Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Електронний каталог бібліотеки- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=Ґалаґани<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 6
Показані документи с 1 за 6

   929.7
   Г 15


    "Ми виїхали з Сокиринців...": тревелоги родини Ґалаґанів [Текст] / Центральний державний історичний архів України, м. Київ, Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, Київський ніверситет імені Бориса Грінченка ; упорядник, статті, коментарі: М. Будзар, Є. Ковальов. - Київ : StramARLine, 2019. - 516 с. - ISBN 978-617-7786-01-5 : 150.00 грн.

ДРНТІ	03.81.25
УДК	929.7Ґалаґани:94(477)"17/18"	94(477)"17/18"

Рубрики: Дворянство--Історія українського дворянства--Документи і матеріали

Історія України, 18-19 ст.

Дод.точки доступу:
Будзар, Марина \упорядник, статті, коментарі.\
Ковальов, Євген \упорядник, статті, коментарі.\
Ґалаґани (козацько-старшинський, згодом дворянський рід на Правобережній та Лівобережній Україні 2-ї половини 17 – початку 20 ст., українські поміщики, великі землевласники на Лівобережній Україні в XVIII — на початку XX століття. ; 2-га половина 17 – початок 20 ст.) \про них\
Центральний державний історичний архів України, м. Київ
Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського
Київський університет імені Бориса Грінченка

Примірників всього: 2
Вул. Левка Лук'яненка, 13-Б Читальний зал (2)
Вільні:
Вул. Левка Лук'яненка, 13-Б Читальний зал (2)

Знайти схожі

Будзар, М.
Музика в соціокультурному середовищі дворянського маєтку кінця XVIII — середини ХІХ ст.: з історії кріпацького оркестру Ґалаґанів [Текст] / М. Будзар // Київські історичні студії = Kyiv Historical Studies : науковий журнал. - 2021. - № 1. - С. 58-69, DOI 10.28925/2524-0757.2021.17. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2524-0749

Кл.слова (ненормовані):
дворянський маєток -- Ґалаґани -- музика -- кріпацький оркестр -- музиканти-кріпаки
Анотація: У статті розглянуто розвій музичної культури у просторі дворянського маєтку в Україні кінця XVIII — середини XIX ст. Це завдання реалізується завдяки реконструкції обставин утворення і діяльності кріпацького оркестру в маєтках Сокиринці та Дігтярі родини Ґалаґанів. Статтю доповнює публікація двох листів, що відбивають обставини перетворення Дігтярів на представницьку резиденцію, у побуті якої музика відігравала важливу роль.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 5 : ГП ЧЗ (2), Ф1 (1), Ф2 (1), Ф3 (1)
Вільні: ГП ЧЗ (2), Ф1 (1), Ф2 (1), Ф3 (1)

Знайти схожі

Ковальов, Євген.
«Як я люблю англійських лордів...» Сприйняття британської культури українським помісним дворянством ХІХ ст.: випадок родини Ґалаґанів [Текст] / Є. Ковальов, М. Лах // Київські історичні студії = Kyiv Historical Studies : науковий журнал. - 2023. - № 1(16). - С. 64-72, DOI 10.28925/2524-0757.2023.17. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2524-0749

Кл.слова (ненормовані):
британська культура -- українське дворянство -- Ґалаґани -- міжкультурні комунікації -- англоманія
Анотація: У статті йдеться про ставлення українського дворянства (поміщиків Полтавської та Чернігівської губерній) до британської культури Вікторіанської доби на прикладі родини Ґалаґанів. З’ясовано, що сприйняття британської культури українським дворянством відбувалося через вивчення англійської мови, знайомство з англійською літературою і мистецтвом, спілкування з британцями — домашніми вчителями, туристами в континентальній Європі, а також безпосередньо завдяки подорожам до Англії.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Лах, Мар’яна

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Budzar, M.
The Family Archives as a Source for Estate's Daily Life Reconstruction on Left-bank Ukraine in 19th century = Фамільні архіви як джерело для реконструкції повсякдення панського маєтку в Лівобережній Україні XIX ст. / M. Budzar // Схід = Skhid : аналітично-інформаційний журнал. - 2019. - № 4. - P5-11. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1728-9343. - ISSN 2411-3093

Кл.слова (ненормовані):
панський маєток -- Ґалаґани -- фамільний архів -- Лівобережна Україна -- повсякдення -- мережа соціальних комунікацій
Анотація: У статті вперше розглянуто проблему вивчення документів фамільного архіву для реконструкції повсякдення панського маєтку на теренах Лівобережної України у просторово-часових межах XIX століття. Основою для розвідки було обрано фамільний архів роду Ґалаґанів, який презентував регіональну спільноту - українське дворянство козацько-старшинського походження. Для збірки притаманні високий рівень збереження документів, наявність джерел різних типологічних груп, що створені не лише Ґалаґанами, але й особами зі споріднених з ними фамілій впродовж імперського етапу історії України. Це дозволяє розглянути панський маєток як центр повсякденних практик української еліти у багаторівневій мережі соціокультурних зв'язків. Тому метою статті стало визначення значущості інформативно-змістового потенціалу архіву Ґалаґанів для аналізу й реконструкції повсякдення панського маєтку як осереддя господарчих і соціокультурних практик української еліти у визначених просторово-часових межах. Автор доводить, що за матеріалами архіву Ґалаґанів реконструюється кілька змістових пластів буденного існування не лише панського маєтку, але українського дворянства в цілому. Це: облаштування родинного побуту; взаємини між дворянською родиною, селянами, найманими працівниками; упорядкування господарства щодо історичної доби; усвідомлення мешканцями маєтку суспільних подій за його межами; відтворення стосунків всередині родини; оформлення інтелектуально-духовного середовища сільських маєтків українського панства. Кожен з цих зрізів повсякдення відтворюється як на підставі аналізу низки текстів однієї типологічної групи, так і шляхом зіставлення інформації з різних за жанровими ознаками джерел. Розгляд документів унаочнив той факт, що у повсякденних практиках господарів маєтку взаємодіяли приватна та публічна сфери. Результати дослідження сприятимуть вивченню історії повсякдення соціальних груп в Україні у визначеному континуумі, реконструкції біографії родини в контексті соціальної історії, розгляду панського маєтку в реаліях XIX ст. як оригінального історико-культурного феномену. Стаття ґрунтується на оригінальній авторській концепції
Дод.точки доступу:
Будзар Марина

Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)

Знайти схожі

Budzar, M.
The Communicative Strategies of the Ukrainian Nobility in the mid-19th Century (According to Correspondence) = Комунікаційні стратегії українського дворянства середини XIX ст. (на епістолярному матеріалі) / M. Budzar // Схід = Skhid : аналітично-інформаційний журнал. - 2020. - № 2. - P95-101. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1728-9343. - ISSN 2411-3093

Кл.слова (ненормовані):
комунікаційні стратегії -- мережа соціальних зв'язків -- епістолярій -- українське дворянство
Анотація: У статті досліджено життєдіяльність українського дворянства в реаліях середини XIX ст. через аналіз його комунікаційних стратегій. Розгляд сімейного листування дозволив реконструювати складну мережу соціокультурних зв'язків регіональної еліти, в якій її представники реалізовували розмаїтий спектр ідеологічних і поведінкових завдань. Джерельним матеріалом для статті став комплекс листів з фамільного архіву Ґалаґанів - дворянського роду козацько-старшинського походження. Вибір джерел обумовлено кількома причинами. По-перше, завдяки шлюбним стратегіям впродовж XVIII-XIX ст. Ґалаґани зберігали тісні контакти серед регіонального дворянства й водночас споріднювалися з імперською знаттю. По-друге, гарно збережений архів надає вагомий матеріал для дослідження комунікаційних стратегій саме на підставі листування. Це дозволяє зрозуміти дію соціальних механізмів, що обумовлювали життя лівобережного панства середини XIX ст. Метою статті є розгляд комунікаційних стратегій української еліти 2-ї половини 1840-х - середини 1860-х рр. на основі аналізу сімейного епістолярію з фамільного архіву Ґалаґанів. Автором досліджено комунікаційні сценарії дворянства Лівобережної України у взаєминах між місцевою спільнотою та імперським центром, між дворянами-землевласниками й селянами, між групами родичів всередині дворянської спільноти. Розгляд документів дозволив з'ясувати реакцію українського дворянства на низку подій 1840-х - 1860-х років: дії імперського уряду часів правління імператорів Миколи I і Олександра II щодо України, події Кримської війни, перебіг Селянської реформи 1861 р. та наслідки її реалізації в українських землях. Результати розвідки поглиблюватимуть уявлення про життя українського соціуму у просторі та часі XIX ст. Стаття ґрунтується на оригінальній авторській концепції
Дод.точки доступу:
Марина Будзар

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)

Знайти схожі

Будзар, М.
Портрети XVIII ст. з фамільної галереї Ґалаґанів: соціокультурна динаміка у візуальних образах історії [Текст] / М. Будзар, Я. Ярмоленко // Київські історичні студії = Kyiv Historical Studies : науковий журнал. - 2023. - № 1(16). - С. 144-156, DOI 10.28925/2524-0757.2023.117. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2524-0749

Кл.слова (ненормовані):
портрет -- фамільна галерея -- соціокультурна динаміка -- Ґалаґани -- Лівобережна Україна
Анотація: У статті портрети з фамільних галерей української панства XVIII ст. розглянуто як візуальні свідчення соціальної динаміки всередині цієї страти. Концепція розвідки базується на тому твердженні, що портрет як історичне джерело репрезентує людину в сукупності особистих характеристик і суспільної ролі. Метою статті є аналіз відтворення соціокультурних змін, яких зазнала еліта Гетьманщини впродовж XVIII ст., на прикладі колекції Ґалаґанів. Портрети Ґалаґанів унаочнюють процес перетворення козацько-старшинського роду на дворянський і показують зміну соціальних ролей у межах однієї сім’ї. Твори фамільної колекції красномовно засвідчують дві моделі у поведінці осіб з верхівки козацького війська та їхніх нащадків — наслідування традицій предків і запозичення стилю життя імперської аристократії. Водночас ці полотна демонструють, як для нащадків Ґалаґанів уже в XIX ст. портрети предків стали символічним капіталом, сприяли формуванню уявлень про козацьке коріння роду
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Ярмоленко, Я.

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)