Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Електронний каталог бібліотеки- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=паназіатизм<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 3
Показані документи с 1 за 3

Bibik, O.
The image of the Prophet Muhammad in the context of understanding Islam in Japan in the first half of the 20th century = Особливості розуміння ісламу та образ Пророка Мухаммада в Японії першої половини XX ст / O. Bibik // Схід = Skhid : аналітично-інформаційний журнал. - 2018. - № 3. - P69-73. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1728-9343. - ISSN 2411-3093

Кл.слова (ненормовані):
іслам -- паназіатизм -- панісламізм -- Пророк Мухаммад -- японські переклади Корану
Анотація: Становлення ісламу та переклад мусульманських текстів японською супроводжувався намаганням кожного з перекладачів дати власну інтерпретацію основних ісламських понять, термінів та діячів. Це спричинило появу низки оригінальних концепцій не тільки щодо ісламу як такого, але й міркувань про роль та місце, яке може посісти іслам в розвитку японської ідеології, релігій, політичних та дипломатичних відносин. Одним з центральних питань формування японського погляду на іслам було розуміння постаті Пророка Мухаммада. Стаття присвячена аналізу варіацій образу Пророка Мухаммада та з'ясуванню особливостей розуміння ісламу в Японії першої половини XX ст. Опиняючись у полі зору японської культури, іслам одночасно потрапляє до контексту релігійного, політичного та культурного середовища, де вдаються як до спроб утворення синтезу мусульманського вчення з японськими релігійними традиціями, так і до розробок у сфері паназійської ідеології. Дослідження розуміння та сприйняття цієї релігії в Японії допоможе краще зрозуміти природу феномена, який відіграв значну роль у розвитку країни на межі століть. До статті були поставлені наступні завдання: вивчити історіографію проблеми, виявити особливості розуміння ісламу в Японії та окреслити різновиди образу Пророка Мухаммада через аналіз праць японських мусульман та ісламознавців. У результаті дослідження були встановлені особливості історичного сприйняття Мухаммада як героя та релігійної інтерпретації Пророка як засновника та лідера ісламу. Також дослідження японського погляду на іслам встановило, що головною його особливістю є тенденція до утворення синтезу різних релігійних традиції - сінто, буддизму та конфуціанства з ісламом. У статті показано, як формувалося розуміння ісламу в Яп онії та що саме вплинуло на його розвиток
Дод.точки доступу:
Бібік Олександра

Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)

Знайти схожі

Bibik, O.
Concepts of Asia in Japanese Pan-Asianism: from cultural to religious and political borders = Концепти Азії в японському паназіатизмі:від культурних до релігійних та політичних меж / O. Bibik // Схід = Skhid : аналітично-інформаційний журнал. - 2020. - № 3. - P41-46. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1728-9343. - ISSN 2411-3093

Кл.слова (ненормовані):
паназіатизм -- концепт "Азія" -- концепт "Захід" -- концепт "Схід" -- "хакко іціу" -- західний імперіалізм -- "сангоку"
Анотація: Паназіатизм у Японії виник як реакція проти західної політики імперіалізму щодо колонізації Азії. Залежно від виділення релігійних, політичних, расових, культурних, географічних чи економічних доводів для об'- єднання країн формувалися окремі паназійські напрямки з варіативним відношенням до Азії. Стаття присвячена розгляду варіацій погляду на Азію в японському паназіатизмі II половини XIX - XX ст. У результаті роботи виведено класифікацію концептів Азії відповідно до критеріїв "азійськості". За допомогою методології дискурс-аналізу в статті проводиться детальний аналіз розвитку цих критеріїв в різних контекстах японської культури, політики та релігії. Аналіз історичного розвитку бачення Азії в Японії дозволив встановити взаємозв'язок між еволюцією поглядів на Азію та специфікою паназіатизму в цілому. Також у статті проводиться всебічний аналіз джерел та історії терміну "Азія" в Японії та доводиться центральне значення цього концепту для феномену паназіатизму. Міждисциплінарній підхід та відхід від європоцентризму дозволив отримати комплексний погляд не тільки на концепти "Азії" але й на феномен японського паназіатизму загалом. Дослідження являє собою перший комплексний розгляд японського паназіатизму з точки зору поглядів на новий для Японії мета-географічний простір - Азію. Розробка даної проблематики в сучасній японістиці розвивається в напрямку аналізу історичного, економічного та політичного значення паназіатизму, концептів Азії та окремих її країн в Японії. Детальний розгляд історії становлення поняття про "Азію" в Японії допоможе глибше зрозуміти не тільки паназіатизм, але й сучасну специфіку розуміння особливостей "азійських" або "східних" цивілізацій. Представлене дослідження пропонує більш широкий погляд на одне з центральних питань японського паназіатизму в цілому
Дод.точки доступу:
Олександра Бібік

Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)

Знайти схожі

Bibik, O.
Transformation of the Japanese memory politic in the II half of XX-XXI centuries in the contexts of pan-asian ambitions = Трансформації японської політики пам’яті ii половини XX – XXI СТ. в контексті паназійських амбіцій / O. Bibik // Схід = Skhid : аналітично-інформаційний журнал. - 2021. - № 5/6. - P27-32. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1728-9343. - ISSN 2411-3093

Кл.слова (ненормовані):
паназіатизм -- політика пам’яті -- новий азіанізм -- святилище Ясукуні
Анотація: Статтю присвячено аналізу ролі паназіатизму в формуванні японської політки пам’яті в період після Другої Світової війни. Показано, що починаючи з періоду Мейдзі, в Японії закріплюється подвійне ставлення до «Азії»: з одного боку, як до регіону високої духовності та культури, з іншого боку, як до регіону, який є відсталим від Заходу або Європи в плані економічного, політичного та технологічного розвитку. В 1950-х рр., коли в Японії настає період економічної кризи, зумовленої, зокрема, поразкою у Другій Світовій війні, окупаційним режимом та процесами формування воєнної пам’яті, з боку японських інтелектуалів ми бачимо тенденції віднесення Японії до простору «Азії». Якщо за часів війни паназійська ідеологія використовувалася для виправлення імперської ідеології та колоніалізму, сучасні паназійські концепції тяжіють до створення союзу країн Південно-Східної Азії, з метою підтримки та взаємного розвитку. Подальший розвиток цих настроїв залежить від втілення існуючих проектів ASEAN та особливостей дії прийнятих політичних та економічних стратегій азійської співдружності. У статті вперше проводиться комплексний аналіз тих конституційних документів, едіктів та промов японских політичних діячів, які показують трансформації японської політики пам’яті. Виділено основні терденції розвитку даної політики, які полягають в пацифічній спрямованості та поступовому формуванні нового азіанізму. Проаналізовано дискусії навколо святилища Ясукуні та японських підручників з історії як приклади втілення названих тенденцій японської політики. За умови закріплення пацифічної позиції Японії на рівні конституції, існують консервативні та націоналістичні погляди на японську війну в Азії. У межах японської політики пам’яті паназіатизм сприяє розвитку амбівалентного ставлення до факту японської експансії в Азії. У межах консервативної позиції японська провина піддається сумніву. Помітні тенденції до проголошення необхідності визнання героями учасників війни, трактування «великої східно-азійської війни» як війни самооборони, визнання правильності та істинності паназійських ідеалів Японії доби Тайсьо та Сьова.
Дод.точки доступу:
Олександра Бібік

Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)