Головна Спрощенний режим Посібник користувача
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Електронний каталог бібліотеки- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
Формат представлення знайдених документів:
повний інформаційнийкороткий
Пошуковий запит: (<.>K=мережа соціальних комунікацій<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 1
1.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Budzar M.
Назва : The Family Archives as a Source for Estate's Daily Life Reconstruction on Left-bank Ukraine in 19th century
Паралельн. назви :Фамільні архіви як джерело для реконструкції повсякдення панського маєтку в Лівобережній Україні XIX ст.
Місце публікування : Схід: аналітично-інформаційний журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Маріуполь: Український культурологічний центр, 2019. - № 4. - С. 5-11. - ISSN 1728-9343ISSN 2411-3093 (Шифр С794174244/2019/4). - ISSN 1728-9343ISSN 2411-3093. - ISSN 1728-9343ISSN 2411-3093
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): панський маєток--ґалаґани--фамільний архів--лівобережна україна--повсякдення--мережа соціальних комунікацій
Анотація: У статті вперше розглянуто проблему вивчення документів фамільного архіву для реконструкції повсякдення панського маєтку на теренах Лівобережної України у просторово-часових межах XIX століття. Основою для розвідки було обрано фамільний архів роду Ґалаґанів, який презентував регіональну спільноту - українське дворянство козацько-старшинського походження. Для збірки притаманні високий рівень збереження документів, наявність джерел різних типологічних груп, що створені не лише Ґалаґанами, але й особами зі споріднених з ними фамілій впродовж імперського етапу історії України. Це дозволяє розглянути панський маєток як центр повсякденних практик української еліти у багаторівневій мережі соціокультурних зв'язків. Тому метою статті стало визначення значущості інформативно-змістового потенціалу архіву Ґалаґанів для аналізу й реконструкції повсякдення панського маєтку як осереддя господарчих і соціокультурних практик української еліти у визначених просторово-часових межах. Автор доводить, що за матеріалами архіву Ґалаґанів реконструюється кілька змістових пластів буденного існування не лише панського маєтку, але українського дворянства в цілому. Це: облаштування родинного побуту; взаємини між дворянською родиною, селянами, найманими працівниками; упорядкування господарства щодо історичної доби; усвідомлення мешканцями маєтку суспільних подій за його межами; відтворення стосунків всередині родини; оформлення інтелектуально-духовного середовища сільських маєтків українського панства. Кожен з цих зрізів повсякдення відтворюється як на підставі аналізу низки текстів однієї типологічної групи, так і шляхом зіставлення інформації з різних за жанровими ознаками джерел. Розгляд документів унаочнив той факт, що у повсякденних практиках господарів маєтку взаємодіяли приватна та публічна сфери. Результати дослідження сприятимуть вивченню історії повсякдення соціальних груп в Україні у визначеному континуумі, реконструкції біографії родини в контексті соціальної історії, розгляду панського маєтку в реаліях XIX ст. як оригінального історико-культурного феномену. Стаття ґрунтується на оригінальній авторській концепції
Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)