Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Електронний каталог бібліотеки- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

Знайдено у інших БД:

Наукові періодичні видання Університету (2)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=вебресурси<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 3
Показані документи с 1 за 3

Лотоцька, Алевтина.
Організація дистанційного навчання в початковій школі : методичні рекомендації / А. Лотоцька // Початкова шк. : наук.-метод. журн. - 2020. - № 7(613). - С. 1–8. . - ISSN 0131-5358

Рубрики: Дистанційне навчання--організація навчання--початкова школа

Кл.слова (ненормовані):
дистанційне навчання -- організація навчання -- комунікація з батьками -- взаємодія вчителя з учнями -- вебресурси -- режими дистанційного навчання -- оцінювання результатів навчання -- початкова школа

Є примірники у відділах: всього 2 : Ф3 (1), Ф2 (1)
Вільні: Ф3 (1), Ф2 (1)

Знайти схожі

Сокол, І. М.
Дистанційне викладання інформатики: особливості, проблеми, цифрові інструменти / І. М. Сокол, К. В. Стадниченко // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2021. - N 10. - С. 191-202, DOI 10.28925/2414-0325.2021.1016. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325

Кл.слова (ненормовані):
інформатика -- дистанційна освіта -- цифрові ресурси -- змішане навчання -- вебресурси -- синхронне навчання -- асинхронне навчання -- онлайн урок
Анотація: Сьогодні, в умовах пандемічної кризи, відбувається вимушений перехід від традиційної системи освіти, розрахованої на очні «класні» заняття, до такої парадигми навчання, де очні етапи мають органічно поєднуватись з віддаленими, причому їхнє чергування має відбуватися за необхідності, яка диктується умовами карантинних обмежень. Неможливими стали звичні з минулих років «карантинні канікули», коли учні мали змогу просто знаходитись вдома, а прогаяний час надолужувався далі інтенсифікацією навчання. Освіта зараз постала перед ситуацією, коли мають змінитися погляди на базові організаційні та методичні засади навчання, формат уроку, використання цифрових інструментів, залучення учнів до онлайн роботи, застосування нових дистанційних форм та методів навчання. Упродовж 2020 року в освіті України відбулись суттєві зміни нормативної бази, зокрема були затверджені положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти та санітарний регламент для закладів загальної середньої освіти, запроваджено електронні журнали. Проте, аналіз дефініцій показав, що в різних документах надаються різні визначення базових понять «дистанційна освіта», «дистанційне навчання». Багато уваги зараз приділяється навчанню вчителів актуальним способом ведення навчальної діяльності та цифровим інструментам, що можуть це забезпечити. Проте, залишається багато проблем та питань щодо ефективності дистанційного навчання, вибору доцільних програм і сервісів, раціонального подання навчального матеріалу. У статті висвітлена актуальна проблема – забезпечення віддаленого викладання окремих шкільних предметів, зокрема предмету «Інформатика». Наведено різні способи та підходи до навчання, запропоновано апробовані авторами статті цифрові навчальні інструменти, які можна використовувати як альтернативу локальному програмного забезпеченню під час дистанційного навчання, зазначено відповідні приклади.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Стадниченко, К. В.

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Кирилова, О.
Наукова та науково-популярна журналістика: складнощі дефініції понять і типологізації медіа / О. Кирилова // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2021. - Том 27, № 3. - С. 141-148, DOI 10.28925/2311-259x.2021.3.3. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
наукова журналістика -- науково-популярна журналістика -- науковий медіадискурс
Анотація: Актуальність статті полягає в потребі наукової диференціації двох суміжних категоріи сучасної комунікативістики: «наукова журналістика» (science journalism) та «науковопопулярна журналістика» (popular science journalism). У вітчизняному дискурсі не існує сталого підходу до цього питання, а чинні нормативні документи змушують редакції визначати вид діяльності не за специфікою медіа, а за переліком, наявним, наприклад, у ДСТУ. Об’єктом дослідження стали світові та вітчизняні ресурси, які спеціалізуються на науковій тематиці: Cosmos, Popular Science, Discover, Scientific American, «Куншт», «Спільне», «Світогляд», «Вселенная, пространство, время», Science Ukraine, Alpha Centauri, «Наука и техника», «Краї на знань», «Вічнии мандрівник», «Локальна історія», «Історія. Новии погляд», «Маловідома історія: далеке і близьке». При цьому аналізувалися як діджитальні практики (вебресурси), так і традиціи ні паперові ЗМІ (журнали). Предмет вивчення — особливості дефініції наукової та науково-популярної журналістики і складності типологізації відповідних медіа. Основним методом дослідження став компаративнии аналіз, підкріплении дискурс-аналізом. Метод дав змогу, по-перше, порівняти наявні наукові погляди на категорії «наукова журналістика» та «науково-популярна журналістика» і виокремити головні риси кожної ; по-друге, здійснити аналіз провідних світових ресурсів, які спеціалізуються на науковій журналістиці, та провести паралелі з українськими медіа такого типу. Результатом дослідження є типологічна диференціація сучасних медіа. Основою дослідження стала гіпотеза, що визначальними в плані диференціації медіа як наукових і науково-популярних є характеристика аудиторії та функціональна специфіка ресурсу. Відповідно до неї ті медіа, які орієнтуються на підготовленого користувача, зосереджуються на останніх досягненнях науки й техніки та обмежено використовують онлайнові можливості, майже не вдаючись до прийомів едьютейнменту та саєнстейнменту, ми віднесли до каналів наукової журналістики. Ресурси ж, які об’єднують спрямування на масового користувача, акцент на навчальний складник та орієнтація на популярні навколонаукові теми, що мають пролонговану потенційну актуальність, ми вважаємо науковопопулярними. З урахуванням аудиторного і функціонального факторів у статті до наукової журналістики відносимо проєкти «Куншт», «Спільне», «Світогляд», «Вселенная, пространство, время», Science Ukraine, Alpha Centauri, «Наука и техника», «Краї на знань», а «Вічнии мандрівник», «Локальна історія», «Історія. Новии погляд», «Маловідома історія: далеке і близьке» — до науково-популярної
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)