Головна Спрощенний режим Посібник користувача
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Електронний каталог бібліотеки- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
 Знайдено у інших БД:Наукові періодичні видання Університету (1)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>K=виклади<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 3
Показані документи с 1 за 3
1.
27-546.4-526.6
І 43


    Іларіон (митрополит ; український вчений, єпископ ППЦ, предстоятель УГПЦК, політичний, громадський і церковний діяч, мовознавець, лексикограф, історик церкви, педагог ; 1882 -1972).
    Іконоборство : історично-догматична монографія : виклади в Православній Духовній Академії при Колегії св. Андрея в Вінніпегу / митрополит Іларіон. - Вінніпег : Видання Української греко-православної церкви в Канаді, 1954. - 239 с. - 100.00 грн.
ДРНТІ
УДК

Рубрики: Християнство--Історія--Наукові видання

   Діячі українські--Брусилів, селище міського типу (Житомирська область), 19-20 ст.--Наукові видання


   Брусилів, селище міського типу (Житомирська область)--Діячі українські, 19-20 ст. -- Наукові видання
Кл.слова (ненормовані):
українські діячі -- релігійні діячі -- видатні діячі-земляки -- християнська церква -- ікони -- іконопочитання
Анотація: [Монографія присвячена іконоборству - вченню, яке виступає проти використання образів Бога і Святих у богослужіннях і суспільному житті].
Дод.точки доступу:
Огієнко, Іван Іванович (Іларіон ; митрополит, вчений, політ., громад. і церк. діяч ; 1882-1972) \про нього\
Огієнко Іван
Видатні діячі краю 1.08


Примірників всього: 1
Вул. Левка Лук'яненка, 13-Б Книгосховище (1)
Вільні:
Вул. Левка Лук'яненка, 13-Б Книгосховище (1)

Знайти схожі

2.


    Срібняк, І.
    "Школа дає знання. Знання дає силу. Сила дає владу...": з історії діяльності Товариства "Просвіта" ім. Бориса Грінченка у таборі полонених українців Зальцведель, Німеччина (1916-1917 рр.) [Електронний ресурс] / І. Срібняк. - Електронні текстові дані // Освітологічний дискурс : наукове електронне видання. - 2022. - № 3/4. - С. 6-21, DOI 10.28925/2312-5829.2022.341. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2312-5829

Кл.слова (ненормовані):
Народна школа імені Бориса Грінченка -- виклади -- вчителі -- полонені українці
Анотація: У статті розкрито специфіку діяльності Товариства «Просвіта» імені Бориса Грінченка, заходами якого у таборі Зальцведель (Німеччина) провадилася однойменна Народна школа. Початкова фаза її діяльності була позначена значними труднощами, що зумовлювалися неготовністю частини таборян її відвідувати із-за побоювань репресій з боку російського царату (після їх повернення додому). Але завдяки роз’яснювальній роботі членів Просвітнього відділу СВУ та українського активу табору цей страх було подолано, після чого кількість учнів почала невпинно збільшуватися. Протягом 1916-1917 рр. Народну школу імені Бориса Грінченка скінчили сотні полонених українців, які отримали в її стінах не лише початкові знання (письмо, читання, рахунок), але й винесли з неї розуміння багатьох явищ політичного і суспільного життя, а крім того – засвоїли основи агрономічних та точних наук. Школа започаткувала глибинні зміни в їх свідомості, зробивши випускників школи інтегральною частинкою українського світу, політична складова якого була нещадно переслідувана у Росії, і відтак – змушеного виборювати своє «місце під сонцем» на німецькій землі. Народна школа імені Бориса Грінченка стала одним з найпотужніших системоформуючих національних чинників в таборі, яка самою своєю роботою творила українське середовище. В її стінах – інколи навіть повз своєї волі – полонені починали усвідомлювати несправедливість соціально-політичних порядків у царській Росії та розуміти конечну потребу відокремлення України від імперського центру з подальшим набуттям нею суверенного статусу. Таким чином Школа та її педагогічний склад весь час дуже істотно долучалися до процесу формування національно-державницького світогляду тих полонених українців, які прагнули до освіти, сповна виконавши свій патріотичний обов’язок перед Батьківщиною.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://od.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

3.


    Krotofil, M.
    Activity of the UNR Military and Sanitary Mission on prisoners' of war affairs in Germany (1919) = Діяльність військово-санітарної місії УНР для справ полонених у Німеччині (1919 р.) / M. Krotofil, I. Sribnyak, М. Sribniak // Схід = Skhid : аналітично-інформаційний журнал. - 2019. - № 4. - P47-52. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1728-9343. - ISSN 2411-3093

Кл.слова (ненормовані):
полонені українці -- військово-санітарна місія -- репатріація -- табір
Анотація: Актуальність статті обумовлена потребою розкриття основних аспектів діяльності Військово-санітарної місії УНР для справ полонених у Німеччині (1919 р.), головним завданням якої мало стати налагодження їх репатріації. Слід відзначити, що основною перешкодою для виїзду полонених українців стало посилення деструктивних політичних процесів на теренах колишньої Російської імперії - в першу чергу в зв'язку з приходом до влади більшовиків у Петрограді. Мета студії полягає у встановленні специфіки взаємодії Місії з таборовими громадами полонених українців, а також обсягів та характеру гуманітарної допомоги, яка їм надавалась. Встановлено, що Місія домоглась поліпшення умов перебування полонених в таборах шляхом передачі їм продуктів харчування, одягу й взуття, а крім того вона опікувалась й духовними потребами українців, влаштовуючи в таборах курси, виклади, театральні вистави, надсилаючи до таборів українські часописи та книжки. Також Місія здійснювала й санітарну опіку полонених, надсилаючи до таборів ліки й лікарський персонал. Її заходами були розроблені й маршрути та логістика процесу повернення додому полонених українців. Новизна дослідження полягає у комплексному вивченні діяльності Місії, заходами якої у вересні-жовтні 1919 р. вдалось організувати перевезення невеликих груп полонених до Чехії, звідки вони переправлялися в Україну. Але домовитись про масове переправлення полонених українців додому так і не вдалось, наслідком чого значна їх частина залишалась до травня 1920 р. Попри це діяльність Місії мала позитивні наслідки для значної кількості полонених українців, особливо для організації їх національного життя в таборах
Дод.точки доступу:
Sribnyak, I.
Срібняк Ігор
Sribniak, М.
Срібняк Мілана
Кротофіл Мачей


Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)


Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)