Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Електронний каталог бібліотеки- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Пошуковий запит: (<.>K=африканське суспільство ігбо<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 1

Ebo, S.
Death in Igbo African ontology = Смерть в онтології африканського народу Ігбо / S. Ebo // Схід = Skhid : аналітично-інформаційний журнал. - 2019. - № 3. - P22-28. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1728-9343. - ISSN 2411-3093

Кл.слова (ненормовані):
смерть -- пошуки сенсу свого існування -- африканське суспільство ігбо -- концептуалізація смерті в уявленнях ігбо
Анотація: Смерть - це виклик будь-яким дослідженням людини, її кінцева головоломка. Смерть незмінно знаходиться в центрі людських пошуків сенсу свого існування. Різні культури в різні епохи наближалися до смерті через широку гаму значень і смислів. Африканська спільнота Ігбо, як і інші культури у світі, зіткнулася зі смертю у своїй спробі філософського обґрунтування сенсу свого життєвого досвіду. Людина не повинна просто зникати. Ігбо, як і більшість представників людського роду, відмовляються остаточно прийняти смерть. Серед Ігбо смерть - це континуум. Померлі продовжують жити в пам'яті й діяльності спільноти. Їхній статус на землі мертвих, яка, до речі, не є далекою від місця проживання спільноти, залежить від того, наскільки добре вони жили й наскільки добре їхні нащадки виконували свої обов'язки по відношенню до них, особливо щодо їх поховання. В онтології Ігбо суспільство є центром існування. Навіть у світі мертвих мертві існують для своєї громади. Вони повинні продовжувати робити добро для спільноти, забезпечувати сприятливі умови для богів. Навіть коли мертві не викликають прихильності предків, вони не просто зникають. Вони витають навколо громади, спричиняючи великі незручності для їх близьких, сімей та спільноти в цілому. Коли Ігбо помирає, він не бажає ані бути об'єднаним з богом на небесах, ані бути покараним демоном у пеклі. Його істота по суті визначається як продовження "перебування з громадою". У статті цей унікальний досвід Ігбо щодо розуміння смерті фіксується за допомогою вивчення письмових джерел, усних традицій та інтерв'ю, безпосереднього спостереження за звичаями спільноти на практиці та аналізу живого спілкування. Серед існуючих у світовій філософській спадщині інтерпретацій смерті необхідно чітко виокремлювати унікальну концепцію Ігбо, яка одночасно стосується й проблеми сенсу життя
Дод.точки доступу:
Ебо Сократ

Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)