Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Електронний каталог бібліотеки- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

Знайдено у інших БД:

Наукові періодичні видання Університету (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=внутрішня форма слова<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 2
Показані документи с 1 за 2

Назва журналу :Мовознавство -2014р.,N 5
Цікаві статті :
Загнітко А. П. Семантико-граматичне енергетичне ядро дієслівності / А. П. Загнітко (стр.3-13) Кл.слова: семантико-синтаксична категорія,грамема суб'єкта,грамема об'єкта
Тараненко О. О. Формування нової системи соціальних цінностей і пріоритетів українського суспільства (на матеріалах української мови кінця XX початку XXI ст.) VII/ О. О. Тараненко (стр.14-34) Кл.слова: суфіксація іменників,словотворення,ключові слова
Манакін В. М. Внутрішня форма слова в аспектах зіставного мовознавства / В. М. Манакін (стр.35-44) Кл.слова: внутрішня форма слова,етимологія,мотивація
Межжеріна Г. В. Концептуалізація образів зрадників у "Повісті про вбивство Андрія Боголюбського" (субстантивно-ад'єктивний аспект)/ Г. В. Межжеріна (стр.45-56) Кл.слова: Боголюбський Андрій,іменник,соціально-етичний портрет
Жаборюк О. А. Сутність проблеми онтогенезу (домовленнєвий та ранній мовленнєвий періоди): авторська інтерпретація/ О. А. Жаборюк (стр.57-70) Кл.слова: онтогенез,лінгвістична теорія,домовленнєвий період
Мізін К. І. Морально-етичний параметр концепту "щедрість" у британській, німецькій, українській і російській лінгвокультурах / К. І. Мізін, О. О. Петров (стр.71-80) Кл.слова: зіставна лінгвокультурологія,концепт,морально-етичний параметр
Деменчук О. В. Семантична деривація тактильних перцептивів / О. В. Деменчук (стр.81-88) Кл.слова: регулярна багатозначність,дериваційне відношення,перцептивна лексика
Селігей П. [рецензія]/ П. Селігей (стр.89-92) Кл.слова: Скляренко Віталій,ювілей,мовознавство
Скопненко О. [рецензія]/ О. Скопненко (стр.93-96) Кл.слова: слов'янські літературні мови,білоруська літературна мова,морфологія
Цікаві статті :
Перейти до зовнішнього ресурсу ПОВНИЙ ТЕКСТ
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Сінченко О.
Назва : Неопотебнянство Бориса Навроцького
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2015. - № 2. - ISSN 2311-259Х, DOI 10.28925/2311-259x.2018(1)1516 (Шифр С325934233/2015/2). - ISSN 2311-259Х, DOI 10.28925/2311-259x.2018(1)1516
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): внутрішня форма слова--лірика--мислення--мова--образ--потебня--сприйняття--формалізм
Анотація: У статті розглянуто книгу Бориса Навроцького «Мова та поезія» (1925) як спробу побудови цілісної літературної теорії на основі лінгвістичного підходу Олександра Потебні. Полемічні контексти ідей Навроцького становлять: інтуїтивізм Б. Кроче, релятивізм К. Фосслера, неокантіанство, символізм А. Бєлого, російський формалізм, лінгвістичні теорії Ф. Фортунатова, І. Бодуена де Куртене та А. Марті, експериментальна психологія тощо. В цьому розмаїтті теорій науковець послідовно відстоює принципи, орієнтовані на теорію Потебні, а саме: кожен елемент тексту стає вагомим у художньому творі лише через зумовленість із внутрішньою формою; в художньому творі всі елементи можуть витворювати образні уявлення: внутрішня форма, граматична форма, «гра прикмет» зі сфери «прозаїчного значення» тощо; образи – це лише перехід до «рації» твору; буквальне сприйняття – неприйнятне для розуміння твору в цілому. Чи не найважливішим аспектом літературної теорії Навроцького стало розуміння слова як зв’язку людини з космосом. У річищі матеріалістичної науки 1920-х років цей рефрен його роботи практично лишався непомітним, як власне й сама його спроба розширити межі теорії Потебні, зокрема на аналіз ритміки, фоніки й композиції художнього твору, а також лірики.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)