Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Електронний каталог бібліотеки- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

Знайдено у інших БД:

Наукові періодичні видання Університету (7)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=С325934233/2022/28/4<.>

Загальна кількість знайдених документів : 7
Показані документи с 1 за 7

Бойко, Н.
Інтелігенти- просвітники в прозі О. Кониського та Б. Грінченка: проблема реалізації / Н. Бойко // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 4. - С. 175-182, DOI 10.28925/2311-259x.2022.4.1. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
українська проза -- рецепція -- повість -- ідея -- образ -- ідеологія -- народник
Анотація: У статті проаналізовано прозові твори двох представників украї нської літератури останньої чверті ХІХ ст. — Олександра Кониського і Бориса Грінченка. Закцентовано, що низка ї хніх творів, з одного боку, розширюють жанрово-стильові можливості тогочасної украї нської прози, з другого, втілюють намагання в межах реалістичної художньої системи змоделювати бажану суспільну реальність. Усвідомлюючи обмеженість свої х практичних діи , прозаї ки покладали на літературу роль сери озного посередника для налагодження комунікації між «старою» і «молодою» інтелігенцією, інтелігенцією і народом. А втім ідеологічна проза була одним із засобів популяризації украї нства та залучення нових сил до культурно-просвітницького руху. Предмет дослідження — проблемно-ідеи на основа аналізованих творів і ї х система образів. Об’єкт дослідження — прозові твори О. Кониського та Б. Грінченка, де рушієм сюжету и головною діи овою особою постають представники різночинної украї нської інтелігенції , яких зазвичаи називали «нові люди». Мета статті — на прикладі творів представників старшого і молодшого покоління украї нофілів простежити, чи змінювалися ідеї національного руху та настрої у колі украї нських громадсько-культурних діячів. Зазначена мета передбачає вирішення таких завдань: окреслити різні періоди народницького руху в Украї ні в рецепції и ого багаторічних і активних учасників, проаналізувати підхід до концептування образу «нової людини» як носія нової ідеології та популяризації останньої серед ширших суспільних мас, з’ясувати, наскільки мрії народників кореспондувались із реальністю. У результаті проведеного аналізу шляхом залучення підходів біографічного, істориколітературного, емпіричного методів дослідження вдалося з’ясувати, що завдання, які стояли перед ідеологічною прозою на початку 1870-х років, не втратили своєї актуальності в останнє десятиліття ХІХ ст., оскільки по суті не змінилася внутрішня політика уряду щодо українців. Література, за задумом авторів, могла б програмувати певну соціальну поведінку значної соціальної групи, однак з об’єктивних причин твори із життя інтелігенції були відомі незначніи читацькіи аудиторії
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Gladun, D.
Poetry based performance as a method of Lesia Ukrainka’s heritage actualization = Поетичний перформанс як метод актуалізації поезії Лесі Українки / D. Gladun // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 4. - С. 183-188, DOI 10.28925/2311-259x.2022.4.2. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
украíнська поезія -- поетичний перформанс -- перформанс -- заснований на поезіí -- відеоперформанс
Анотація: Об‘єктом дослідження є поетичнии перформанс як продуктивнии метод актуалізаціí поезіí , що дозволяє створити широкий спектр індивідуальних інтерпретацій одного вірша через унікальний особистий досвід митця-перформера. Поетичнии перформанс — це перформанс, у якому домінують поетичні засоби (письмові та/або усні слова). Претекст для поетичних виступів необов’язковии , оскільки поетичний текст може бути створений під час поетичного виступу ex nihilo. Натомість усі перфоманси, засновані на поезіí , мають претексти, які використовуються як відправні точки. Проте використання самоí поезіí під час виступу не є обов’язковим. Проблема дослідження полягає в осмисленні точок дотику між поетичним перформансом і перформансом, заснованим на поезіí . Мета статті — проаналізувати актуалізацію поезіí Лесі Украí нки засобами сучасного перформансу. Для досягнення мети використано інтертекстуальний та інтермедіальний методи дослідження. Результати дослідження. Два розглянутих у дослідженні сучасні перформанси украíнських митців (перформанс «Без назви» (2014) Ярини Шумськоí та відеоперформанс «Contra Spem Spero!» (2020) Ксеніí Кисиличин) мають спільнии претекст (вірш «Contra spem spero!» Лесі Украí нки), але створюють різні смислові поля. Ці перформанси не лише підкреслюють помітність і важливість претексту, а и виокремлюють певні його рядки та образи як найбільш актуальні для певного часу (і для певного митця-перформера), ті частини оригінального тексту, які сучасні митці обирають для власного (фізичного) «проживання» и переосмислення за посередництвом медіи мистецтва перформансу. Зв’язок між претекстом і перформансом не зникає, навіть якщо на перший погляд він може здатися розмитим. Це дає можливість глядачеві створити несподівані асоціаціí та інтерпретаціí як перформансу, так і претексту, розширити межі інтерпретаціи ного поля тексту, поглянути на нього під іншим кутом.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Гладун Дарина

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Федик, Т.
Травмування Чорнобилем: залежність ментальна і фізична (художні моделі адикції в п'єсах Григорія Штоня і Павла Ар'є / Т. Федик // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 4. - С. 189-195, DOI 10.28925/2311-259x.2022.4.3. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
сучасна українська драматургія -- залежність -- адиктивна поведінка -- поетика адикції
Анотація: Актуальність дослідження зумовлена гострою потребою переосмислення Чорнобильської катастрофи в різних мистецтвах: кіно, музиці, живопису, серед яких література дає можливість представити зв’язок між макромасштабом події і мікрорівнем персональної історії . У статті розглянута проблема ролі адикції в художньому осмисленні Чорнобиля як травми нації . Предметом дослідження є адиктивна поведінка головних діи ових осіб аналізованих п’єс. Метою — аналіз поетики художніх моделей зумовлених Чорнобильською катастрофою адикціи на матеріалі двох п’єс: «Канон» Григорія Штоня і «На початку і наприкінці часів» Павла Ар’є. Для досягнення мети були використані методи психологічного аналізу, поетологічний і моделювання. У результаті дослідження простежуємо у двох п’єсах схожі маркери, які вказують на персонажів-адиктів: компульсивну поведінку, заперечення, втрату реальності та натомість створення альтернативної діи сності, проте драматурги обирають різні інструменти конструювання художніх моделеи адикції . Григоріи Штонь під час творення образу Антіна поступово накладає прийоми один на одного — спершу з’являються ретроспекції , згодом художні відступи оприявнені через марення, а своєрідним інструментом виступають галюцинації , які не є частиною структури тексту п’єси, але чиї наслідки простежуються в діях чоловіка. Натомість Павло Ар’є у вибудовуванні образу Баби Прісі використовує розлогі емоційно забарвлені монологи, а серед унікальних прий омів формування образу жінки є введення сюрреалістичної історії -вигадки. Новизна полягає в аналізі поетики творення художніх моделей адиктивної поведінки й увиразненні відмінних художніх підходів в переосмисленні природи і наслідків Чорнобильської катастрофи залежно від генераціи ної приналежності драматургів
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Саєнко, В.
"Осіння" проза Бориса Нечерди: роман "Квадро" / В. Саєнко // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 4. - С. 196-210, DOI 10.28925/2311-259x.2022.4.4. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
роман-попередження -- детектив -- модернізм -- постмодернізм -- герменевтичний аналіз
Анотація: Актуальність статті зумовлена гострою необхідністю дослідити роман-прозріння, роман-передбачення «Квадро» лауреата Шевченківської премії , шістдесятника Бориса Нечерди. Метою дослідження є аналіз пізньої прози письменника у контексті одеської літературної школи. Предметом дослідження є жанрові та стильові параметри творів, зокрема роману «Квадро», спостереження про які становлять новизну дослідження. У результаті дослідження за допомогою герменевтичного методу доведено кількісну і якісну значущість прози митця на підставі комплексного дослідження роману «Квадро» як вершини творчості письменника. Проведене дослідження дає підстави визначати «Квадро» як філософськии постмодерниийроман, втілении у гостросюжетну форму. Роман має такі якості притчі, як апеляція до позачасового характеру вічних проблем, філософськии характер ї х обґрунтування, широке використання біблійного інтертексту, моральна настанова, афористичність мови, узагальненість та метафоричність естетичного мислення. Водночас твір містить характерні риси пригодницького, детективного жанру, хоч і не ґрунтується на детективніи фабулі. Синтетичнии характер жанру дозволяє автору залучати в текст ліричні мініатюри, есеї , памфлетні елементи. Ці жанрові особливості спонукають розглядати роман у контексті постмодерністської манери письма, яка у творчості Бориса Нечерди проявляється через інтертекстуальність, образи-архетипи, у поданні твору як своєрідного художнього коду, що потребує розшифрування через полісемію символів та синкретизм метафор і асоціацій . Перспективами дослідження є аналіз рецепції пізньої творчості Бориса Нечерди в сучасності. Своєю формулою «Замовте за мене золоте слово», увиразненою в «Останніи книзі» «осіннього» періоду, автор вказав на один зі шляхів вивчення його місця в українські культурі. Нечерді присвячено чимало творів, його образ відбито у полотнах художників, зокрема славнозвісного Юрія Коваленка, що був прототипом герої в його прози
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Zhuravska, O.
Symbolic nature, cultural codes and media functionality of "the russian warship" meme. Part two = Символічна природа, культурні коди і медіафункціональність мема «Русскій воєнний корабль» / O. Zhuravska // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 4. - С. 211-217, DOI 10.28925/2311-259x.2022.4.5. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
медіа -- мас-медіа -- культурні коди -- медіадискурс
Анотація: Метою дослідження є аналіз символічної природи, культурних кодів різноманітних модифікаціи одного з найпоширеніших українських мемів 2022 року, и ого ролі у творенні и розвитку новітніх медіи них дискурсів, а також визначення тенденції щодо и ого використання в публікаціях мас-медіа. Предметом вивчення в розвідці є мем «Русскій воєнний корабль» і група и ого модифікацій , які поширилися в медіапросторі після 24 лютого 2022 року. Констатується, що сфера медійного функціонування мема колосальна, він поширюється не тільки у вербальніи , але и візуальніи формі, репрезентований цілою низкою медіи них і мас-медійних жанрів, починаючи від постів у соцмережах від офіційних осіб у державі и закінчуючи брендуванням і окремих медіи них проєктів, і медіа. Особливістю цього мема є також те, що він долає кордони національно орієнтованого медіи ного простору за законами новинних жанрів як актуальна и соціально значуща інформація. Особливістю поширення мема є те, що и ого вербальним ядром є обсценнии вислів, уживання якого за нормами багатьох лінгвокультур є вкраи обмеженим. Завдяки методам наративного аналізу, узагальнення, інтерпретації автор статті визначає роль мема у формуванні новітніх різновидів дискурсу героїки, безсмертя, що важливі в умовах гібридної віи ни та інформаційного протистояння. У результаті дослідження з’ясовано, що мем стає символом сміливості и відчайдушності спротиву безпричинній військовій агресії і порушенню встановленого після Другої світової війни світового порядку. У статті визначено тенденції в зміні медіи ної функціональності мема, що полягає в поступовому пом’якшенні обсценної категоричності вербальної конструкції через заміну и ого еліпсованими варіантами, метафоричними евфемізмами, висловами-алюзіями тощо. Вивчення іронічного філологічного медіадискурсу мема «Русскіи воєннии корабль» оприявнює, з одного боку, и ого трансгресивну природу, тобто функцію долання заборон під час кризових граничних ситуацій , а з іншого боку, демонструє значущість мема для процесів національної самоідентифікації . Новизна дослідження полягає у вивченні функціональності мема в різних медійних дискурсах, зокрема професій ного журналістського, міфологічного герої чного, філологічного іронічного тощо. Перспективним можна визначити подальше вивчення мема на різних етапах и ого медійного життєвого циклу. Стаття подається у двох частинах. У цьому випуску розглядається лінгвокультурний код цього мема
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Журавська Оксана

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Стеблина, Н.
Динаміка присутності ключових ньюзмейкерів у новинах українських онлайн ЗМІ до та під час повномасштабного вторгнення РФ / Н. Стеблина // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 4. - С. 218-224, DOI 10.28925/2311-259x.2022.4.6. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
ньюзмейкер -- онлаийн-ЗМІ -- медіасередовище -- новини -- повномасштабне вторгнення
Анотація: Предметом дослідження є динаміка присутності ключових ньюзмейкерів у новинах українських провідних незалежних онлаи н медіа, оскільки це дає змогу зрозуміти особливості цифрового медіи ного середовища і специфіку його трансформації під час повномасштабного вторгнення. Розвиток сучасних ЗМІ зумовлює «гібридна медіасистема», за А. Чадвіком. Під впливом цифровізації , соціальних мереж і нових медіа мас-медіа зазнали змін. ЗМІ вже не є першими, хто виробляє новини, збільшується ї хня залежність від влади і лідерів думок, натомість влада може обіи тися без ЗМІ для того, щоб поширювати повідомлення для суспільства. Окрім того кількість уваги, яку аудиторії готові приділяти новинам, спадає, а мас-медіа вже звертаються не стільки до масової аудиторії , скільки до розрізнених аудиторіи , які в цифровому середовищі об’єднуються довкола обговорення власних інтересів і потреб. Проте ці особливості розвитку ЗМІ не враховують медіасередовище, що трансформується під впливом повномасштабного вторгнення. Тому метою дослідження є проаналізувати динаміку присутності ключових ньюзмеи керів в онлайнових мас-медіа і виявити особливості трансформації українського цифрового медійного середовища під час повномасштабного вторгнення РФ. Методологія дослідження передбачає автоматизованиий алгоритм моніторингу контенту ЗМІ (мова Python). Об‘єктом дослідження стали заголовки провідних якісних украї нських ЗМІ: «Украї нська правда» (50200 заголовків) та «Дзеркало тижня» (41328) за жовтень 2021 – жовтень 2022. У результаті дослідження встановлено, що до повномасштабного вторгнення у медіа були практично відсутні постіи ні популярні ньюзмеи кери, які були б готові генерувати меседжі для мас-медіа. В основному через ЗМІ поширювалися повідомлення, що стосувалися «ковіду». Після 24 лютого в перший період на перший план вийшов Зеленський , популярність якого значно зросла. Також з’явилися інші офіційні джерела: Генштаб і ОДА, щоб контролювати порядок денний і на загальнонаціональному, і на регіональному рівнях. Із часом увага до Зеленського спала, а також з’явилася потреба аналітики віи ни. Поряд із офіційними джерелами з’явилося и одне незалежне. У перспективі дослідження — порівняння присутності ключових ньюзмейкерів в онлайнових медіа і соціальних мережах
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Тищенко, О.
Звенигородські польові записи А. Кримського в архівній картотеці: структура заголовного елемента / О. Тищенко // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 4. - С. 225-230, DOI 10.28925/2311-259x.2022.4.7. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
деколонізація гуманітарної сфери України -- лінгвістичне джерело словника -- українська мовна ідентичність -- Картотека Звенигородщини -- структура заголовного елемента -- описова конструкція -- характеристики слова
Анотація: У статті до мовознавчого обігу впроваджено актуальнии для поновлення української ідентичності лексичнии матеріал в контексті деколонізації гуманітарної сфери України — фрагмент Картотеки Звенигородщини А. Ю. Кримського (КЗ). Розглядаємо ці матеріали як лінгвістичне джерело у складі Архівної картотеки та елемент джерельної основи «Росіи сько-украї нського словника» за ред. А. Ю. Кримського та С. О. Єфремова (1924–1933). Стаття розглядає проблему мовної ідентичності, і задля об‘єктивного обґрунтування фактів ї ї авторка спирається на теоретичну літературу та два типи мовних джерел: первинних (жива мова, літературні тексти в усніи та писемніи формах) і вторинних (словники, словникові матеріали). Мета статті — проаналізувати заголовну частину КЗ А. Ю. Кримського в контексті мовних процесів. Предметом дослідження є заголовнии елемент картки КЗ. Методом структурного аналізу та опису визначено особливості й ого оформлення, новизною роботи є аналіз додаткових одиниць (ДО) в заголовніи частині; характеристики заголовних одиниць (семантичні, граматичні, етимологічні, стилістичні). У результаті дослідження з’ясовано, що ДО може бути наведено як до одного, так і до обох заголовних слів: синонім (тои самии частиномовнии варіант слова); дієприкметникова форма заголовного дієслова, зменшувально-пестлива форма; описова конструкція (як заголовна або як ДО); комбіновании додатковии елемент (і слово, і описова конструкція); характеристики заголовного слова: семантичні — містять уточнення щодо об’єкта чи суб’єкта дії , ознаки, способу дії , відсильні тлумачення; граматичні — окреслюють сполучуваність заголовного слова, й ого граматичні значення; акцентуаціи ні — повідомляють про наголос. Рідше трапляються етимологічні, правописні, стилістичні коментарі. Таке структурування заголовного елемента є проміжним етапом між збиранням польового матеріалу (живої мови) та укладанням словникової статті. Перспективи дальшого вивчення полягають в аналізі варіантів заголовного слова (у межах мікро- та макроструктури КЗ)
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)