Головна Спрощенний режим Посібник користувача
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Електронний каталог бібліотеки- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>K=електронний підпис<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 3
Показані документи с 1 за 3
1.


    Ткаленко, О. М.
    Аналіз застосування технології блокчейн з метою забезпечення безпеки банківських операцій / О. М. Ткаленко, М. В. Мельник // Наукові записки Українського науково-дослідного інституту зв’язку : науковий журнал. - 2019. - № 4. - С. 44-48. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2518-7678

Кл.слова (ненормовані):
блокчейн -- хеш-функції -- електронний підпис -- колізії -- відкритий ключ -- фішинг -- токен -- інтеграція -- ідентифікація -- безпека
Дод.точки доступу:
Мельник, М. В.


Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)


Знайти схожі

2.


    Паламарчук, Світлана Анатоліївна.
    Форми електронного підпису та особливості його використання в захищених інформаційних системах / С. А. Паламарчук, Н. А. Паламарчук, В. О. Ткач // Кібербезпека: освіта, наука, техніка : електронне наукове видання. - 2021. - N 14. - С. 100-106, DOI 10.28925/2663-4023.2021.14.100106. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2663-4023

Кл.слова (ненормовані):
електронний підпис -- кваліфікований електронний підпис -- особистий ключ -- відкритий ключ -- захищені інформаційні системи -- електронна взаємодія
Анотація: «Зелене світло» широкому застосуванню електронних документів та цифрового підпису в державі, дав Закон України «Про електронні документи» та «Про електронний цифровий підпис», які набрали чинності з 28.12.2003 р. і з 01.01.2004 р. відповідно. Продовженняму запровадженні електронних документів, в тому числі, форм електронного підпису та використання їх в захищених інформаційних системах, стало прийняття в 2018 році Закону України «Про електронні довірчі послуги» (Закон України «Про електронний цифровий підпис» втратив чинність) та низки підзаконних актів щодо електронної взаємодії між двома інформаційними ресурсами (державними реєстрами/інформаційно-телекомунікаційними системами) та/або для надання адміністративних послуг. Використання новітніх технологій, спрямованих назбільшення ефективності роботи, водночас породжує нові ризики, які можуть призводити дорозкриття чутливої інформації, наслідки чого можуть бути критичними. Щоб цього не трапилося, система що створюється або існуюча система повинні бути добре захищеними та відповідати Концепції «Захищених інформаційних систем».Дана Концепція включає в себе ряд законодавчих ініціатив, наукових, технічних і технологічних рішень. Також, необхідно звернутися і до визначення надійної інформаційної системи, яке надано в «Помаранчевій книзі». Згідно якої, надійна інформаційна система визначається як «система, що використовує достатні апаратні і програмні засоби, щоб забезпечити одночасну достовірну обробку інформації різного ступеня секретності різними користувачамиабо групами користувачів без порушення прав доступу, цілісності та конфіденційності даних та інформації, і яка підтримує свою працездатність в умовах впливу на неї сукупності зовнішніх і внутрішніх загроз». На сьогодні, серед усталених методів захисту інформації особливе місце займає електронний підпис (як для перевірки цілісності документа, підтвердження авторства так і для автентифікації користувача)
Перейти до зовнішнього ресурсу https://csecurity.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Паламарчук, Наталія Анатоліївна
Ткач, Володимир Олександрович


Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

3.


    Ільєнко, Анна.
    Практичні підходи організації захищеної передачі даних по протоколу TLS засобами OPENSSL / А. Ільєнко, С. Ільєнко, О. Прокопенко // Кібербезпека: освіта, наука, техніка : електронне наукове видання. - 2023. - Том 2, N 22. - С. 122-133, DOI 10.28925/2663-4023.2023.22.122133. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2663-4023

Кл.слова (ненормовані):
мережа -- шифрування -- протокол -- електронний підпис -- захист інформації
Анотація: Захист інформації під час передачі повідомлень є одним із найважливіших завдань в сучасному світі. Робочі станції конкретної організації можуть бути надійнозахищені з використанням програмно-апаратних засобів, але при передачі інформації у відкритий незахищений простір виникає велика ймовірність витоку, перехоплення та підміни даних. Убільшості випадків використання недостатньо ефективних засобів захисту стає причиною втрати персональних даних громадян, даних підприємства чи організації які мають характер комерційної таємниці, інформації з обмеженим доступом або взагалі державної таємниці сектору критичної інфраструктури. В такому випадку доцільним вважається використання сучасних криптографічних методів для організації захищеної передачі даних. Зважаючи на постійно зростаючу статистику кібератак на інформаційно-телекомунікаційні мережі,після глибокого аналізу та опрацювання зазначеноїпроблематики, автори статті висвітили сучасний сучасні напрями захисту та рішення щодо безпеки в інформаційно-телекомунікаційних мережах. Автори всебічно охопили та дослідили основні засади сучасного стану захищеності передачі даних та організації захисту інформації під час її передачі за допомогою протоколу TLS, що дозволило визначити напрямки рішення або модернізації вже існуючих засобів захисту інформації. Також приділено увагу розробленню програмної реалізації модуля захищеної передачі даних в інформаційно-телекомунікаційній мережі по удосконаленому протоколу TLS засобами OpenSSL, що дало змогу встановлювати з’єднання за допомогою алгоритмів електронногопідпису. Авторами планується ряд науково технічних рішень щодо розробки та впровадження ефективних криптографічний методів забезпечення безпеки інформаційно-телекомунікаційних мереж.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://csecurity.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Ільєнко, Сергій
Прокопенко, Олена


Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)