Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Електронний каталог бібліотеки- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

Знайдено у інших БД:

Наукові періодичні видання Університету (8)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=С325934233/2020/26/4<.>

Загальна кількість знайдених документів : 8
Показані документи с 1 за 8

Федорук, O.
Образ запорожця Кирила Тура у викресленому фрагменті роману П. Куліша "Чорна рада" / O. Федорук // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2020. - Том 26, № 4. - С. 118-123, DOI 10.28925/2311-259x.2020.4.1. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
первіснии текст -- остаточнии текст -- творчии метод Пантелеи мона Куліша -- Віктор Петров
Анотація: Предметом дослідження є редакції та варіанти тексту роману Пантелеи мона Куліша «Чорна рада: Хроніка 1663 року». Мета и ого — проаналізувати фрагмент первісної редакції (1846), якии не увіи шов до остаточного тексту (1857) і цікавии тим, що містить деякии матеріал для характеристики образу запорожця. Аналіз цього уривка в інтерпретаціи ніи і текстологічніи площинах дає змогу краще зрозуміти творчии метод Куліша як автора «Чорної ради». Методологію статті формує поєднання джерелознавчих і порівняльного методів, що сприяє вирішенню порушених текстологічних проблем. Зокрема, зіставлення різних редакціи виявляє ефект «замиленого ока» при читанні остаточного тексту: пропущене місце корелюється із ближнім контекстом, і при уважному читанні роману можна було б зауважити можливии пропуск, адже и ого наявність дещо порушує логіку викладу. У результаті дослідження виявлено, що росіи ськомовнии відповідник фрагмента міститься в журнальніи публікації «Киевские богомольцы в XVII столетии» (1846). Текст являє собою діалог між гетьманом Якимом Сомком, запорожцем Кирилом Туром, полковником-священником Іваном Шрамом і и ого товаришем Матвієм Череванем. Потверджено тезу В. Петрова про те, що письменник «будує свіи роман широкими концентричними замкненими мотивними колами», вживаючи методу спростувань і протиставлень. У текстологічному плані відсутність фрагмента в остаточніи редакції виявляє ефект «замиленого ока» при ї ї прочитанні. Репліка Череваня (тільки на Січі вміють «жить по-людськи») у відповідь на твердження Тура (що запорожці п’ють горілку великими коряками) і реакція Тура на Сомкові слова, на які він не зважає, в остаточному тексті є менш мотивовані, ніж у первісніи редакції . Також встановлено джерело Турового висловлювання, що на Січі козаки здобич розділяли на три частини, віддаючи ї ї на церкву, віи ськові потреби і прогулюючи. Автор вжив алюзію на думу про Саміи ла Кішку. Аналізовании фрагмент первісної редакції публікується вперше, що визначає новизну дослідження. Аналіз образу Кирила Тура в наведеному уривку є перспективним з огляду на маи бутнє комплексне дослідження теми, яке стане можливим після видання всіх чорнових текстів обох різномовних версіи роману в Повному зібранні творів Куліша
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)

Знайти схожі

Бойко, Н.
Іронічність як відчуття дійсності (на прикладі малої прози О. Кониського) / Н. Бойко // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2020. - Том 26, № 4. - С. 124-130, DOI 10.28925/2311-259x.2020.4.2. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
іронія -- іроніст -- протагоніст -- резонер -- оповідання -- дешифрування
Анотація: У статті проаналізовано малу прозу О. Кониського з погляду функціонування в ніи іронії . С. К’єркегор метафорично порівнював ї ї з божественним безумством, яка, як розбуялии Тамерлан, не залишає каменю на камені, адже в «іронії негативність бере гору над позитивністю, свобода — над необхідністю». У сучасному літературознавстві іронія розглядається, з одного боку, як естетична категорія, характерна риса якої полягає у відсутності настанови розсмішити реципієнта; ідеться про авторське сприи няття діи сності («іронічнии смисл» за С. Походнею). З іншого — як стилістична фігура (троп), в основі якої лежить інакомовлення і яка розкриває потенціал авторського стилю. Проте в обох випадках для розуміння справжнього сенсу іронічного висловлювання необхідна наявність контексту, якии є и ого основним семантичним тлом. У низці творів О. Кониського іронія служить засобом увиразнення певних рис характеру и поведінки персонажа і виражається за допомогою епітетів, порівнянь, метафор. Рідше вона стає сюжетотвірним чинником, як в оповіданні «І ми — люде!» Предмет дослідження — іронія як двопланове висловлювання, для розуміння прихованого змісту якого першорядного значення набуває контекст. Об’єкт літературознавчого аналізу — мала проза О. Кониського, що досі не розглядалась у цьому аспекті, власне, цим і зумовлена новизна дослідження. Мета статті полягає у з’ясуванні місця та ролі іронії в маліи прозі письменника. Окреслена мета передбачає вирішення таких завдань: простежити появу іронії в маліи прозі письменника; виявити залежність форми іронічного висловлювання від авторської позиції , и ого ставлення до діи сності; з’ясувати вплив авторського іронічного підходу на формозмістові риси твору. У результаті проведеного аналізу шляхом залучення підходів біографічного, історико-літературного, емпіричного методів дослідження вдалося з’ясувати: попри те, що іронія не є домінантною рисою світогляду О. Кониського, у и ого маліи прозі виокремлюються твори, у яких наявна текстуальна іронія, що близька до метафори.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)

Знайти схожі

Руснак, І.
Поетика фейлетону "Подєбрадський чичероне" Миколи Чирського / І. Руснак // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2020. - Том 26, № 4. - С. 131-137, DOI 10.28925/2311-259x.2020.4.3. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
фейлетон -- путівник -- монтаж -- чичероне -- жіноча емансипація
Анотація: Предметом дослідження є поетика феи летону «Подєбрадськии чичероне» (1924) Миколи Чирського. Цеи твір став ефектною відповіддю митця на прагнення студенток Украї нської Господарської Академії (УГА) розкритикувати и ого погляди на ідеї жіночої емансипації , а також на ставлення редакторів студентських сатиричних видань до обсягу підготовлених до друку матеріалів. Мета статті — з’ясувати досягнення М. Чирського у використанні сатиричних прии омів для створення художньої виразності повідомлюваного і втілення ідеи но-тематичного задуму. Для досягнення ї ї використано герменевтичнии метод аналізу публіцистичного тексту. У результаті дослідження з’ясовано особливості центрального образу чичероне, композиції тексту та и ого тематики. Чичероне — обізнании посередник між мандрівниками і тими явищами діи сності, які викрито у феи - летоні. Й ого очима реципієнт дивиться на пам’ятні місця Подєбрад, и ого репліки стають домінантними у формуванні думки про місто, УГА та людність, яка тут навчалася і проживала. У феи летоні в гумористичніи тональності відтворено колоритні деталі студентського побуту, діяльність окремих партіи , мистецьких, громадських організаціи та об’єднань, зокрема провокативно названої у феи летоні жіночої спілки — «Організації проблематичного характеру». Композиція феи летону створена за допомогою монтажної техніки. Елементи монтажу підкреслили емоціи но-смислові и асоціативні зв’язки між окремими персонажами и епізодами. Зіткнення несумісних епізодів допомогли створити комічні художні ефекти, відобразити динамічну ситуацію спостереження за життям украї нської студентської громади. Окрім основної теми, феи летон імпліцитно порушував проблему правки-скорочення публіцистичних матеріалів у студентських періодичних виданнях в еміграції . Феи летон давав письменнику змогу залучати читачів до обговорення важливих проблем, що перетворювало твори цього жанру на активнии чинник громадського життя. Поява в украї нськіи закордонніи періодиці матеріалів про жіночу емансипацію та участь жінок у багатогранному житті переселенців засвідчували неабияку увагу до цих питань в украї нському емігрантському середовищі. Однак феи летоннии набуток митця не вичерпується творами окресленої тематики. Це перспективнии для подальших досліджень пласт публіцистичної спадщини М. Чирського, що може відкрити нові риси поетики письменника
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)

Знайти схожі

Колошук, Н.
Тріада Віра — Надія — Любов як символ у ліриці шістдесятників Б. Окуджави та Є. Сверстюка / Н. Колошук // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2020. - Том 26, № 4. - С. 138-144, DOI 10.28925/2311-259x.2020.4.4. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
тріада Віра — Надія — Любов -- лірика -- шістдесятники -- дисидентство -- поетичні символи
Анотація: Предметом дослідження стали два вірші поетів-шістдесятників — «Три сестри» Б. Окуджави та «Віра — Надія — Любов» Є. Сверстюка. Ї х об’єднує символічнии образтріада християнських великомучениць. Метою статті є з’ясування відмінностеи у розвитку національних культур колишнього СРСР, які зумовлюють подальші розходження в сучасніи ментальності громадян краї н, що зрештою розділилися. Для досягнення цієї мети було застосовано метод порівняльно-герменевтичного тлумачення текстів. Постановка проблеми. Персоніфіковані образи Віри, Надії , Любові у вірші Б. Окуджави «Три сестри» постають перед ліричним героєм як первні и ого особистісного існування, вірність яким виправдовує поета, що почувається боржником перед життям і сучасниками. Натомість вірш Є. Сверстюка «Віра — Надія — Любов» розкриває глибокии суспільно-історичнии підтекст у світлі мемуарних свідчень про трагічні долі украї нських дисидентівшістдесятників. Мотив неминучості трагічного вибору на хресному шляху домінує в и ого образно-смисловіи структурі. У результаті дослідження з’ясовано, що порівняно з піснею Б. Окуджави в Є. Сверстюка відчутнішими є символічнии план притчі та зв’язок із релігіи ною традицією. Ліричнии голос украї нського дисидента зіткании із відголосів не буденного для радянської Украї ни культурного тексту — з агіографії , із переслідуваного и підпільного церковного життя, із повстанської лірики часів Другої світової віи ни, із забороненої публіцистики борців за національне відродження. Украї нські дисиденти бачили свою місію інакше, ніж ї хні сучасники в Росії , звідси и глибокии сакральнии смисл образів тріади великомучениць, і молитовнии настріи , і трагічнии пафос віршів Сверстюка, присвячених братам-дисидентам.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)

Знайти схожі

Semenist, I.
"Misty Poetry" as a reflection of the nature of Chinese literature of the "New Period" (second half of the 20th century) = «Туманна поезія» Як віддзеркалення природи китайської літератури «Нового періодУ» (друга половина xx століття) / I. Semenist // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2020. - Том 26, № 4. - С. 145-150, DOI 10.28925/2311-259x.2020.4.5. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
Туманна поезія -- китайська література -- менлунши -- культурна революція -- модернізм -- Китай -- Культурна революція
Анотація: Предметом дослідження є формування течії «Туманної поезії » в китаи ськіи літературі кінця XX століття. Мета статті — розкрити динаміку «Туманної поезії » в межах модерністської парадигми на тлі китаи ської літератури «Нового періоду». Методика дослідження ґрунтується на ідентифікації ключових категоріи модерністської поетики, що сприи маються і трансформуються в практиці версифікації течії . Метод соціокультурної контекстуалізації використовується для визначення місця «Туманної поезії » в естетичному та ідеологічному контексті Китаю періоду після Культурної революції . Результати дослідження виявляють ліричні спроби модерністського пошуку ідентичності в китаи ськіи літературі «Нового періоду». Пошуки власного «Я» та прагнення ширшого визначення категорії ідентичності розглядаються та всебічно аналізуються на матеріалі загалу репрезентативних поетичних текстів (Чжан Мін, Мен Лан, Беи Дао, Дуо Дуо). «Туманна поезія» поклала початок «новому періоду» в історії сучасної китаи ської літератури. Ця літературна течія продемонструвала якісні зміни в ідеологічних засадах і художніи практиці нової поезії Китаю у XX столітті. «Туманна поезія» стала своєрідним естетичним протестом проти ідеи но-художніх кліше попередньої культурно-історичної епохи. Поняття «Я» в межах парадигми Туманної поезії достовірно ідентифікується як незалежна свідомість, не продиктована жодною ідеологією чи доктриною, розкрита за допомогою зображень внутрішніх думок поета, як свідомих, так і підсвідомих. Результати дослідження демонструють трансформаціи нии потенціал поетики течії «Туманної поезії » на просодичному рівні, на рівні стилістичної образності та в жанровіи специфіці. Інтерпретативні результати дослідження виявляють значення «Туманної поезії » в тому, що ця течія відродилась і дала новии поштовх для подальшого розвитку гуманістичніи орієнтації китаи ської поезії . Новизна дослідження полягає в розкритті художніх засобів освоєння маргінального простору, що забезпечують поету та ліричному герою критичну дистанцію від панівного дискурсу політико-культурного істеблішменту в добу після Культурної революції в Китаї . Дослідження підсумовує, що течія «Туманна поезія» поставила у фокус суб’єктивне начало в мистецтві та відкрила дискурс для активних пошуків нової художньої діи сності, у якіи поєднані спадщина класичної поезії Китаю, наи кращі гуманістичні традиції нової поезії початку XX століття та модерністські риси західної поезії .
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Семеніст Іван

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)

Знайти схожі

Katerynych, P.
Educational journalism in Ukraine: Current status and development prospects = Освітня журналістика в Україні: сучасний стан і перспективи розвитку / P. Katerynych // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2020. - Том 26, № 4. - С. 151-158, DOI 10.28925/2311-259x.2020.4.6. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
освітня журналістика -- Освіторія -- ЗМІ освітньої тематики -- траєкторії освітньої журналістики
Анотація: У статті вивчено розробленість поняття «освітньої журналістики» в украї нському та європеи ському журналістикознавстві, визначено поняття «контенту освітньої тематики», типологію та функції ЗМІ на освітню тематику. Дослідження є актуальним, оскільки вперше в украї нському журналістикознавстві здіи снено ґрунтовну спробу дослідити поняття «освітньої журналістики». Мета дослідження — визначити поняття «освітньої журналістики» в украї нському медіадискурсі та проаналізувати типологічні и жанрові особливості (на прикладі обраних інтернет-видань освітньої тематики). Методом дослідження обрано кількіснии контент-аналіз, оскільки він дає змогу зрозуміти проблематику в освітніи сфері, на якіи аналізовані ЗМІ акцентують наи вищу увагу, а також галузі освіти, що висвітлюються наи менше. Новизна роботи полягає у введенні до украї нського журналістикознавства поняття «ЗМІ освітньої тематики», «траєкторії освітньої журналістики», розробці структури мультимедіи ної редакції освітнього ЗМІ. Складність роботи з контентом освітньої тематики полягає в тому, що освітня журналістика per se є спеціалізованою галуззю знань, однак серед галузеи освіти виділяють дошкілля, середню освіту, вищу, інклюзивну (між іншим, олігофрено-, сурдо- і тифлопедагогіки), післядипломну, андрагогіку. У дослідженні наведено результати кількісного контент-аналізу інтернет-ЗМІ освітньої тематики «Освіта.ua», «Педпреса», «Освіторія» та «НУШ» (загалом проаналізовано 6 623 публікації в цих ЗМІ), що сприяло визначенню тем і жанрів, які превалюють у журналістських матеріалах на освітню тематику, а також джерел походження цих матеріалів — авторських чи запозичених з інших ресурсів (зокрема МОНУ). Результати дослідження мають не лише теоретичне, але и практичне значення, оскільки можуть бути враховані в ході розробки навчальних програм для підготовки освітніх журналістів, укладання термінологічної бази та формування рекомендаціи для роботи освітнього журналіста
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Катеринич Петро

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)

Знайти схожі

Васьків, М.
Особливості журналістських публікацій В’ячеслава Медведя — колумніста / М. Васьків // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2020. - Том 26, № 4. - С. 159-171, DOI 10.28925/2311-259x.2020.4.7. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
В’ячеслав Медвідь -- колумністика -- есеї стика -- рубрика -- періодичність
Анотація: Предметом дослідження у статті є специфіка украї нської письменницької колумністики. Основною проблемою статті стало з’ясування причин розквіту украї нської колумністики на перехресті художньої літератури і журналістики, окреслення основного кола ї ї тем, мотивів, образів на прикладі публікаціи В. Медведя. Об’єктом дослідження украї нських науковців були лише окремі теоретичні аспекти авторських колонок у вітчизняних часописах, без ґрунтовного аналізу конкретних журналістських творів, тому детальна характеристика колумністського доробку письменника зумовила наукову новизну статті. Метою статті є всебічне дослідження індивідуальної неповторності контенту в авторських колонках В. Медведя на тлі розвитку вітчизняної колумністики и журналістики 1990–2000-х років. Для цього застосовувалися культурно-історичнии метод для визначення причин написання і контексту конкретних публікаціи колумніста, ї х місця и ролі у творчості письменника, інтелектуальному бутті украї нського суспільства; філологічнии метод — для аналізу текстів цих публікаціи ; компаративістськии метод — для визначення спільного і відмінного в матеріалах авторських колонок В. Медведя та інших украї нських письменників зазначеного періоду. Підсумком дослідження стали такі результати: 1. Серед різних визначень авторської колонки для украї нської колумністики наи більш прии нятним є розуміння ї ї як рубрики, у яку вміщуються твори різних жанрів, але в конкретніи колонці — твори одного жанру и однієї стилістики, у чому переконує доробок В. Медведя. У рубриках «Літературні сторінки» і «Книжник-review» В. Медвідь виявляє себе як літературнии критик, публікуючи в першіи із них рецензії на антології сучасної літератури і короткі літературні портрети сучасників — у другіи . Публікації в колонках «З вершин і низин» та «Світло і тінь» відзначаються описовим, есеї стичним характером. 2. Колумністика В. Медведя виникає як синтез суспільної уваги до ключових соціальних і морально-етичних проблем, неупередженого авторського світогляду та неповторного притчевого стилю письменника-публіциста. 3. Констатується, що популярністю в читачів часописів користуються публікації з чіткими, переважно спрощеними, висновками, так само чіткими акцентами в поділі на позитив і негатив, тому колумністика В. Медведя не мала великого успіху в загалу. Й ого письмо вимагає високого інтелектуального рівня читачів, призначене для вузької елітарної публіки. Практичне значення статті полягає в можливості використання ї ї результатів у працях із журналістської жанрології , історії украї нської журналістики и літератури межі ХХ–ХХІ століть, при вивченні творчості В. Медведя
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)

Знайти схожі

Гольцева, М.
Експресивний МА-подяка у дипломатичному дискурсі Ради Безпеки ООН / М. Гольцева // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2020. - Том 26, № 4. - С. 172-176, DOI 10.28925/2311-259x.2020.4.8. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
мовленнєвий акт -- експресивний акт -- експресив -- дипломатичний дискурс -- прагматика
Анотація: Предметом дослідження є МА-подяки виступів представників країн на засіданнях Ради Безпеки ООН. Мета його полягає у виявленні структурних і прагматичних властивостей дипломатичного дискурсу МА-подяки на прикладі сучасних англомовних виступів на засіданнях Ради Безпеки ООН з охопленням хронологічного зрізу. Під час проведення цієї розвідки застосовувався метод порівняння в різноманітних формах прояву подяки дипломатами. Також цей метод застосовується при хронологічному зрізі МА-подяки. Водночас використовується метод синтезу під час обробки теоретичного підґрунтя дослідження. Результати дослідження. Протокольна подяка дещо відрізняється від повсякденної хоча б тим, що тут передусім має значення статус мовця, його положення в суспільстві. Зазвичай дипломатична подяка стримана, без надмірних емоцій. Проте трапляються і винятки, які мають місце між особливо дружніми представниками / дипломатами. Ці подяки будуть кардинально відрізнятися одна від одної, перша — більш стримана, з нейтральним дієсловом thank, друга — більш емоційна, забарвлена підсилювальними інтенсифікаторами, наприклад very. До ключових ознак експресивів ми віднесли акт скоєння якогось дійства, адже неможливо вибачитися за щось, чого немає, або вітати з чимось абстрактним, чого не відбулося в минулому. Аналіз представлених прикладів був проведений за допомогою моделі SVOiOd, де відображаються об’єкт дії, власне суб’єкт дії та сама дія, яка постає у вигляді проголошеної подяки. Характерною рисою дипломатичної подяки є її привселюдність, адже саме вона підкреслює значущість, важливість певних людей. Як спосіб підтримання позитивної атмосфери подяка буде вже виступати формулою етикету. Але при цьому факультативним компонентом привселюдної подяки є фізична присутність безпосереднього адресата, також адресатом можуть виступити ціла група людей або й ціла країна. Наукова новизна цього дослідження полягає в тому, що воно вперше торкається структурно-прагматичних властивостей МА-подяки сучасних англомовних промов у комунікативній ситуації засідання РБ ООН. Новим є звернення до структурно-прагматичної специфіки таких промов. З метою встановлення зрушень структури та прагматики дипломатичного дискурсу зроблено хронологічні зрізи, що охоплюють промови середини та кінця ХХ ст. Практичне значення цієї розвідки полягає в тому, що результати її сприятимуть глибшому розумінню кореляції між структурою, прагматичним наповненням, релевантністю дібраних мовних одиниць для забезпечення успішності дипломатичного виступу.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)