Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Електронний каталог бібліотеки- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Пошуковий запит: (<.>K=травма пам’яті<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 1

Даниленко, Людмила.
Терапія травми: художня концепція подолання колективного болю (на прикладі творів сучасної української прози) [Текст] / Л. Даниленко // Літературний процес: методологія, імена, традиції. Філологічні науки : збірник наукових праць. - 2023. - № 21. - С. 46-56DOI 10.28925/2412-2475.2023.21.5. - Бібліогр. в кінці ст.

Кл.слова (ненормовані):
травма пам’яті -- місце пам’яті -- замовчування травми -- образ смерті -- образ жертви -- образ винуватця -- Куренівська трагедія -- роман про радянське минуле
Анотація: У статті розглянуто художню концепцію трагічного в сучасній українській прозі про радян-ське минуле. Порушена проблема актуальна, оскільки проговорення травми важливе у кон-солідації українського суспільства, враженого новими випробуваннями. Предметом літера-турознавчого аналізу є осмислення Куренівської техногенної катастрофи 1961 р., історія якої розсекречена тільки у добу незалежності. Для дослідження обрано романи «Життя в ро-жевому» Галини Горицької та «Книга Відлиги. 1954–1964» Тимура і Олени Литовченків. Авторка студії орієнтується на теорії «колективна травма», «культура рани», «терапія травми», «місце пам’яті». Відповідно до цього проаналізовано художню модель колективної трагедії. Визначено, що зображення травми в контексті пам’яті про радянське минуле в обох романах має багато спільних рис, а саме: характеристика жертв і винуватців (конкретний винуватець — представник влади; узагальнений винуватець — радянська система; винува-тець-родич); надання місцям пам’яті ознак скорботи через простеження миттєвої руйнації об’єктів простору; відтворення смерті як осягнення переходу душі в потойбічний світ; де-монстрація фактору стирання пам’яті (примусове замовчування травми, умисна відмова від пам’яті); пояснення категорій каяття й покарання (самогубство). Виявлено схожість авторських засобів художного мовлення: поєднання вимислу й документальної основи, вве-дення публіцистичних коментарів та емоційного судження, надання смислової ваги дета-лям-символам. Новизна дослідження полягає у розширенні теоретичних поглядів на проблему травми в ху-дожніх творах, а також у моделюванні образу трагедії в контексті пам’яті про радянське минуле. Подальше вивчення проблеми перспективне в аналізі естетичної концепції травма-тичного минулого, осмисленого у сучасній прозі.

Є примірники у відділах: всього 6 : Online (1), ГП ЧЗ (3), Ф2 (1), Ф3 (1)
Вільні: Online (1), ГП ЧЗ (3), Ф2 (1), Ф3 (1)

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)