Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Електронний каталог бібліотеки- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Каталог авторефератів та дисертацій (3)

Наукові періодичні видання Університету (8)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=топос<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 42
Показані документи с 1 за 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-42

Єфремов, Вадим.
Дослідження стилістичних топосів як альтернатива принципу "історизму" під час вивчення літописних оповідань: виникнення, розвиток, функціонування. На матеріалі переказу "Повісті минулих літ" Віктора Близнеця [Текст] / В. Єфремов // Дивослово. Українська мова й література в навчальних закладах : науково-метод. журнал. - 2019. - N 9. - С. 39-45. - Бібліогр. в кінці ст.

Кл.слова (ненормовані):
топос -- стилістичний топос -- літопис -- переказ -- середньовічний принцип -- картина світу

Є примірники у відділах: всього 2 : Ф3 (1), ГП ЧЗ (1)
Вільні: Ф3 (1), ГП ЧЗ (1)

Знайти схожі

Єфремов, Вадим.
Функціонування образу-топосу каменя в художньому просторі поетичної збірки "Рінь" Олега Ольжича [Текст] / В. Єфремов // Слово і час : наук.-теорет. журнал. - 2018. - № 8. - С. 19-25. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 0236-1477

Кл.слова (ненормовані):
Олег Ольжич -- образ-топос -- домінанта -- функціонування -- камінь

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)

Знайти схожі

   82.02/.09
   В 54

    Вісич, Олександра Андріївна.
    Метадрама: теорія і репрезентація в українській літературі : дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук : 10.01.01, 10.01.06 / О. А. Вісич ; науковий консультант М. В. Моклиця ; Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки. - Луцьк, 2019. - 387 арк.

ДРНТІ	17
УДК	82.02/.09+821.161.2	821.161.2

Рубрики: Українська література--Теорія літератури--Дисертації

Кл.слова (ненормовані):
метатеатр -- метадрама -- метакритика -- топос театра -- алегоричний театр -- п’єса-репетиція -- трансгресія -- блазень -- травестія
Утримувачі документа:
Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка : 04212 м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 13 Б
Дод.точки доступу:
Моклиця, М. В. \науковий консультант.\
Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки

Примірників всього: 1
Вул. Левка Лук'яненка, 13-Б Книгосховище (1)
Вільні:
Вул. Левка Лук'яненка, 13-Б Книгосховище (1)

Знайти схожі

Василенко, Вадим.
Між соціальною утопією і тоталітарною реальністю: "Діти чумацького шляху" Докії Гуменної [Текст] / В. Василенко // Слово і час : наук.-теорет. журнал. - 2019. - № 10. - С. 73-89. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 0236-1477

Кл.слова (ненормовані):
пам’ять -- тоталітаризм -- покоління -- утопія -- топос

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)

Знайти схожі

Гальчук, О.
Ремінісценції танцю Саломеі і танцю смерті в авторських моделях літератури порубіжжя / О. Гальчук // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2021. - Том 27, № 3. - С. 128-135, DOI 10.28925/2311-259x.2021.3.1. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
топос танцю -- Ерос -- Танатос -- ремінісценція -- модернізм -- інтерпретація ідентичність -- символ
Анотація: Предметом дослідження є топос танцю в літературі порубіжжя. У статті розглянуті витоки його прочитання крізь призму Еросу і Танатосу, проаналізовані твори з «танцювальною» образністю та з’ясована ї ї роль у поетиці текстів. Ці завдання зумовлені метою окреслити авторські моделі, оприявлені в «танці Саломеї » і «танці смерті». Застосовано компаративнии , міфологічно-архетипнии , історико-культурний методи дослідження для розгляду специфіки інтерпретації танцю в естетичних координатах модернізму та контексті проблематики національних літератур. Інтерес до цих аспектів побутування архетипних топосів і потреба означити авторські репрезентації як варіанти національної визначають актуальність студії . У результаті дослідження виявлено, що ремінісценції танцю Саломеї і танцю смерті зумовлені сприйняттям порубіжжя «чумною добою»; естетичним осмисленням танцю як персоніфікації феномену смерті; зацікавленням тілесністю як соціокультурним концептом і ї ї чуттєвим пізнанням; відродженням мистецтва танцю; інтересом до теми Сходу; популярністю еротичних мотивів і персонажа «жінка-дитина»; актуальністю архетипних «кодів» для тріади «життя — смерть — творчість». Як витоки модерністської інтерпретації танцю на перетині Танатосу і Еросу проаналізовано поезію Ш. Бодлера. Для и ого танцювальної образності характерні ї ї іронічне осмислення крізь призму екзистенціи них категоріи і тлумачення в контексті есхатологічної и естетикологічної проблематики. Розвиток бодлерівської традиції оприявлено в зразках «нової драми»: у Лесі Украї нки ремінісценціями танцю Саломеї є танець як втілення тілесної свободи («Лісова пісня») і танець як знак упокорення та вибір «смерті» духу («Оргія»). У «Ляльковому домі» Г. Ібсена тарантела — це і образ святкової атмосфери, і знак сфальшованих ціннісних орієнтирів персонажів. Танець віщує катастрофу «лялькового» дому Нори і водночас відкриває перспективи для пошуку власної самості. Danse makabre у М. Коцюбинського (танець Івана із Чугаи стром у «Тінях забутих предків») і Т. Манна (танець у химерному сні Ашенбаха в «Смерті у Венеції ») пов’язании з інфернальним; символізує усвідомлення героями нової «реальності» і перехід на іншии рівень світосприи няття; концентрує танатологічне и еротичне та визначає складні взаємини духу і тіла як проблематику творів. Проте в М. Коцюбинського це танець-двобіи , щоб захистити кохану, а в Т. Манна — символ загибелі душі Ашенбаха и визнання ним «чужого бога». Для обох персонажів танець є попередженням про близьку фізичну смерть. Але для Ашенбаха це и останніи акт умирання як митця, натомість для Івана — возз’єднання з коханою для набуття власної цілісності.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Гальчук, О.
Трагічний блазень французької літератури як топос ідентичності (з художнього досвіду Віктора Гюго і Поля Верлена) / О. Гальчук // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2020. - Том 26, № 3. - С. 73-83, DOI 10.28925/2311-259x.2020.3.1. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
трагічний блазень -- інтерпретація -- архетип -- романтизм -- символізм -- модернізм -- символ
Анотація: Як реалізація невичерпного у свої х значеннях архетипу символ залишається актуальним об’єктом наукових досліджень. Особливо коли и деться про символи, мовою яких розмовляють різні національні культури. До таких належить образ трагічного блазня, активним зверненням до якого позначені доба романтизму і рубежу ХІХ–ХХ ст. Інтерес до ї хніх художньо-естетичних систем, множинність інтерпретаціи архесимволів та специфіка ї х авторських і національних оприявнень у літературі зумовлюють актуальність цієї студії . Предметом дослідження є особливості функціонування образу трагічного блазня у французьких письменників, чия творчість значною мірою є маркером здобутків романтизму (Віктор Гюго) і доби порубіжжя (Поль Верлен). У роботі застосовані такі наукові методи, як історико-літературнии , порівняльно-типологічнии , архетипнии . І хніи потенціал дав змогу розглянути особливості функціонування образу трагічного блазня крізь призму ідентичності. Широкии контекст висвітлення цієї проблеми уможливив вирішення низки завдань: окреслити витоки формування художнього образу трагічного блазня; визначити чинники и ого актуалізації у творах романтизму і модернізму та проаналізувати авторські варіанти інтерпретації . У цьому новизна запропонованої студії . Результатами дослідження є такі висновки: у французькіи літературі романтизму і символізму за умови такого спільного для ї хньої естетики ідеи но-художнього підґрунтя, як індивідуалізм, у романтика Гюго трагічнии блазень — це гротесковии знак доби, символ невирішеності владою комплексу соціальних проблем. Натомість символіст Верлен, не відкидаючи важливості дослідження соціальних аспектів буття, сприи має трагічного блазня як alter ego сучасного митця и людини доби взагалі, надаючи перевагу естетичним і філософським пріоритетам. Особливістю модерністської інтерпретації є високии потенціал автобіографічного змісту образу трагічного блазня. Він функціонує і як ліричнии герои та маска автоліричного персонажа. У літературних містифікаціях це персонаж під подвіи ною маскою, в обраніи митцем стратегії реалізації життєвого сценарію — у формі вдаваної асоціальності, епатажу, примітивізму як імітації творчості, автопародії . Перспективними є подальші дослідження образу трагічного блазня в різних національних літературах як можливості для письменників глузливо продемонструвати «виворіт» суспільного і світового ладу. Тоді як трагічнии акцент цього образу — продовження традиції сприи мати власну творчість маніфестом «ненавидячої любові» до свого часу, батьківщини і світу
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)

Знайти схожі

Гальчук, Оксана.
Провідні мотиви й образи поетичної книги Павла Вишебаби «Тільки не пиши мені про війну» [Текст] / О. Гальчук // Літературний процес: методологія, імена, традиції. Філологічні науки : збірник наукових праць. - 2023. - № 22. - С. 15-23DOI https://doi.org/10.28925/2412-2475.2023.22.2. - Бібліогр. в кінці ст.

Кл.слова (ненормовані):
Павло Вишебаба -- воєнна література -- комбатантська лірика -- топос війни -- ідентичність покоління -- інтертекстуальність
Анотація: У статті поставлено за мету проаналізувати провідні мотиви й художні особливості поетичної мови дебютної книги Павла Вишебаби «Тільки не пиши мені про війну» (2022). Актуальність такого дослідження зумовлена необхідністю осмислення комбатантської літератури як складника сучасного українського воєнліту; потребою визначення специфіки кореляції художньої картини світу книги і питання ідентичності. Предметом аналізу є особливості поетичної репрезентації Вишебабою теми «людина і війна». Задля цього застосовані герменевтичний, інтертекстуальний, біографічний і архетипний наукові методи. Спостережено, що авторська інтерпретація теми «людина і війна» розкривається в комплексі мотивів суспільної, філософської та інтимної лірики. Лейтмотивом поетичної книги Вишебаби визначено питання особистісної, генераційної і національної ідентичності. Окреслено обриси художньої картини світу, оприявленої в топосі війни, який структурують «фронт, укриття, чужина». У перебігу дослідження запропонована типологія творів книги на лірику вибору, створену до повномасштабної війни, і лірику чину, написану після її розгортання. Основна проблематика першої пов’язана з питанням національної і творчої самототожності. Здійснений ліричним героєм вибір визначає його долю в часопросторі війни, питомому для лірики чину. Він оприявлюється в історично-конкретних, літературно-культурних і автобіографічних координатах. Моделюючи образ війни, автор не вдається до деталізованих батальних сцен і мілітарної лексики. Натомість віддає перевагу роздумам про сенс буття, активує мотив пам’яті, занурюється в психологічний портрет героя. Визначено, що, як і в ліриці вибору, особливість розкриття теми «людина і війна» в ліриці чину зумовлена досвідом комбатанта і традицією художнього діалогізму. Для ідіостилю автора характерними є біблійні ремінісценції і алюзії, покликання на Данте, Дж. Донна, Вольтера та ін.; міжтекстові зв’язки на рівні назв («Місто з химерами», «Божественна комедія» та ін.), поетичні стилізації (молитва, щедрівка, лічилка, колискова, хокку). Власне, питання джерел інтертекстуальності та особливості їх авторської інтерпретації є перспективою подальшого вивчення лірики Вишебаби.

Є примірники у відділах: всього 5 : ГП ЧЗ (3), Ф2 (1), Ф3 (1)
Вільні: ГП ЧЗ (3), Ф2 (1), Ф3 (1)

Знайти схожі

Гнатюк, Михайло.
Начерк драми Івана Франка "До Бразилії": з історії нереалізованого "еміграційного" тексту [Текст] / М. Гнатюк, О. Шостак // Слово і час : наук.-теорет. журнал. - 2019. - № 3. - С. 53-64. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 0236-1477

Кл.слова (ненормовані):
еміграція -- бразильська гарячка -- топос чужини -- мотив шахрайства -- конфлікт -- ієрархія персрнажів -- трагічна модель еміграції -- емігрантський фольклор
Дод.точки доступу:
Шостак, Ольга

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)

Знайти схожі

Гундорова, Тамара.
У колисці міфу, або Топос Києва в літературі українського модернізму / Т. Гундорова // Київська старовина : науковий історико-філологічний журнал. - 2000. - N 6. - С. 74-82. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 0869-3595

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)

Знайти схожі

10.

821.133.1-3.09(043.3)
Д 46

Динниченко, Тетяна Анатоліївна.
Типологія форм інтертекстуальності у французькій модерністській прозі (на матеріалі творів Андре Жіда) : дисертація ... канд. філол. наук : 10.01.06 / Т. А. Динниченко ; наук. керівник В. І. Кузьменко ; Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ, 2016. - 203 арк.

ДРНТІ	17.07
УДК	821.133.1-3.09(043.3)

Рубрики: Літературознавство--Теорія літератури--Дисертації

Французька література--Проза--Модернізм--Дисертації

Кл.слова (ненормовані):
інтертекст -- функціональна диференціація -- топос -- алюзія -- ремінісценція
Утримувачі документа:
Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка : 04212 м. Київ вул. Маршала Тимошенка, 13б
Дод.точки доступу:
Кузьменко, В. І. \наук. керівник.\
Київський університет імені Бориса Грінченка

Примірників всього: 1
Вул. Левка Лук'яненка, 13-Б Книгосховище (1)
Вільні:
Вул. Левка Лук'яненка, 13-Б Книгосховище (1)

Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-42

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)