Головна Спрощенний режим Посібник користувача
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Електронний каталог бібліотеки- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
 Знайдено у інших БД:Наукові періодичні видання Університету (1)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Пошуковий запит: (<.>K=мімезис пам’яті<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 1
1.


    Вещикова, О.
    Асиметрія пам’яті і спогадів у художньому творі: наратологічний аспект / О. Вещикова // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 2. - С. 46-53, DOI 10.28925/2311-259x.2022.2.1. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
пам’ять -- наратив -- когнітивна наратологія -- мімезис пам’яті -- ретроспекція -- недостовірний наратор
Анотація: Актуальність статті полягає в теоретичному узагальненні філософсько-естетичних і наратологічних підходів до експлікації феномена індивідуальної пам’яті наратора и персонажа, а саме взаємодії запам’ятовування, забування і спогадів як необхідних складників єдиного когнітивного процесу. Предметом дослідження є асиметрія пам’яті та спогадів у гомодієгетичному наративі. Методологія аналізу ґрунтується на працях А. Ассман, Арістотеля, М. Баль, Я. Бистрова, А. Ерлл, Б. Нои манн, А. Нюннінга, В. Рендалла та інших науковців, посткласичних наратологів. Розглядаються три основні підходи до концепції пам’яті в сучасніи наратології : 1) «пам’ять літератури»; 2) «мімезис пам’яті»; 3) література як посередник колективної пам’яті. Основну увагу у статті зосереджено на «мімезисі пам’яті». Мета розвідки — репрезентувати романи Рут Веа «У лісі-лісі темному» та Поли Гоукінз «Глибоко під водою» як наративну експлікацію когнітивного феномена пам’яті. У результаті аналізу романів, обраних як об’єкт дослідження, робиться припущення, що будь-якии першоособовий наратор, а особливо травмовании у минулому, якии будує історію на власних спогадах, є недостовірним, що зумовлюється суб’єктивною оцінкою наратором описуваних подій , суттєвою часовою відстанню між подіями й моментом ї хньої фіксації , намаганням наратора трансформувати спогади, тобто модифікувати події та повірити в цю нову версію. Наративне інсценування запам’ятовування і забування досягається завдяки суб’єктивності оповіді гомодієгетичних нараторів, наявності двох і більше часових площин, різних версій подій , прийомів аналепсису тощо. Невідповідність спогадів, які демонструють наратори, реальним подіям є характеристикою механізмів пам’яті та чинником, якии суттєво впливає на розвиток сюжету в романах. Новизна дослідження полягає в застосуванні когнітивного підходу до аналізу гомодієгетичного мнемічного наративу. Результати дослідження мають перспективу для подальшого аналізу окремих творів, що являють художню презентацію взаємодії пам’яті і спогадів
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)