Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Електронний каталог бібліотеки- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

Знайдено у інших БД:

Наукові періодичні видання Університету (4)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=Григорій Ґалаґан<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 4
Показані документи с 1 за 4

Ковальов, Є.
"…Пани, люб’язні народу": репрезентація початку Селянської реформи 1861 року в листах Василя Тарновського (старшого) Григорію Ґалаґану [Текст] / Є. Ковальов, Т. Терещенко // Київські історичні студії = Kyiv Historical Studies : науковий журнал. - 2021. - № 1. - С. 70-79, DOI 10.28925/2524-0757.2021.18. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2524-0749

Кл.слова (ненормовані):
Василь Тарновський -- Григорій Ґалаґан -- Селянська реформа -- Полтавська губернія -- Чернігівська губернія -- листування
Анотація: У статті йдеться про листи Василя Тарновського (старшого) (1810–1866) до Григорія Ґалаґана (1819–1888) як джерело для дослідження Селянської реформи 1861 р., яка стала однією з найважливіших подій в історії України XIX ст. Вона стимулювала соціально-економічну модернізацію, а поняття «дореформений період» і «пореформений період» досі є актуальними для історіографічного дискурсу. Це листування виявляє ставлення місцевого чиновництва й помісного дворянства до реформи, демонструє, з якими проблемами доводилося у цей час стикатися реформаторам.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Терещенко, Т.

Є примірники у відділах: всього 5 : ГП ЧЗ (2), Ф1 (1), Ф2 (1), Ф3 (1)
Вільні: ГП ЧЗ (2), Ф1 (1), Ф2 (1), Ф3 (1)

Знайти схожі

Ковальов, Є.
Ментальна мапа Григорія Ґалаґана: територіальне й етнонаціональне структурування в картині світу українського дворянина (середина 1830-х — середина 1860-х років) [Текст] / Є. Ковальов // Київські історичні студії = Kyiv Historical Studies : науковий журнал. - 2021. - № 2. - С. 103-110, DOI 10.28925/2524-0757.2021.213. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2524-0749

Кл.слова (ненормовані):
Григорій Ґалаґан -- гуманітарна географія -- просторові ментальні структури -- образи етнонаціональних спільнот
Анотація: У статті досліджуються просторові структури й пов’язані з ними образи етнонаціональних спільнот у світогляді Григорія Павловича Ґалаґана (1819–1888), представника українського помісного дворянства й видатного громадського діяча. Методологія дослідження використовує здобутки сучасної гуманітарної географії, насамперед метод ментального картографування, що дозволяє вивчати просторові структури у світогляді особистості з урахуванням її соціокультурного середовища. Йдеться, зокрема, про такі просторові конструкти, як «Малоросія», «Україна», «Росія», «Русь», «Європа», а також про пов’язані з ними «уявлені спільноти» — «малоросійський народ», «руський народ», «європейці». Просторові та етнонаціональні уявлення Г. Ґалаґана показані як динамічна система, що змінювалася під впливом суспільно-політичних та ідеологічних рухів, як-от польські повстання 1830–1831 і 1863–1864 років, постання слов’янофільства й українофільства.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 5 : ГП ЧЗ (2), Ф1 (1), Ф2 (1), Ф3 (1)
Вільні: ГП ЧЗ (2), Ф1 (1), Ф2 (1), Ф3 (1)

Знайти схожі

Ковальов, Є.
"Проєкт приєднання частини Малоросійського краю до Київської губернії" Григорія Ґалаґана та його ідеологічний контекст [Текст] / Є. Ковальов // Київські історичні студії = Kyiv Historical Studies : науковий журнал. - 2022. - № 1. - С. 116-123, DOI 10.28925/2524-0757.2022.114. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2524-0749

Кл.слова (ненормовані):
Григорій Ґалаґан -- дворянство -- Київська губернія -- Малоросійський край -- адміністративно-територіальний устрій
Анотація: У статті аналізується досі не опубліковане джерело для дослідження історії адміністративнотериторіального устрою України доби її перебування у складі Російської імперії — записка українського громадського діяча Григорія Ґалаґана (1819–1888) щодо необхідності приєднання частини Малоросійського краю (Чернігівщини та Полтавщини) до Київської губернії, укладена 1857 р. Показано, що Г. Ґалаґан прагнув використати цей захід для полегшення проникнення до Правобережної України під егідою імперських адміністративних структур «малоросійського дворянства», тобто полтавських і чернігівських дворян козацько-старшинського походження, з асимілюванням правобережних польських поміщиків. Виявлено, що ідеологеми, які було викладено в записці Г. Ґалаґана, знайшли відгук у дискурсі доби Січневого польського повстання 1863– 1864 рр., зокрема у публіцистиці московського слов’янофіла Івана Аксакова, близького приятеля та однодумця Г. Ґалаґана.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 5 : ГП ЧЗ (2), Ф1 (1), Ф2 (1), Ф3 (1)
Вільні: ГП ЧЗ (2), Ф1 (1), Ф2 (1), Ф3 (1)

Знайти схожі

Будзар, М.
У комунікаційному просторі українських інтелектуалів середини ХІХ ст.: листи Опанаса Марковича Григорію Ґалаґану [Текст] / М. Будзар, Т. Терещенко // Київські історичні студії = Kyiv Historical Studies : науковий журнал. - 2022. - № 1. - С. 124-135, DOI 10.28925/2524-0757.2022.115. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2524-0749

Кл.слова (ненормовані):
Опанас Маркович -- Григорій Ґалаґан -- епістолярій -- українське дворянство -- український національно-культурний рух XIX ст.
Анотація: У статті вперше повністю публікуються чотири листи українського філолога, фольклориста, літератора Опанаса Васильовича Марковича (1822–1867) до Григорія Павловича Ґалаґана (1819– 1888), одного з найвпливовіших землевласників Лівобережної України й помітного громадського діяча. Опанас Маркович є одним з тих представників української інтелектуальної спільноти середини XIX ст., чий внесок у розбудову національної культури ще належно не оцінений. Оприлюднення листування О. Марковича з Г. Ґалаґаном має за мету поглибити уявлення про світоглядні пріоритети й життєві практики цієї особи і сприяти розумінню того, як діяла система мережевих зв’язків української інтелігенції у середині XIX ст. Листи, датовані 1856–1858 рр., унаочнюють низку питань, актуальних як особисто для автора й адресата, так і для кола ліберально налаштованого українського дворянства, до якого належали ці люди. Етнографічні розшуки, записи й публікація українського пісенного фольклору, поява творів Марка Вовчка, обговорення роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада» — провідні теми епістолярію. Згадки про родинне-сімейне життя учасників листування створюють побутово-історичний контекст їхнього спілкування. На особливу увагу заслуговує той факт, що листи написані українською мовою, тому публікація їх є значущою для широкого кола гуманітаріїв — не лише істориків, але й філологів, спеціалістів з соціолінгвістики та інших. Мова листів, зі значною кількістю народних ідіом, з використанням архаїчних граматичних форм, репрезентує шлях, яким розвивалася українська літературна мова у XIX ст. Публікація присвячується 200-річчю від дня народження О. Марковича.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Терещенко, Т.

Є примірники у відділах: всього 5 : ГП ЧЗ (2), Ф1 (1), Ф2 (1), Ф3 (1)
Вільні: ГП ЧЗ (2), Ф1 (1), Ф2 (1), Ф3 (1)

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)