Головна Спрощенний режим Посібник користувача
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Електронний каталог бібліотеки- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>II=Н057263/2023/2<.>
Загальна кількість знайдених документів : 10
Показані документи с 1 за 10
1.


    Дебич, Марія.
    Інтернаціоналізація вищої освіти в контексті відновлення України: цілі та виклики [Електронний ресурс] / М. Дебич. - Електронні текстові дані // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : науковий журнал. - 2023. - Вип. 2. - С. 7-15, DOI 10.28925/1609-8595.2023.2.1. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1609-8595

Кл.слова (ненормовані):
англійська мова -- іноземні студенти -- План відновлення України -- класифікація освіти -- вища освіта
Анотація: Метою дослідження є аналіз Плану відновлення України з питань інтернаціоналізації вищої освіти, його цілей та їх досягнення. Ціль 4 Інтернаціоналізація вищої освіти України передбачає наступні кроки: запровадження он-лайн вступу іноземців до українських університетів на регулярній основі; визначення першочергових заходів щодо вивчення англійської мови; приведення переліку галузей знань у відповідність до МСКО (1 етап: червень 2022 – кінець 2022). Для досягнення вищезазначеної мети було використано декілька методів, серед яких пошук в Інтернеті, аналіз, систематизація наочної інформації. Встановлено, що МОНУ забезпечує нормативну базу для виконання завдань першого етапу. При цьому зазначено, що необхідно: затвердити електронну форму запрошення; оформлення (реєстрації та видачі закладами вищої освіти) електронних запрошень з використанням засобів єдиної міжвідомчої електронної платформи; взаємодіяти щодо погодження електронних запрошень; вести облік електронних запрошень; запровадити Закон України «Про зайнятість населення» щодо праці іноземців та осіб без громадянства, які здобувають вищу освіту в Україні; ратифікувати Глобальну конвенцію про визнання кваліфікацій вищої освіти (2019). Збільшення обсягів державного фінансування вищої освіти в Україні в умовах відновлення від наслідків війни з росією порівняно з довоєнним періодом не є реалістичним. Кількість українських та іноземних вступників до ЗВО зменшиться.
Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

2.


    Мельниченко, О.
    Перспективи розвитку вищої освіти: освітологічний аспект. [Електронний ресурс] / О. Мельниченко. - Електронні текстові дані // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : науковий журнал. - 2023. - Вип. 2. - С. 16-24, DOI 10.28925/1609-8595.2023.2.2. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1609-8595

Кл.слова (ненормовані):
ключові компетентності -- міждисциплінарність -- майбутня освіта -- мультидисциплінарність -- футурологія
Анотація: Стаття присвячена аналізу перспектив розвитку освіти з точки зору освітології та футурології. Автор підкреслює, що уявлення про майбутнє пройшло шлях від наукової фантастики до сучасних очікувань та припущень, що базуються на міждисциплінарних та мультидисциплінарних підходах, які дозволяють вченим осмислити роль майбутнього в повсякденному житті людства, зокрема пов’язати мислення із тимчасовістю, пам’яттю та сучасними технологіями. У статті досліджуються ключові компетентності освіти майбутнього, що є важливими для сталого розвитку як в європейському, північно- та південно-американському, азійському освітньому просторі, так і для окремих конкретних регіонів світу. Особлива увага приділяється відмінностям концепцій компетентностей, що відповідають різним обставинам у різних регіонах світу. На цьому підґрунті в статті схарактеризовано компетентності, які орієнтовані на майбутнє і які треба розвивати в освітньому процесі університетської підготовки: випереджаюче мислення; здатність до міждисциплінарного дослідження; космополітичне сприйняття змін та перспектив; уміння працювати з неповною та складною інформацією; інтерактивна компетентність; здатність до самостійного прийняття рішень і самостійних дій; навички самомотивації та мотивації інших; сприйняття різних індивідуальних та культурних моделей; етична компетентність; здатність до співпереживання та солідарності. Автор акцентує увагу на тих компетентностях, що визнаються всіма вченими незалежно від регіону світу – це розвиток системного, випереджального та критичного мислення.
Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

3.


   
    Higher education quality assurance: contemporary tendencies [Електронний ресурс] / А. Durdas [та ін.]. - Електронні текстові дані // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : науковий журнал. - 2023. - Вип. 2. - P25-32, DOI 10.28925/1609-8595.2023.2.3. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1609-8595

Кл.слова (ненормовані):
вища освіта -- якість освіти -- міжнародні впливи -- глобалізація -- масовізація освіти
Анотація: У статті розглядається якість вищої освіти в контексті світових тенденцій розвитку вищої освіти з урахуванням глобальних та міжнародних впливів, які спонукають до обговорення проблеми забезпечення якості вищої освіти. Розглянуто поняття якості та констатовано відсутність консенсусу щодо концептуалізації поняття якості вищої освіти та її оцінювання. Якість вищої освіти розглянуто з педагогічної точки зору – як системну методологічну категорію, що відображає ступінь відповідності результату поставленій меті, а також як відповідність продукції вимогам споживачів та як сукупність її характеристик, що визначають ступінь придатності продукту до використання за призначенням. Зауважено дискусійність поняття якості та її індикаторів через наявність кола стейкхолдерів – осіб, зацікавлених у вищій освіті. Різниця у значенні якості вищої освіти для кожної із зацікавлених сторін визначається наявністю в них їхніх власних інтересів та власного бачення якості. Успіх студента закладу вищої освіти сформульовано як спільне бачення та сприйняття поняття якості вищої освіти. Глобалізація, масовізація вищої освіти та революція ІКТ підкреслено у статті як фактори, які радикально змінили середовище вищої освіти, створюючи нові виклики для урядів, закладів вищої освіти та інших зацікавлених сторін. Забезпечення якості вищої освіти визначено як глобальну проблему та зауважено зростання уваги до цієї проблеми у зв’язку зі швидким розвитком вищої освіти та збільшенням вартості освітніх послуг для держави та громадськості. Розглянуто останні тенденції у вищій освіті (навчання звідусіль; активне навчання замість лекцій; формування навичок, які залишаються актуальними в мінливому світі; використання формувального оцінювання замість традиційних іспитів) та зазначено їхні переваги та недоліки.
Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/

Дод.точки доступу:
Durdas, А.
Harbuza, Т.
Borshchovetska, V.
Radchenko Y., Starosta H.


Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

4.


    Mospan, N.
    Language Patterns In English Language Teaching: Virtual Educational Discourse [Електронний ресурс] / N. Mospan. - Електронні текстові дані // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : науковий журнал. - 2023. - Вип. 2. - P33-42, DOI 10.28925/1609-8595.2023.2.4. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1609-8595

Кл.слова (ненормовані):
навчальний дискурс -- мовна модель -- вища освіта -- мовні зразки -- дистанційне навчання
Анотація: Дистанційне навчання з його віртуальним середовищем започаткувало трансформацію освітніх послуг, педагогіки та управління класом. Також це спричинило трансформацію освітнього дискурсу у вищій освіті. Це дослідження спрямоване на виявлення трансформації освітнього дискурсу в дистанційному навчанні. Крім того, у статті надано відповіді на такі дослідницькі питання: як викладачі англійської у закладах вищої освіти спілкуються зі студентами у віртуальних аудиторіях; які мовні моделі вони використовують для надання інструкцій; чи суттєво змінилася вербальна комунікація між викладачами та студентами в цифровій освіті. Використання змішаного методу (аналіз дискурсу 12-ти відеоуроків викладачів університету та опитування студентів (n = 45)) дає змогу пролити світло на сучасний стан віртуального освітнього дискурсу. Стаття показує, що 1) спілкування у віртуальних класах залежить від педагогічної діяльності, що дозволяє класифікувати освітні мовні моделі за наступними категоріями – підготовка презентації навчального матеріалу онлайн, залучення студентів до діяльності онлайн, надання інструкцій щодо використання освітніх цифрових технологій та вираження емоцій або модальності; 2) викладачі університетів використовують спеціальні мовні моделі для надання інструкцій, пов’язані з використанням ІКТ-інструментів і додатків, наприклад спільне використання екрана, спілкування в чаті та емоційна модальність; 3) вербальна комунікація між викладачами та студентами, крім лінгвістичних та екстралінгвістичних ознак, включає неформальні способи спілкування – чат-емодзі та знаки. Висновки підкреслюють, що освітній дискурс кардинально змінився в цифровій освіті та перетворився на віртуальний освітній дискурс. Отримані результати можуть сприяти дослідженню аналізу віртуального освітнього дискурсу.
Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

5.


    Покотило, П.
    Викладання іноземних мов за дистанційною формою навчання: особливості [Електронний ресурс] / П. Покотило. - Електронні текстові дані // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : науковий журнал. - 2023. - Вип. 2. - С. 43-52, DOI 10.28925/1609-8595.2023.2.5. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1609-8595

Кл.слова (ненормовані):
дистанційна освіта -- комунікативні пари -- освітні платформи й застосунки -- онлайн-заняття -- студентоцентризм
Анотація: У статті окреслено деякі особливості викладання іноземних мов за дистанційною формою. Наведені деякі з базових засобів, що були розроблені саме для дистанційної освіти. Дослідження частково спирається на практичні джерела офіційних компаній, частково на теоретичне обґрунтування і практичний досвід дистанційного викладання. Також розглядаються найбільш корисні функції платформ і за стосунків для дистанційної освіти, їх використання, інтегрування в освітній процес й деякі з практичних особливостей перебігу роботи функціоналу. Робляться припущення щодо окремих особливостей, проблем й суперечностей, які можуть трапитися під час навчання з використанням цих засобів. Розглянуто студентоцентрований підхід у дистанційному навчанні. Своєчасний, послідовний й деталізований зворотній зв’язок є основною ланкою, що дозоляє досягти успіху. Захопити увагу, зацікавити, долучити до роботи й співпраці, досягти більшої ефективності в засвоєні навчального матеріалу – все це можливе з використанням сучасних технологій. Сучасні технології легко пригортають й втримують увагу студентів, зручні в користуванні й гнучкі. Автор також зазначає, що гнучкість є найважливішою складовою, що має бути використано для вибудови дистанційної структури. Гнучкість є важливою складовою студентоцентричного підходу.
Перейти до зовнішнього ресурсу PDF

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

6.


    Бінницька, К.
    Особливості цифровізації в процесі професійної підготовки фахівців у галузі туризму [Електронний ресурс] / К. Бінницька. - Електронні текстові дані // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : науковий журнал. - 2023. - Вип. 2. - С. 53-60, DOI 10.28925/1609-8595.2023.2.6. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1609-8595

Кл.слова (ненормовані):
алузь туризму -- онлайн-навчання -- ифровізація -- професійна підготовка -- фахівці
Анотація: У статті проаналізовано особливості цифровізації в процесі професійної підготовки фахівців туристичної галузі в закладах вищої освіти. Узагальнено, що цифровізація у вищій освіті є важливою для викладання та вивчення особливості функціонування галузі туризму, що забезпечить конкурентоспроможність випускників для індустрії туризму. З’ясовано, що форми навчання, які використовуються в процесі професійної підготовки фахівців туристичної галузі в закладах вищої освіти повинні бути інтегрованими до потреб туристичних організацій та направлені на генерування інноваційних діджитал-ідей, де будь-яка особа в організації може запропонувати для впровадження нові виробничі процеси або застосовувати нові технологій, щоб бізнес створював додаткові матеріальні цінності та послуги, які дозволять отримати прибутки, а також мати вигідну конкурентну позицію на ринку. Акцентовано, що із форм підготовки фахівців спеціальності туризм у закладах вищої освіти є можливість використання неформальної освіти, зокрема онлайнових туристичних курсів, стажувань, практичних курсів у готелях та навчальні (екскурсійні) подорожі. З’ясовано, що практичні дослідження та навчання в режимі реального часу допомагають студентам краще зрозуміти ситуації та проблеми «реального життя» в галузі туризму. У статті нами узагальнено шляхи діджиталізації професійної підготовки майбутніх фахівців туристичної галузі, які сьогодні можуть використовувати заклади вищої освіти. Цифровізація у процесі професійної підготовки майбутніх фахівців галузі туризму зумовлена розвитком науково-технічного прогресу та активної цифровізації самої галузі. Активна цифровізація освітнього процесу дозволяє застосовувати цифрові технології та водночас використовувати змішане навчання, що є викликом для викладачів та студентів. Тому, зважаючи на підвищені вимоги до фахівців галузі туризму, у студентів в освітньому процесі повинні бути сформовані цифрові компетентності.
Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

7.


    Стойка, О.
    Формування цифрової грамотності вчителя в системі післядипломної освіти України [Електронний ресурс] / О. Стойка. - Електронні текстові дані // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : науковий журнал. - 2023. - Вип. 2. - С. 61-76, DOI 10.28925/1609-8595.2023.2.7. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1609-8595

Кл.слова (ненормовані):
цифрова грамотність -- цифрові технології -- цифрова компетентність -- післядипломна освіта -- безперервне навчання
Анотація: У статті розглядається проблема формування цифрової грамотності вчителя у системі післядипломної освіти України. Зазначено, що цифрова грамотність є важливою для учителів, оскільки вона може сприяти підвищенню ефективності освітнього процесу, навчанню учнів ефективно використовувати цифрові інструменти в освітніх цілях та в різних сферах життя. Цифрова грамотність у процесі навчання означає знання та вміння використовувати широкий спектр таких цифрових інструментів, як смартфони, планшети, комп’ютери тощо для різноманітних навчальних цілей. Ідея безперервного навчання є одним із важливих напрямів освітнього процесу в Україні, реалізація якого спрямована на розвиток цифровізації суспільства, що вимагає від учителя високого рівня цифрової грамотності. Учитель повинен бути готовим до реалізації професійної діяльності засобами цифрових технологій, використання можливостей цих технологій для підвищення якості освітнього процесу та підготовки учнів до успішного життя в сучасному суспільстві. Цифрова грамотність є ключовою в процесі професійного розвитку вчителя, яка проявляється при вирішенні різних завдань із залученням засобів цифрових технологій. У системі післядипломної освіти України можуть бути запроваджені різні шляхи формування цифрової грамотності, а саме: програми та курси, спрямовані на формування цифрової грамотності вчителів. У статті наведено основні напрями таких програм та їх зміст.
Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

8.


    Баценко, С.
    Дистанційне навчання фінансової грамотності керівників закладів загальної середньої освіти: методичний аспект [Електронний ресурс] / С. Баценко. - Електронні текстові дані // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : науковий журнал. - 2023. - Вип. 2. - С. 77-89, DOI 10.28925/1609-8595.2023.2.8. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1609-8595

Кл.слова (ненормовані):
фінансова автономія -- фінансова грамотність -- методика дистанційного навчання -- підвищення кваліфікації -- дистанційна освіта
Анотація: У статті обґрунтовано принципи, методи, організаційні складники дистанційного навчання, рівні сформованості фінансової грамотності керівників закладів освіти та модель дистанційного навчання фінансової грамотності керівників закладів освіти, надано рекомендації щодо розроблення та впровадження ефективної методики дистанційного навчання для підвищення фінансової грамотності учасників освітнього процесу. Описано основні компоненти методики дистанційного навчання фінансової грамотності керівників закладів освіти, включаючи відповідність навчальних матеріалів потребам цільової аудиторії, використання різноманітних інтерактивних методів, а також оцінка результатів навчання. Методика передбачає індивідуальний підхід до кожного керівника закладу освіти, що дозволяє враховувати рівень підготовки та інтереси кожного учасника, та надає можливість змінювати темп навчання залежно від потреб учасника. Основні принципи методики полягають у використанні активної та інтерактивної форм навчання, забезпеченні наочності та доступності матеріалу, а також забезпеченні зворотного зв’язку між викладачем та учасниками. Особливістю авторської методики є вибір змісту навчання та підбір цифрових інструментів, які допоможуть керівникам освітніх закладів успішно застосовувати знання у своїй професійній діяльності. Крім того, методика передбачає розвиток практичних навичок, що дозволяє керівникам закладів освіти застосовувати знання та вміння в реальній практиці.
Перейти до зовнішнього ресурсу PDF

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

9.


    Чорнойван, Г.
    Особливості реалізації підтримки академічної кар’єри та працевлаштування випускників у США [Електронний ресурс] / Г. Чорнойван. - Електронні текстові дані // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : науковий журнал. - 2023. - Вип. 2. - С. 90-101, DOI 10.28925/1609-8595.2023.2.9. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1609-8595

Кл.слова (ненормовані):
академічна кар’єра -- внутрішня мобільність -- кар’єрний коучинг -- тенденції розвитку -- професійний розвиток дослідників
Анотація: Статтю присвячено особливостям професійного розвитку, працевлаштування та академічної кар’єри в США. Наголошено, що для успішного розвитку академічної кар’єри варто застосовувати системний підхід, зокрема враховувати особистісний розвиток, неперервне навчання та управління кар’єрою. Розглянуто практику діяльності американської Національної асоціації розвитку кар’єри, визначено передумови і ресурси для кар’єрного зростання. Представлено практичні інструменти щодо самооцінювання та діагностики кар’єрних шляхів, можливість для дослідників на різних етапах кар’єри взяти участь у програмі наставництва для розвитку лідерства, обміну досвідом, планування і досягнення цілей, підтримки неперервного кар’єрного зростання та навчання впродовж життя. У статті проаналізовано досвід щодо організації професійного розвитку і кар’єрної підтримки працівників провідних університетів США: Гарвардського університету, Стенфордського університету та Массачусетського технологічного інституту. Акцентовано увагу на спільній місії закладів, що полягає у цінності розвитку людського капіталу через всебічну реалізацію потенціалу кожної особистості, створення сприятливих умов життєдіяльності і професійного зростання, гідного матеріального забезпечення та перспектив кар’єрного зростання. Зазначено, що до основних тенденцій розвитку академічної кар’єри та працевлаштування випускників зазначених закладів США відносяться внутрішня мобільність, підвищення кваліфікації, неперервне навчання та професійний розвиток, організація і діяльність професійних мереж (спільнот), кар’єрний коучинг, менторство.
Перейти до зовнішнього ресурсу PDF

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

10.


    Бульвінська, О.
    Механізми реалізації соціальної відповідальності університетів в умовах університетської автономії: європейський досвід [Електронний ресурс] / О. Бульвінська. - Електронні текстові дані // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : науковий журнал. - 2023. - Вип. 2. - С. 102-112, DOI 10.28925/1609-8595.2023.2.10. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1609-8595

Кл.слова (ненормовані):
автономія університетів -- соціальна відповідальність -- Університет Люксембургу -- університетська автономія
Анотація: Стаття присвячена аналізу соціальної відповідальності університетів в умовах університетської автономії. Наголошено, що соціальна місія вищої освіти вимагає від університетів посилення соціальної відповідальності перед суспільством, державою, громадою за якість наданої вищої освіти, за сприяння інноваційному поступу країни завдяки науковим дослідженням, за розв’язання екологічних і соціальних проблем, за формування цінностей, розвиток людського капіталу. Університетська автономія в організаційному, фінансовому, кадровому, академічному вимірах надає можливості кожному закладу вищої освіти вибрати механізм реалізації соціальної відповідальності відповідно до своєї місії, цінностей, моделі – дослідницької чи підприємницької. У статті проаналізовано досвід Університету Тарту й Університету Люксембургу. З’ясовано, що механізми реалізації соціальної відповідальності відрізняються залежно від моделі університету. Дослідницький Університету Люксембургу співпрацює з приватними компаніями, муніципалітетами, державним сектором шляхом впровадження стипендіальних професорських посад, що фінансуються зовнішнім партнером, і виконання наукових досліджень на замовлення зовнішнього стейкхолдера. Підприємницький Університет Тарту реалізує соціальну відповідальність, максимально комерціалізуючи результати наукових досліджень і стартапів викладачів, науковців і студентів. У такій співпраці університети користуються можливостями інституційної автономії: можливістю створювати структурні підрозділи для співпраці з бізнесом і громадою, для проведення наукових досліджень; користуватися фінансовими внесками від різних донорів, отримувати дохід від передачі прав інтелектуальної власності; вибирати напрями наукових досліджень, самостійно визначати зміст освітніх програм і окремих навчальних модулів, тощо.
Перейти до зовнішнього ресурсу PDF

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)