Головна Спрощенний режим Посібник користувача
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Електронний каталог бібліотеки- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>K=об’єкт критичної інфраструктури<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 3
Показані документи с 1 за 3
1.


    Гнатюк, Сергій Олександрович.
    Метод формування функціонального профілю захищеності галузевих інформаційно-телекомунікаційних систем / С. О. Гнатюк, О. Ю. Юдін, В. М. Сидоренко // Кібербезпека: освіта, наука, техніка : електронне наукове видання. - 2021. - N 11. - С. 166-182, DOI 10.28925/2663-4023.2021.11.166182. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2663-4023

Кл.слова (ненормовані):
інформаційно-телекомунікаційні системи -- критична інфраструктура -- об’єкт критичної інфраструктури -- кібербезпека -- оцінка захищеності -- функціональний профіль захищеності
Анотація: Світові тенденції до збільшення кількості та підвищення складності кібератак зумовили актуалізацію питання захисту інформаційно-телекомунікаційних систем, зокрема, галузевих, які є критично важливими для функціонування суспільства, соціально-економічного розвитку держави та забезпечення інформаційної складової національної безпеки. З урахуванням потреб національної безпеки і необхідності запровадження системного підходу до розв’язання проблеми захисту критичної інфраструктури, на загальнодержавному рівні, створення системи захисту такої інфраструктури є одним із пріоритетів у реформуванні сектору оборони і безпеки України. Таким чином, виникає необхідність розробки методів та моделей віднесення інформаційно-телекомунікаційних систем до критичної інфраструктури для забезпечення національної безпеки України. У роботі запропоновано структурно-функціональний метод визначення функціонального профілю захищеності підсистеми галузевої інформаційно-телекомунікаційної системи, що дозволяє за рахунок визначення галузевих вимог до конфіденційності, цілісності, доступності та спостереженості здійснити коригування базового функціонального профілю захищеності галузевої інформаційно-телекомунікаційної системи та більш повно сформулювати критерії оцінки захищеності інформації, що циркулює в критичних інформаційно-телекомунікаційних системах. Продовженням дослідження стало проведення експериментального дослідження на прикладі ІТС Національної системи конфіденційного зв’язку, за допомогою якого перевірено адекватність реагування методу на зміну вхідних даних.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://csecurity.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Юдін, Олексій Юрійович
Сидоренко, Вікторія Миколаївна


Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

2.


    Гнатюк, Сергій Олександрович.
    Експериментальне дослідження моделі розрахунку кількісного критерію оцінювання захищеності інформаційно-телекомунікаційних систем критичної інфраструктури держави / С. О. Гнатюк, О. Ю. Юдін, В. М. Сидоренко // Кібербезпека: освіта, наука, техніка : електронне наукове видання. - 2022. - N 16. - С. 6-18, DOI 10.28925/2663-4023.2022.16.618. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2663-4023

Кл.слова (ненормовані):
інформаційно-телекомунікаційна система -- критична інфраструктура -- об’єкт критичної інфраструктури -- кібербезпека -- критерій оцінювання захищеності -- функціональний профіль захищеності
Анотація: Світові тенденції до збільшення кількості та підвищення складності кібератак зумовили актуалізацію питання захисту інформаційно-телекомунікаційних систем (ІТС), зокрема, галузевих, які є критично важливими для функціонування суспільства, соціально-економічного розвитку держави та забезпечення інформаційної складової національної безпеки. З урахуванням потреб національної безпеки і необхідності запровадження системного підходу до розв’язання проблеми захисту критичної інфраструктури, на загальнодержавному рівні, створення системи захисту такої інфраструктури є одним із пріоритетів у реформуванні сектору оборони і безпеки України. Таким чином, виникає необхідність розробки методів та моделей віднесення ІТС до критичної інфраструктури для забезпечення національної безпеки України. У роботі досліджено модель розрахунку кількісного критерію оцінювання захищеності ІТС на основі методу аналізу ієрархій, що дозволило за рахунок обробки експертних оцінок отримати кількісний показник захищеності ІТС. Це дало можливість спростити процедуру підбору експертів, уникнути специфіки обробки експертних даних, а також здійснити оцінювання ІТС в умовах обмежених обсягів статистики. Розроблена модель дозволяє перейти від якісного оцінювання у вигляді упорядкованого ряду буквено-числових комбінацій, що позначають рівні реалізованих послуг, до кількісного оцінювання у вигляді відношення функціональних профілів захищеності. Крім того, розроблено спеціалізоване програмне забезпечення, яке реалізує досліджувану модель, що дозволило провести експериментальне дослідження і верифікацію зазначеної моделі на прикладі ІТС Національної системи конфіденційного зв’язку. У подальших дослідженнях авторами планується дослідити модель розрахунку кількісного критерію оцінювання захищеності ІТС в інших галузях критичної інфраструктури (енергетики,транспорту тощо)
Перейти до зовнішнього ресурсу https://csecurity.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Юдін, Олексій Юрійович
Сидоренко, Вікторія Миколаївна


Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

3.


    Машталяр, Яна.
    Дослідження розвитку та інновації кіберзахисту на об’єктах критичної інфраструктури / Я. Машталяр, В. Козачок, З. Бржевська // Кібербезпека: освіта, наука, техніка : електронне наукове видання. - 2023. - Том 2, N 22. - С. 156-167, DOI 10.28925/2663-4023.2023.22.156167. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2663-4023

Кл.слова (ненормовані):
об’єкт критичної інфраструктури -- кібербезпека -- шифрування даних -- аутентифікація -- управління доступом -- аудит -- соціальний інженірінг -- фішинг
Анотація: Об’єкти критичної інфраструктури — об’єкти інфраструктури, системи, їх частини та їх сукупність, які є важливими для економіки, національної безпеки та оборони, порушення функціонування яких може завдати шкоди життєво важливим національним інтересам. Віднесення об’єктів до критичної інфраструктури здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Віднесення банків, інших об’єктів, що здійснюють діяльність на ринках фінансових послуг, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк України, платіжних організацій, учасників платіжних систем, операторів послуг платіжної інфраструктури здійснюється в порядку, встановленому Національним банком України. Віднесення об’єктів до критичної інфраструктури, що здійснюють діяльність на ринках послуг, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснюють державні органи, здійснюється в порядку, встановленому такими державними органами. Зважаючи на значущість кібербезпеки в сучасному світі, об’єкти критичної інфраструктури стають особливою мішенню для кіберзлочинців та кіберзагроз. Ці об’єкти включають енергетичні системи, транспорт, комунікаційні мережі, медичні установи та інші важливі сектори, які забезпечують необхідність функціонування суспільства. Ця стаття спрямована на аналіз та огляд сучасних підходів, що використовуються для забезпечення кібербезпеки на об’єктах критичної інфраструктури. Дослідження та впровадження новітніх стратегій та підходів у цій області може сприяти підвищенню рівня захисту важливих систем, а також виявленню та реагуванню на нові кіберзагрози, зберігаючи надійність та функціонування суспільства в цілому. Основні аспекти, які слід розглядати при розробці інноваційних підходів до захисту об’єктів критичної інфраструктури від кіберзагроз: прогностичний аналіз загроз: Розуміння потенційних кіберзагроз та їхніх впливів на об’єкти критичної інфраструктури. Виявлення нових векторів атак та вразливостей; розвиток та впровадження новітніх технологій: Використання штучного інтелекту, машинного навчання, блокчейну та інших інноваційних технологій у сфері кіберзахисту для запобігання атак та виявлення порушень безпеки; створення інтегрованих стратегій захисту, розробка гнучких та комплексних стратегій кіберзахисту, які враховують специфіку кожного сектору об’єктів критичної інфраструктури та його потреби; запровадження міжнародних стандартів та регулювань, співпраця на міжнародному рівні для встановлення єдиної системи стандартів та правил кіберзахисту для об’єктів критичної інфраструктури. Кіберзахист постійно еволюціонує, враховуючи постійне зростання кількості та складності кіберзагроз. Для підвищення захищеності об’єктів критичної інфраструктури важливо розглянути низку сучасних технологічних тенденцій у кіберзахисті, а саме: штучний інтелект та машинне навчання; блокчейн та криптографія; Інтернет речей (ІоТ) та захист вбудованих систем; аналітика загроз та виявлення атак; автоматизовані засоби захисту; захист на рівні обробки даних. Вивчення та впровадження цих технологічних тенденцій у секторі критичної інфраструктури дозволяє реагувати на складність сучасних кіберзагроз та забезпечує пі
Перейти до зовнішнього ресурсу https://csecurity.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Козачок, Валерій
Бржевська, Зореслава


Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)