Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Електронний каталог бібліотеки- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Пошуковий запит: (<.>K=державно-національна безпека<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 1

Васьків, Микола.
Стандарти журналістики й «мова толерантності» в контексті законодавства й державно-національної безпеки [Текст] / М. Васьків // Інтегровані комунікації = Integrated communication : науковий журнал. - 2022. - Вип. 1. - С. 6-16DOI https://doi.org/10.28925/2524-2644.2022.11. - Бібліогр. в кінці ст.

Кл.слова (ненормовані):
об’єктивність -- суб’єктивність журналістики -- мова толерантності -- державно-національна безпека -- українське й міжнародне право -- журналістські жанри -- стилістично забарвлена лексика
Анотація: У статті аналізуються настійливі пропозиції низки журналістів і журналістикознавців від 2014 року до-тримуватися «мови толерантності» й уникати «стилістично забарвленої лексики» для називання в журналістських творах членів незаконних збройних формувань, ідеологів і керівників квазі-державних утворень в ОРДЛО. За цими рекомендаціями, слова «терорист», «сепаратист», «бандит» вважалися небажаними, особливо в інформаційних жанрах, ще й тому, що вони нібито порушували стандарти журналістики, які вима-гають винятков об’єктивного, нейтрального висвітлення конфлікту на Донбасі й російсько-української війни. У 2022 році до «небажаних» в українській журналістиці потрапило слово «орки», хоча слова «рашизм» і «рашис-ти» були визнані прийнятними. Розмежування було винятково суб’єктивним. Основним критерієм визначення бажаних / небажаних слів було особисте лумачення стилістичної забарвленості слів, якої нібито необхідно повністю уникати.Автор статті пропонує в підборі відповідних лексем керуватися передусім вимогами вітчизняного й зару-біжного законодавства та державно-національної безпеки, які повинні бути домінантними і беззаперечними для журналістів. Відповідно до цих вимог лексеми «терористи», «сепаратисти», «бандити» до вояків і чинов-ників ОРДЛО є прийнятними й навіть обов’язковими до вживання. Крім того, спираючись на праці зарубіжних і вітчизняних дослідників, зокрема і тих, хто захищав «мову толерантності», автор статті доводить, що емоційність, емпатійність, суб’єктивність є припустимими і навіть іманентними рисами тих груп жанрів, які українські науковці називають аналітичними й публіцистичними. Так само ці риси є іманентними для таких інформаційних жанрів, як репортаж та інтерв’ю. Тому емоційність і суб’єктивність у відстоюванні національно-патріотичних цінностей і територіальної цілісності держави є цілком прийнятними. Окремі оказіональні поняття й терміни, які первісно мали метафоричний, стилістично забарвлений характер і перейшли у статус загальновідомих і загальноприйнятних яскравих окреслень подій, явищ, осіб і груп осіб, також прийнятні до вживання в замітках, звітах, повідомленнях та інших інформаційних жанрах.

Є примірники у відділах: всього 5 : ГП ЧЗ (3), Ф2 (1), Ф3 (1)
Вільні: ГП ЧЗ (3), Ф2 (1), Ф3 (1)

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)