Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Електронний каталог бібліотеки- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

Знайдено у інших БД:

Наукові періодичні видання Університету (4)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=ECTS<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 5
Показані документи с 1 за 5

378
E20

ECTS Users’ Guide [Текст]. - Luxemburg : European Union, 2015. - 102 p. - ISBN 978-92-79-43652-1 : 25.00 грн.
Переклад назви: Керівництво користувача ЄКТС

ДРНТІ	14.35
УДК	378

Рубрики: Вища освіта--Болонський процес--Навчальні видання

Примірників всього: 1
Вул. Левка Лук'яненка, 13-Б Читальний зал (1)
Вільні:
Вул. Левка Лук'яненка, 13-Б Читальний зал (1)

Знайти схожі

Гай-Нижник, П.
Українська революція та державотворення: до питання щодо періодизації та хронології національно-визвольної боротьби початку ХХ ст. [Текст] / П. Гай-Нижник // Київські історичні студії = Kyiv Historical Studies : науковий журнал. - 2018. - № 1. - С. 4-12, DOI 10.28925/2524-0757.2018.1.412 . - ISSN 2524-0749

Кл.слова (ненормовані):
визвольна боротьба -- державотворення -- Українська революція -- Українська Народна Республіка
Анотація: The controversial issue of periodization of the political history of Ukraine at the beginning of the 20th century, including the period of the National liberation struggle and Ukrainian State entities during 1917–1922 is considered. Scientists and experts have not yet reached a consensus not only on determining the place, role and character of the Hetmanate in 1918 in the latest Ukrainian past, but also about the periodization of the Ukrainian political history of the 20th century, defi nition of the term and chronological boundaries of the Ukrainian Revolution and Ukrainian statehood, etc. The issute of the periodization of the National liberation struggle of the Ukrainian people from the beginning of the 20th century, the aspiration and purpose of which was to gain and assert its own statehood, had several main schemes, models and periodizations in the national historiography. However, disputes over defi nitions not only of the chronological framework of this historical path, but also of the interpretations and characteristics of its individual days, periods, and stages are still ongoing in the scientifi c community. It is up to me, that the times from 1917 to 1922 should be defi ned as one of the days of the Ukrainian political history of the 20th century, namely: The Day “National Liberation Struggle and Ukrainian State Formation (1917–1922 biennium)”. This title was due to historical processes and components, that took place in the specifi ed chronological period, the logic of interrelated events, factors and circumstances, objective signs of fl uidity, similarity and diversity of periods, the identity of the causal eff ects of both internal and external circumstances and infl uences, interconnectedness of cultural, social, ideological and political, and state-evolutionary factors of nation-wide signifi cance, the regularity of the beginning and end of the national-political breakdown, holding otvorchyh eff orts and organized struggle for their own rights to self-determination of Nation-Ukrainian people. It is the author’s conception of the periodization of this era, that would be discussed in this essay.
Перейти до зовнішнього ресурсу http://istorstudio.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Hai-Nyzhnyk, Pavlo

Є примірники у відділах: всього 4 : ГП ЧЗ (2), Ф2 (1), Ф3 (1)
Вільні: ГП ЧЗ (2), Ф2 (1), Ф3 (1)

Знайти схожі

Соколова, І.
Європейські підходи і практики забезпечення якості вищої освіти [Електронний ресурс] / І. Соколова. - Електронні текстові дані // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : науковий журнал. - 2020. - Вип. 2. - С. 104-113, DOI 10.28925/1609-8595.2020.2.14. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1609-8595

Кл.слова (ненормовані):
акредитація -- забезпечення якості -- національні агенції -- ECTS
Анотація: У статті на основі аналізу широкої джерельної бази представлено національний контекст реформ вищої освіти у країнах Південної Європи (Іспанії, Італії, Португалії та Греції) відповідно до стратегії формування Європейського простору вищої освіти. Автором з’ясовано, що ці країни, хоч і відрізняються національними особливостями інституціональних перетворень у галузі вищої освіти, демонструють досвід успішної реалізації освітньої політики Європейського простору вищої освіти, з врахуванням національних пріоритетів та історичних традицій. Для впровадження національних законів про вищу освіту, гармонізованих із «Стандартами та рекомендаціями щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти», агенції із забезпечення якості вищої освіти та заклади вищої освіти Іспанії, Італії, Португалії та Греції роблять акцент на процедурах забезпечення якості, орієнтованих на навчання, викладання та результати досліджень. У статті висвітлено організаційну, змістовну та процедурну діяльність органів управління якістю вищої освіти. Охарактеризовано компетенції національних агенцій із забезпечення якості вищої освіти, описано загальні підходи і процедури забезпечення якості. Визначено тенденції у реалізації європейської концепції забезпечення якості вищої освіти як напрямки динамічних організаційних і процесуальних змін у національних системах вищої освіти: інституалізація систем, інтернаціоналізація діяльності агенцій із забезпечення якості вищої освіти, гармонізація Європейських стандартів, критеріїв і показників забезпечення якості. Особлива увага в статті приділяється внутрішнім системам забезпечення якості в закладах вищої освіти під керівництвом та за методичної підтримки національних органів. Описано європейські практики створення систем якості вищої освіти, охарактеризовано загальні і специфічні процедури зовнішнього і внутрішнього забезпечення якості в країнах Південної Європи.
Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)

Знайти схожі

Викладання медичної і біологічної фізики та медичної інформатики в європейських університетах [Електронний ресурс] / О. Чалий, О. Любчик, К. Чалий. - Електронні текстові дані // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : науковий журнал. - 2021. - Вип. 3, DOI 10.28925/1609-8595.2021.3.8. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1609-8595

Кл.слова (ненормовані):
європейський освітній простір -- кредити ECTS -- медична інформатика -- порівняльний аналіз -- медична освіта
Анотація: В оглядовій статті представлено порівняльний аналіз щодо певних визначальних аспектів викладання фундаментальних для медичної освіти дисциплін «Медична та біологічна фізика» і «Медична інформатика» в 10 університетах 7 європейських країн. Проведено ґрунтовне зіставлення організації викладання цих природничих дисциплін (зокрема обсягу аудиторних годин) в Національному медичному університеті імені О. О. Богомольця та інших європейських медичних університетах для спеціальності «Медицина». Встановлено, що в переважній більшості – 8 з 9 європейських університетах (медичних факультетах) на вивчення обов’язкових фізичних дисциплін відводиться більше аудиторних годин (для деяких університетів – у 2–3 рази більше), ніж у НМУ імені О.О. Богомольця. Дисципліна «Медична інформатика та основи наукових досліджень» затверджена в робочому навчальному плані НМУ для спеціальності «Медицина» на 2021–2022 навчальний рік не як обов’язкова нормативна дисципліна, а як варіативна дисципліна, яку студенти 1-го курсу НМУ імені О. О. Богомольця можуть обрати з апріорною ймовірністю, яка дорівнює 0,5. Підкреслено значення викладання дисциплін «Медична та біологічна фізика» і «Медична інформатика» як невід’ємних інтегральних частин сучасної практично-орієнтованої медичної освіти. Враховуючи перспективи поглиблення інтеграції медичної освіти України в Європейський освітній простір і з метою забезпечення якісної підготовки майбутніх лікарів та створення передумов для академічної мобільності студентів, обґрунтовано доцільність приведення у відповідність обсягу аудиторних годин та пріоритетності викладання дисциплін «Медична та біологічна фізика» і «Медична інформатика» в НМУ імені О. О. Богомольця до виявлених типових діапазонів годин в навчальних планах переважної більшості профільних факультетів низки університетів провідних Європейських країн.
Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/

Дод.точки доступу:
Чалий, О.
Любчик, О.
Чалий, К.

Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)

Знайти схожі

Прожогіна, І.
Науково-дослідницька практика в освітніх програмах підготовки магістрів філології [Електронний ресурс] / І. Прожогіна. - Електронні текстові дані // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : науковий журнал. - 2022. - Вип. 4. - С. 36-48, DOI 10.28925/1609-8595.2022.4.3. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1609-8595

Кл.слова (ненормовані):
магістри філології -- освітня програма -- практика -- дослідницька компетентність -- educational program -- masters of philology -- practice -- research competence
Анотація: Аналізується науково-дослідницька практика як компонент освітніх програм за спеціальністю «Філологія» магістерського рівня вищої освіти, а саме її місце в системі формування дослідницьких навичок фахівців. Проаналізовано описи 80 освітніх програм для підготовки магістрів філології, запроваджених у 2019-2022 рр. у шести університетах України, зокрема наявність практики, що корелює з визначеною метою цих програм у частині формування науково-дослідницьких навичок магістрів. З’ясовано, що така практика є не в усіх освітніх програмах. Наявна практика має різні назви не лише в різних університетах, але й у тому самому ЗВО: науково-пошукова, дослідницька, науково-дослідна та ін.; частина назв не відбиває сутності практики як науково-дослідницької (виробнича, переддипломна тощо). Доводиться, що науково-дослідницька практика повинна бути обов’язковим компонентом магістерських освітніх програм з філології. Мета такої практики має бути підпорядкована ширшому завданню формування дослідницької компетентності філолога, з урахуванням професійної придатності майбутнього фахівця, що не обмежується викладанням філологічних дисциплін у середній чи вищій школі. Наповнення практики магістрантів-філологів має узгоджуватися як зі стандартом вищої освіти з філології для підготовки фахівців відповідного рівня, так і з описом конкретної освітньої програми. З’ясовано обсяг у кредитах ECTS (на деяких програмах – також і час проведення) практик(и). Пропонується проводити практику дослідницького спрямування посередині навчального плану – для освітньо-наукових програм у кінці або після другого семестру; тоді практика стає з’єднувальною ланкою між засвоєними теоретичними курсами і майбутнім самостійним дослідженням, продовженням якого може стати кваліфікаційна робота магістра.
Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)