Головна Спрощенний режим Посібник користувача
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Електронний каталог бібліотеки- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>II=Н057263/2022/2<.>
Загальна кількість знайдених документів : 12
Показані документи с 1 за 12
1.


    Аніщенко, О.
    Післядипломна освіта: вектори розвитку в українському освітньому просторі [Електронний ресурс] / О. Аніщенко. - Електронні текстові дані // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : науковий журнал. - 2022. - Вип. 2. - С. 7-16, DOI 10.28925/1609-8595.2022.2.1. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1609-8595

Кл.слова (ненормовані):
освіта дорослих -- післядипломна освіта -- освітні послуги -- індивідуальні потреби
Анотація: Автором статті обгрунтовано вектори розвитку післядипломної освіти в Україні (освітній, культурно-просвітницький, консультативний, волонтерський). Науковий пошук скеровано на виявлення та аналіз актуальних напрямів та особливостей розвитку післядипломної освіти в українському освітньому просторі, що зумовлюються впливом зовнішніх і внутрішніх чинників та унаочнюють позитивні й негативні тенденції її розвитку, дозволяють спроєктувати перспективи цієї сфери освіти з урахуванням можливостей суттєвого розширення діапазону освітніх послуг тощо. Цілісність розгляду феномену післядипломної освіти досягнуто шляхом увиразнення взаємозв’язку післядипломної освіти з розвитком суспільства, системою освіти дорослих у цілому через аналіз теоретичних, організаційно-процесуальних і змістових аспектів її розвитку. Обгрунтовано висновок про те, що потреби в освіті й навчанні, перепідготовці, підвищенні кваліфікації упродовж усього життя є одними з основних потреб людини у суспільстві знань. Акцентовано увагу на тому, що післядипломна освіта є важливою складовою освіти дорослих у системі ціложиттєвого навчання. Охарактеризовано сутність і значення післядипломної освіти у контексті професійного розвитку особистості. Окреслено сучасний стан і проблеми розвитку післядипломної освіти. Наголошено, що актуальні проблеми у сфері післядипломної освіти дорослого населення в Україні зумовлені змінами (фінансово-економічного, соціально-політичного, структурного, комунікаційного характеру), спричиненими активною фазою російсько-української війни. Доведено необхідність розв’язання проблем, пов’язаних із недосконалістю нормативно-правового, а також ресурсного забезпечення (кадрами, фінансами, матеріально-технічними засобами тощо) післядипломної освіти. Обґрунтовано доцільність постійного оновлення напрямів, змісту і форм організації навчання відповідно до індивідуальних потреб слухачів, актуалітетів розвитку демократичного суспільства в Україні, потреб економічного та соціального розвитку держави.
Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)


Знайти схожі

2.


    Калінічева, Г.
    Експертна діяльність у сфері вищої освіти: компетентнісний вимір [Електронний ресурс] / Г. Калінічева. - Електронні текстові дані // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : науковий журнал. - 2022. - Вип. 2. - С. 17-28, DOI 10.28925/1609-8595.2022.2.2. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1609-8595

Кл.слова (ненормовані):
експертиза -- експертна діяльність -- якість освіти
Анотація: Автор акцентує увагу на теоретичних і практичних аспектах здійснення експертної діяльності у сфері вищої освіти та вимогах, які висуваються до компетентностей освітніх експертів у закладах вищої освіти. Компетентність визначається автором як інтегральна характеристика особи, яка відображає її здатність на підставі динамічного поєднання знань, умінь, навичок, особистих рис та якостей провадити професійну, навчальну та інші види діяльності, що сприяють її розвитку.Експертиза у сфері вищої освіти в статті розглядається як спосіб аналізу та пізнавальний процес, спрямований на з’ясування причинно-наслідкових зв’язків. Освітня експертиза виступає як особливий механізм управління університетською освітою, коли рівноправні партнери і учасники освітнього процесу несуть спільну відповідальність за якість вищої освіти, її моніторинг та функціонування. Відповідно, експертна діяльність у сфері вищої освіти виконує освітню, методичну, консалтингову, рекомендаційну, прогностичну та інноваційну функції.
Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)


Знайти схожі

3.


    Корнят, В.
    Практична складова в процесі професійної підготовки фахівців соціальної сфери [Електронний ресурс] / В. Корнят. - Електронні текстові дані // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : науковий журнал. - 2022. - Вип. 2. - С. 29-35, DOI 10.28925/1609-8595.2022.2.3. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1609-8595

Кл.слова (ненормовані):
компетентність -- соціальний педагог -- соціальний працівник -- професійна підготовка
Анотація: У статті здійснено аналіз та охарактеризовано особливості організації практики в процесі професійної підготовки фахівців соціальної роботи в закладах вищої освіти. Визначено, що процес професійної підготовки будь-якого фахівця є відображенням змін та перетворень у суспільстві. Якісна професійна підготовка фахівців соціальної сфери сприяє також і утвердженню самої професії, а компетентність фахівця впиває на результативність розвитку соціальної роботи. Розглянуто суть практики як основного компонента професіоналізму, особистого та професійного зростання майбутнього фахівця соціальної сфери. Наголошено на труднощах в організації практики (відсутність соціального працівника як фахівця або відсутність у нього відповідної фахової освіти, нечіткість у визначенні його професійних обов’язків, неузгодженість загальної діяльності соціальної установи і змісту професійної діяльності соціального працівника, небажання установи брати студентів на практику). Запропоновано форми та методи роботи зі студентами на етапі вибору бази практики (зустрічі-презентації в закладі совіти, самостійна робота, волонтерська діяльність). Визначено та схарактеризовано основні принципи організації практики (зворотній зв’язок теоретичного навчання та практики, послідовність, наступність, динамічність, поліфункціональність, перспективність, свобода вибору, співробітництво). Запропоновано перспективи подальшого дослідження використання різних організаційних форм для формування професійної компетентності фахівців соціальної сфери, зокрема її практичної складової.
Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)


Знайти схожі

4.


    Павлова, Н.
    Педагогічна практика в системі професійної підготовки вчителів інформатики [Електронний ресурс] / Н. Павлова. - Електронні текстові дані // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : науковий журнал. - 2022. - Вип. 2. - С. 36-44, DOI 10.28925/1609-8595.2022.2.4. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1609-8595

Кл.слова (ненормовані):
учитель інформатики -- пропедевтична практика -- педагогічна практика -- дослідні завдання
Анотація: Охарактеризовано значимість практичної підготовки студентів, а саме педагогічної практики в процесі здобуття кваліфікації «вчитель інформатики» за освітньо-професійною програмою «Середня освіта (Інформатика)». Узагальнено актуальні науково-методичні праці із досліджуваної проблеми. Проаналізовано освітньо-професійні програми першого (бакалаврського) рівня, за якими навчаються майбутні вчителі інформатики на вміст різних видів практик. Представлено адаптаційну, дидактичну, розвиваючу, діагностичну, прогностичну, комунікативну і рефлексивну функції практики. Виокремлено пропедевтичну і виробничу педагогічні практики, кожна з яких спрямована на формування професійних компетентностей та дозволяє студентам реалізувати себе в ролі вчителя. У вигляді схеми відображено взаємозв’язки між навчальними дисциплінами та пропедевтичною практикою на прикладі освітньої програми Рівненського державного гуманітарного університету. Конкретизовано завдання виробничої практики в закладі середньої освіти. Педагогічна практика представлена як: метод навчання, що спрямований на закріплення обізнаності з психології, педагогіки, інформатики та методики її навчання; засіб розвитку в студентів особистісних і професійно значимих якостей; форма поєднання освітньої діяльності студентів із педагогічною працею вчителя інформатики в закладі середньої освіти. Запропоновано впроваджувати педагогічні практики в різних формах з першого року навчання в закладі вищої освіти, поєднуючи практичну, навчально-пізнавальну, дослідну діяльності, використовуючи здобуті результати в курсових і кваліфікаційних проєктах, індивідуальних навчально-дослідних завданнях із циклу дисциплін професійного блоку.
Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)


Знайти схожі

5.


    Mospan, N.
    Teaching emotional english intonation [Електронний ресурс] / N. Mospan. - Електронні текстові дані // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : науковий журнал. - 2022. - Вип. 2. - P45-51, DOI 10.28925/1609-8595.2022.2.5. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1609-8595

Кл.слова (ненормовані):
відеокурси -- англійська інтонація -- емоційна інтонація -- відео -- навчання
Анотація: Дослідження зосереджено на навчанні емоційної англійської інтонації за допомогою відео, оскільки це питання не достатньо представлено в науковій літературі. Стаття наводить практичний підхід до навчання англійської інтонації за допомогою засобів ІКТ, підтверджений експериментально та на практиці під час викладання курсу «Фонетика англійської мови» в університеті. Стаття написана на основі дисертації автора «Навчання емоційно-модальної інтонації з використанням відео» (2009). Висвітлюючи лінгвопсихологічні особливості емоційного інтонування, такий підхід до навчання інтонації забезпечує рівні умови для студентів із зоровим і слуховим типами сприйняття інформації для розпізнавання емоційних інтонаційних моделей у спілкуванні за допомогою навчальних відеокурсів. Поетапне навчання емоційної інтонації ґрунтується на ретельно розроблених вправах. Також наведено приклади вправ з детальним описом діяльності студентів. Після експериментального навчання всі 60 (100%) студентів досягли рівня навченості «досвідчений» і «поглиблений». Дослідження показало, що запропонований метод навчання може призвести до кращого розпізнавання та більш точного використання емоційної інтонації в мовленні.
Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)


Знайти схожі

6.


    Мурзіна, О.
    Формування медіакомпетентності в процесі дистанційної освіти: фактори впливу. Якість [Електронний ресурс] / О. Мурзіна. - Електронні текстові дані // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : науковий журнал. - 2022. - Вип. 2. - С. 60-65, DOI 10.28925/1609-8595.2022.2.7. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1609-8595

Кл.слова (ненормовані):
дистанційне навчання -- медіакомпетентність -- медіасередовище -- інформаційні технології
Анотація: У статті розглянуто основні фактори, які впливають на якість дистанційного навчання в контексті формування медіакомпетентності. Некомпетентне використання інформаційних і медіатехнологій, відсутність сучасного програмного забезпечення, комп’ютерної техніки і медіазасобів, а також, несформованість медіакомпетнтності у викладачів-тьюторів та студентів негативним чином впливають на якість дистанційного навчання. Наше дослідження дозволило нам виявити основні фактори які впливають на ефективність формування медіакомпетентності викладачів та студентів в системі дистанційної освіти. Виявлені нами фактори безпосередньо впливають на якість дистанційного навчання. До таких факторів ми віднесли: підготовку контенту навчальної дисципліни; мотивацію та зацікавленість усіх учасників освітнього процесу; рівень медіакомпетентності викладача-тьютора та студентів; матеріально-технічна оснащеність як викладача-тьютора так і студента; медіасередовище закладу вищої освіти; фактори, які пов’язані з індивідуальними особливостями всіх учасників освітнього процесу. Обґрунтовано значимість та характер фактору, який суттєво впливає на ефективність дистанційного навчання у закладах вищої освіти. В нашому дослідженні виявлено, що для ефективного використання медіасередовища закладу вищої освіти необхідно мати: матеріально-технічну оснащеність, навчальний контент, компетентних викладачів-тьюторів, засоби контролю, технології використання хмарних технологій. Розглянуто критерії процесу оцінювання навчального контенту, ефективного використання засобів комунікації учасників освітнього процесу, професіоналізм викладачів.
Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)


Знайти схожі

7.


   
    Особливості проведення занять з фізичної культури в період дистанційного навчання [Електронний ресурс] / В. Кондратенко, І. Зайцев, В. Любимов. - Електронні текстові дані // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : науковий журнал. - 2022. - Вип. 2. - С. 66-72, DOI 10.28925/1609-8595.2022.2.8. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1609-8595

Кл.слова (ненормовані):
дистанційна освіта -- навчальний процес -- пандемія -- заклади вищої освіти
Анотація: Питання щодо організації навчального процесу в дистанційному форматі є одним з найактуальніших за останні два роки в сфері освіти. Відповідно це пояснюється тим, що існує ряд навчальних дисциплін, які в свою чергу вимагають безпосередньої присутності студентів, однією з таких є саме фізична культура. Враховуючи вищевикладене, слід встановити, що метою цієї роботи є здійснити аналіз основних засобів і механізмів для реалізації занять з фізичної культури в закладах вищої освіти, в контексті дистанційного формату навчання. Для досягнення цієї мети у статті було використано перелік методологічних інструментів для здійснення наукового дослідження. Таким чином, важливу роль відіграли функціональний і системний методологічні підходи, а також метод аналізу і синтезу, метод порівняння, метод аналізу наукової літератури. Основними результатами, які були здобуті безпосередньо внаслідок проведення дослідження, є саме як теоретичні, так і практичні засади питання організації занять з фізичної культури для студентів в умовах дистанційного навчання. Відповідно на початку роботи було встановлено сутність основних теоретичних понять досліджуваного питання, а також їх ознак і властивостей. Якщо говорити про практичну складову, то відповідно у ній проаналізовано основні підходи і засоби, що використовуються українськими закладами вищої освіти на даний момент. Практична цінність роботи безумовно полягає у тому, що вона може бути використана як викладачами, так і студентами у ході вирішення питань організаційного характеру щодо реалізації занять з фізичної культури в умовах боротьби з пандемією COVID-19.
Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/

Дод.точки доступу:
Кондратенко, В.
Зайцев, І.
Любимов, В.


Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)


Знайти схожі

8.


    Лавриненко, О.
    Визначення інноваційної траєкторії розвитку сучасного закладу освіти: ціннісно-смислові орієнтації [Електронний ресурс] / О. Лавриненко. - Електронні текстові дані // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : науковий журнал. - 2022. - Вип. 2, DOI 10.28925/1609-8595.2022.2.9. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1609-8595

Кл.слова (ненормовані):
інновації -- інноваційний розвиток -- ціннісно-смислові -- дослідно-експериментальна
Анотація: У статті розглядаються інноваційна діяльність та дослідно-експериментальна робота як головні чинники інноваційного розвитку сучасного закладу освіти. Обґрунтовується потреба в осмисленні дослідно-експериментальної роботи як сутнісної складової інноваційної діяльності, як усвідомленого дієвого інструменту для розуміння реформування традиційної системи школи в інноваційну. У статті досліджуються ціннісно-смислові орієнтації педагогів, керівників закладів освіти як певні орієнтири в ситуації вибору напряму інноваційного пошуку педагогічним колективом, визначення інноваційної траєкторії розвитку конкретного закладу освіти. Показано, що ключовою позицією в такому визначенні є усвідомлення ціннісно-смислових орієнтирів, які стають основою на шляху від зародження педагогічної ідеї (впровадження нововведення), вибору напряму інноваційного пошуку, побудови інноваційної траєкторії розвитку в конкретному освітньому закладі до створення моделі інноваційного розвитку закладу освіти в цілому. Автор доводить, що виокремлення та розвиток ціннісно-смислових орієнтацій педагогів і, насамперед, керівників закладів освіти в контексті інноваційної діяльності є підґрунтям для створення оптимальних умов здійснення дослідно-експериментальної роботи в сучасних закладах освіти.
Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)


Знайти схожі

9.


    Бульвінська, О.
    Підготовка викладачів до навчання на основі дослідження: європейський досвід [Електронний ресурс] / О. Бульвінська. - Електронні текстові дані // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : науковий журнал. - 2022. - Вип. 2. - С. 82-92, DOI 10.28925/1609-8595.2022.2.10. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1609-8595

Кл.слова (ненормовані):
професійний розвиток -- університет -- система викладання -- дослідження
Анотація: Статтю присвячено підготовці викладачів до викладання на основі досліджень у рамках програм професійного розвитку в європейських університетах. Наголошено, що на розвиток професійних компетентностей у викладачів, необхідних для такого викладання, визначальний вплив мають 2 чинники: орієнтація інституційної політики й корпоративної культури закладу вищої освіти на впровадження цілісної системи викладання на основі досліджень, а також програми професійного розвитку в університеті, спрямовані на удосконалення існуючих професійних компетентностей і набуття нових. У статті проаналізовано досвід Університетського коледжу Лондона (Велика Британія) і Гоенгаймського університету (Німеччина) щодо підготовки викладачів до викладання на основі досліджень. Доведено, що в цих закладах вищої освіти впроваджена цілісна система викладання на основі досліджень, а також функціонують широкі програми професійного розвитку викладачів для підготовки до нього, які включають не тільки тренінги, а й індивідуальні консультації і семінари, менторську підтримку від більш досвідчених колег, посібники, наукові ресурси, онлайн-довідники тощо. Наведено конкретні приклади впровадження викладачами цілісної системи викладання на основі досліджень в освітній процес на всіх рівнях вищої освіти.
Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)


Знайти схожі

10.


    Стойка, О.
    Програма дослідження цифровізації професійної підготовки вчителів в окремих країнах Європи [Електронний ресурс] / О. Стойка. - Електронні текстові дані // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : науковий журнал. - 2022. - Вип. 2. - С. 93-99, 10.28925/1609-8595.2022.2.11. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1609-8595

Кл.слова (ненормовані):
інформаційні технології -- професійна підготовка -- цифровізація
Анотація: У статті сформульовано та визначено програму цифровізації професійної підготовки вчителів у окремих країнах Європи (Республіці Польща, Угорщині), розкрито методологічну та теоретичну основу дослідження, визначено джерельну базу дослідження. Цифровізація освіти розглядається як трансформація, яка йде далі, ніж просто заміна аналогового або фізичного ресурсу на цифровий, а як зміна освітньої парадигми. Доведено, що цифровізація вносить суттєві зміни до освітнього процесу, роблячи його більш гнучким, пристосованим до реалій сучасного дня, що надає більш комфортні умови для самонавчання, ефективного розвитку, забезпечує формування конкурентоспроможних професіоналів та їхнє кар’єрне зростання. Серед завдань цифровізації, які повинні бути поставлені перед закладом вищої освіти, одним з головних є забезпечення навчання та підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників щодо використання цифрових технологій в освітній діяльності. Реформування освітніх систем, професійна підготовка вчителя в контексті світових вимог, впровадження нових методик та технологій його діяльності потребує урахування досвіду провідних країн світу, зокрема європейських країн, які розпочали процес реформування освітніх систем, їх цифровізацїї значно раніше України і вже мають певний позитивний результат. Визначено провідну ідею дослідження, яка базується на положенні про те, що системний порівняльний аналіз цифровізації професійної підготовки вчителів у окремих країнах Європи (Республіці Польща, Угорщині) та Україні потребує ґрунтовного монографічного дослідження цієї проблеми у кожній з країн та обґрунтування критеріїв порівняння, які визначають напрями та зміст дослідження обраної проблеми у даних країнах та Україні.
Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)


Знайти схожі

11.


    Сисоєв, О.
    Економічна освіта із циркулярної економіки в Республіці Польща як відповідь сучасним викликам і запитам [Електронний ресурс] / О. Сисоєв. - Електронні текстові дані // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : науковий журнал. - 2022. - Вип. 2. - С. 100-107, DOI 10.28925/1609-8595.2022.2.12. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1609-8595

Кл.слова (ненормовані):
післядипломна освіта -- циркулярна економіка -- цілі сталого розвитку
Анотація: У статті розглядається економічна освіта із циркулярної економіки в Республіці Польща як відповідь сучасним викликам і запитам суспільства; зазначається, що економічна освіта для сталого розвитку є цілісною і охоплює зміст навчальних програм, результати навчання, методи навчання і учіння, освітнє середовище. Саме освіта в інтересах сталого розвитку надає можливість побудови «зелених» економік і суспільств, оскільки забезпечує розвиток в учнів навичок, необхідних для «зелених» робочих місць; формує мотивацію людей до життєдіяльності відповідно до цілей сталого розвитку. Питання охорони середовища, налагодження чистої економіки почали набирати значної актуальності після того, як Республіка Польща приєдналася до Європейського Союзу. В умовах ринкової економіки вагомого значення має інноваційний підхід до вищої економічної освіти, оскільки особливої актуальності набуває підготовка фахівців нової формації для економічної галузі в умовах модернізації економічних відносин, утвердження ринкових принципів господарювання, суспільних і соціальних перетворень. Циркулярна економіка та підготовка фахівців із циркулярної економіки – це шлях до вирішення економічних завдань і проблем навколишнього середовища. Свідоме ставлення до збереження навколишнього середовища й впровадження відповідних технологій господарювання формується в дітей Польщі ще на етапі навчання підприємництву в старшій школі. Показано, що циркулярна економіка своїми коренями базується на гуманістичній і демократичній освіті, реалізуючи принцип людиноцентризму.
Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)


Знайти схожі

12.


   
    Development of creativity of future specialists at foreign Language classes: conditions and opportunities. Subjective well-being [Електронний ресурс] / A. Durdas, T. Harbuza, Y. Radchenko. - Електронні текстові дані // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : науковий журнал. - 2022. - Вип. 2. - P52-59, DOI 10.28925/1609-8595.2022.2.6 . - ISSN 1609-8595. - ISSN 2412-0774

Кл.слова (ненормовані):
креативність -- суб’єктивне благополуччя -- можливості розвитку
Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/

Дод.точки доступу:
Durdas, A.
Harbuza, T.
Radchenko, Y.


Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)


Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)