857 р. Показано, що Г. Ґалаґан прагнув використати цей захід для полегшення проникнення до Правобережної України під егідою імперських адміністративних структур «малоросійського дворянства», тобто полтавських і чернігівських дворян козацько-старшинського походження, з асимілюванням правобережних польських поміщиків. Виявлено, що ідеологеми, які було викладено в записці Г. Ґалаґана, знайшли відгук у дискурсі доби Січневого польського повстання 1863– 1864 рр., зокрема у публіцистиці московського слов’янофіла Івана Аксакова, близького приятеля та однодумця Г. Ґалаґана.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ковальов Є.
Назва : Селянське питання в епістолярній спадщині Дем’яна Кочубея 1857–1858 років
Місце публікування : Київські історичні студії: науковий журнал/ Київський університет імені БорисаГрінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2022. - № 2. - С. 118-124. - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2022.213 (Шифр К269584624/2022/2). - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2022.213
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): дем’ян васильович кочубей--григорій павлович ґалаґан--епістолярій--селянська реформа--українське помісне дворянство
Анотація: У статті здійснено аналіз листів Д. В. Кочубея (1786–1859), петербурзького високопосадовця, до його родича Г. П. Ґалаґана (1819–1888), громадського діяча, за період 1857–1858 рр. Автор та адресат належали до верхівки помісного дворянства Лівобережної України, і провідною темою їхнього листування у той час була підготовка до скасування кріпосного права. На підставі цих епістолярних пам’яток виявляються мотиви, якими керувалися прихильники звільнення кріпаків, та окреслюються ідейні засади, на яких Д. Кочубей, Г. Ґалаґан й особи їхнього кола прагнули розв’язати селянське питання.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Будзар М., Терещенко Т.
Назва : У комунікаційному просторі українських інтелектуалів середини ХІХ ст.: листи Опанаса Марковича Григорію Ґалаґану
Місце публікування : Київські історичні студії: науковий журнал/ Київський університет імені БорисаГрінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2022. - № 1. - С. 124-135. - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2022.115 (Шифр К269584624/2022/1). - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2022.115
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): опанас маркович--григорій ґалаґан--епістолярій--українське дворянство--український національно-культурний рух xix ст.
Анотація: У статті вперше повністю публікуються чотири листи українського філолога, фольклориста, літератора Опанаса Васильовича Марковича (1822–1867) до Григорія Павловича Ґалаґана (1819– 1888), одного з найвпливовіших землевласників Лівобережної України й помітного громадського діяча. Опанас Маркович є одним з тих представників української інтелектуальної спільноти середини XIX ст., чий внесок у розбудову національної культури ще належно не оцінений. Оприлюднення листування О. Марковича з Г. Ґалаґаном має за мету поглибити уявлення про світоглядні пріоритети й життєві практики цієї особи і сприяти розумінню того, як діяла система мережевих зв’язків української інтелігенції у середині XIX ст. Листи, датовані 1856–1858 рр., унаочнюють низку питань, актуальних як особисто для автора й адресата, так і для кола ліберально налаштованого українського дворянства, до якого належали ці люди. Етнографічні розшуки, записи й публікація українського пісенного фольклору, поява творів Марка Вовчка, обговорення роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада» — провідні теми епістолярію. Згадки про родинне-сімейне життя учасників листування створюють побутово-історичний контекст їхнього спілкування. На особливу увагу заслуговує той факт, що листи написані українською мовою, тому публікація їх є значущою для широкого кола гуманітаріїв — не лише істориків, але й філологів, спеціалістів з соціолінгвістики та інших. Мова листів, зі значною кількістю народних ідіом, з використанням архаїчних граматичних форм, репрезентує шлях, яким розвивалася українська літературна мова у XIX ст. Публікація присвячується 200-річчю від дня народження О. Марковича.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа :
Шифр видання :
Автор(и) : Будзар М.
Назва : Смерть Миколи Гоголя у сприйнятті сучасників: есе Григорія Ґалаґана "Друзям"
Місце публікування : Київські історичні студії. - Київ: Київ ун-т ім. Б. Грінченка, 2017. - № 2. - С. 96-101. - DOI 10.28925/2524-0757.2017.213 (Шифр К269584624/2017/2). - DOI 10.28925/2524-0757.2017.213
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): українська еліта--ґалаґан григорій
Анотація: Републікація документа з особистих паперів громадського та культурного діяча середини — другої половини XIX ст. Григорія Павловича Ґалаґана приурочена до пам’ятної дати — 165-річчя з моменту смерті Миколи Васильовича Гоголя (1809–1852). Стільки ж років минуло з моменту появи самого тексту. Він написаний через два тижні після смерті письменника. За жанром це — есе. Григорій Ґалаґан мав схильність до літературної праці. Після нього залишилося кілька опублікованих і ще більше неопублікованих літературних матеріалів. Зміст цього твору ілюструє ставлення автора до особи М. Гоголя і унаочнює його світоглядно-громадянську позицію за доби так званого «похмурого семиріччя» в політичній історії Російської імперії. Це 1848–1855 роки — останній період правління Миколи I. Змістовна вага документа підсилюється його схвильовано-особистісною інтонацією. Републікація цього есе розширить уявлення про умонастрої осіб з кола української еліти середини XIX ст.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Однотомне видання
Шифр видання : 821.161.2/Г 12
Автор(и) : Ґалаґан, Григорій
Назва : "Я маю намір з моїх листів до тебе зробити журнал..." : листи Григорія Ґалаґана до дружини
Вихідні дані : Київ: Stramline, 2017
Кільк.характеристики :136 с
ISBN, Ціна 978-966-97457-4-3: 45.00 грн.
ДРНТІ : 17.82.94
УДК : 821.161.2
Предметні рубрики: Художня література-- Українська література-- Епістолярна спадщина
Примірники : всього : ГП КС(2)
Вільні : ГП КС(2)
Знайти схожі

Форма документа : Багатотомне видання
Шифр видання : 94(477)Лукомський/Х 94-058642804
Назва : Хроніка-2000: український культурологічний альманах/ Фонд сприяння розвитку мистецтв України. Випуск 63-64: Георгій Лукомський і українська художня спадщина
Вихідні дані : Київ: Українські пропілеї, 2005
Кільк.характеристики :631 с
Ціна : 15.00, грн.
ДРНТІ : 13.09
УДК : 930.85(059)
Предметні рубрики: Історія культури-- Видатні діячі --Україна
Художнє мистецтво
Зміст : Волинська старовина (опис архітектурних пам’яток) ; Луцький замок ; Вишневецький замок: його історія та опис ; Кілька слів про Кам’янець-Подільський ; Старовинна архітектура Галичини ; Старий Львів (прогулянки давніми куточками галицької столиці) ; Українські садиби. Підгірці (Садиба Галичини) ; Тростянець (Маєток Ю. Л. і В. П. Кенігів, Охтирського повіту, Харківської губ.) ; Сокиринці (Маєток графині О. П. Ламздорф-Ґалаґан, Полтавської губ. , Прилуцького повіту) ; Стольне (Маєток графині Люб. Олекс. Мусіної-Пушкіної, родом Кушельової-Бездородко, Чернігівської губернії, Сосницького повіту) ; Михайлівка (Садиба графа О. В. Капніста, Харківської губернії Лебединського повіту) ; Панурівка (Маєток І. М. Маклашевського) ; Очкине (Маєток Є. О. Судієнка, Новгород-Сіверського повіту, Чернігівської губернії) ; Коростишів (Маєток ясновельможн. кн. К. О. Горчакова, Київської губ., Радомишльського повіту) ; Селезнівка К. Л. Мециховського ; Котівка кн. М. П. Урусова ; Введенське (Маєток гр. Гудовичів, Звенигородського повіту, Московської губ. ; Старовинні садиби Харківської губернії. Нарис історії Харківської садиби ; Наша провінція. Архітектурний пейзаж ; Хроніка провінційного вандалізму ; Роздуми про мистецтво. Українське мистецтво. Охорона пам’яток старовини самим народом ; Про походження форм давньоруської архітектури Чернігова ; Українське бароко ; Про новий і старий Київ ; Про нове будівництво у Києві ; Архітектура, художня промисловість і друкарська справа на Всеросійській виставці у Києві ; Думки про художність міст ; Архітектура в офортах І. О. Фоміна ; Георгій Лукомський - мистецтвознавець і художник/ Е. Голлербах. Г. К. Лукомський/ В. Воїнов. Про видання Г. К. Лукомського в Італії/ М. Макаренко. Російський неокласицизм/ О. Бенуа.
Примірники : всього : ГП ЧЗ(1), Ф2(1)
Вільні : ГП ЧЗ(1), Ф2(1)
Знайти схожі

Форма документа : Однотомне видання
Шифр видання : 930.85/С 47
Автор(и) : Слабошпицький, Михайло Федотович
Назва : Українські меценати. Нариси з історії української культури.
Вихідні дані : Київ: Ярославів Вал, 2001
Кільк.характеристики :327. с
ISBN, Ціна 966-605-225-3
ДРНТІ : 13.09
УДК : 930.85
Предметні рубрики: Українська культура
Анотація: Ця книжка - про явище добре знане в усіх цивілізованих країнах, про філантропію, про благодійництво, про меценатство. В ній відтворено яскраві сторінки української історії, культури кризб призму саме цього феномена.
Примірники :Ф3(1)
Вільні : Ф3(1)
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ковальов Є.
Назва : "Народ хотів свободи": відображення київської козаччини 1855 року в листуванні та щоденникових нотатках Г. Ґалаґана
Місце публікування : Київські історичні студії: науковий журнал/ Київський столичний університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, 2020. - № 2. - С. 131-136. - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2020.2.18 (Шифр К269584624/2020/2). - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2020.2.18
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): селянський рух--листування--козаччина
Анотація: У статті йдеться про листування та щоденникові нотатки українського громадського діяча Григорія Ґалаґана (1819–1888) як джерело для дослідження Київської козаччини — масових заворушень кріпаків у поміщицьких маєтках на Київщині 1855 року. Показано, що Г. Ґалаґан прагнув відшукати причини та з’ясувати можливі наслідки цього селянського руху й дійшов висновку про неминучість здійснення докорінних соціально-економічних перетворень, які б істотно поліпшили становище селян Правобережної України.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua
Знайти схожі

1-10 11-15

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)